Найкраще паливо для печей…

В селі колись пекли…

Святкування Різдва на нині…

Про те, як кілька д…

Як знайомилися хлопці й…

Кількадесят років т…

Святкування Різдва на нині…

Про те, як кілька д…

Веселе село біля Барвінкого.…

Ми зробили безпрере…

30 дворів зникло без…

Екскурсію по місцев…

«
»

«Росія програватиме все більше позовів»: «Ощадбанк» хоче компенсації за активи в Криму

Верховний суд України дозволив «Ощадбанку» примусово стягнути з Росії збитки у розмірі 1,3 мільярда доларів. У листопаді 2018 року Арбітражний суд у Парижі ухвалив рішення задовольнити вимогу про компенсацію збитків, заподіяних банку в результаті анексії Криму Росією. Та, у свою чергу, нічого виплачувати поки не планує.

У листопаді 2020 року в «Ощадбанку» повідомили, що подальшим процедурам заважає рішення суду в Києві. Фінансова установа отримала право на примусове стягнення компенсації з Росії за рішенням Київського апеляційного суду. Однак якесь приватне акціонерне товариство «Фортуна» спробувало оскаржити цю постанову і звернулося до Верховного суду України. Нарешті, 8 грудня «Ощадбанк» отримав позитивне рішення вищої української інстанції. Про те, що це означає для Криму та сусідньої Росії, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

У листопаді 2018 року Ірина Мудра, яка тоді була заступницею директора департаменту реструктуризації та стягнення «Ощадбанку», розповіла в ефірі Радіо Крим.Реалії, що активи установи захопили безпосередньо російські військові:

«Захоплення наших активів, грошових цінностей та матеріально-технічної бази припало на початок квітня 2014 року. Всі наші спроби врятувати їх зіткнулися з жорстким спротивом із боку так званих «зелених чоловічків» та самопроголошених господарів кримського півострова. Таким чином, до кінця травня того року, до останнього дня, банк працював у такому напруженому режимі, а потім на відділеннях з’явилися вивіски «Російського національного комерційного банку» (РНКБ), і весь його персонал повністю зайняв усі наші приміщення, користувався нашою технікою, меблями, обслуговував усіх наших клієнтів. Основною нашою вимогою була компенсація від Росії за втрачені активи з урахуванням недоотриманого прибутку. Суд оцінив це у понад 1,3 мільярда доларів».

Запустити процедуру арбітражу «Ощадбанку» дозволив двосторонній договір про взаємний захист інвестицій за 1998 рік ‒ його підписали й ратифікували як Україна, так і Росія. Ґрунтуючись на цьому документі, українська сторона наполягала, що російська порушила взаємні домовленості.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Втрати «Ощадбанку» в Криму: чи чекати компенсації?

Український юрист, міжнародник, викладач Києво-Могилянської академії Сергій Пєтухов вважає, що кейс «Ощадбанку» ‒ лише один із багатьох компенсаційних позовів, появу яких Росія сама спровокувала у 2014 році.

Росія створила для себе клубок юридичних проблем, проти неї виникне безліч позовів на мільярди доларів
Сергій Пєтухов

– Процес анексії Криму супроводжувався експропріацією майна українських громадян, українських компаній, профспілок, майна української держави. Від цього постраждали також іноземні інвестори. В результаті Росія створила для себе клубок юридичних проблем, які розкручуватимуться деякий час, але так чи інакше проти неї виникне безліч позовів на мільярди доларів. Нещодавно голландський суд підтвердив зобов’язання Росії заплатити колишнім власникам компанії «ЮКОС» 50 мільярдів доларів. Росіяни з усіх боків оточені державами, які визнають верховенство права та рішення міжнародних судів ‒ і вони будуть виконані. При цьому в Міністерстві юстиції Росії нещодавно повідомили, що проти Росії розв’язана «юридична війна».


Сергій Пєтухов

У 2016 році підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов говорив, що російська влада півострова не визнає рішень міжнародних судів із питання «націоналізації» активів «Ощадбанку». За його словами, це було виправдано, адже українські активи довелося використовувати для забезпечення Фонду захисту вкладників і компенсації внесків кримчан в «Ощадбанк», які, як стверджує Аксенов, «зникли» у 2014 році, після початку анексії. Однак, на думку Сергія Пєтухова, Україна може домогтися позитивних рішень щодо компенсацій у судах інших держав, де є російське майно.

Все більше й більше позовів закінчуватимуться позитивними для інвесторів або громадян наслідками
Сергій Пєтухов

– Таких країн досить багато, і Росія в останні декілька років намагається відбитися там від різноманітних позовів. Десь їм це тимчасово вдається, але десь росіяни програли й відшкодовують збитки. Мені поки невідомо про стягнення у кримських справах, які вже відбулися, але вже стартували декілька десятків інвестиційних арбітражів. Окрім того, кримські справи розглядаються в Європейському суді з прав людини ‒ це окремі громадяни подавали позови проти Росії про порушення їхньої права власності. На жаль, міжнародне правосуддя займає більше часу, ніж національне, але воно є незворотнім. Нехай Росія затягує усі процеси, але я впевнений, що все більше й більше позовів закінчуватимуться позитивними для інвесторів або громадян наслідками. Це боротьба на десятиліття.

2019 року в Міністерстві юстиції Росії оголосили, що вважають незаконними всі рішення арбітражів за позовами, пов’язаними з анексією Криму. У відомстві наголосили, що у «цих трибуналів відсутня юрисдикція для розгляду таких суперечок», і додали, що всі ухвалені рішення оскаржують в «уповноважених державних судах»:

«Так, арбітражне рішення щодо позову ПАТ «Державний ощадний банк України» оскаржується в судах Франції. Цей розгляд триває. У процесі оскарження категорично спростовується компетенція арбітражів для розгляду подібних позовів».

Сергій Пєтухов пояснює, на чому саме ґрунтується позиція російської сторони.

‒ Росія намагається зачепитися за якісь процесуальні моменти, щоб вибити ці справи з розглядів в арбітражах. Один із аргументів росіян: нібито інвестиції в Крим ‒ це інвестиції в Україну, а тепер півострів, за їхньою оцінкою, російський, отже, всі претензії треба висувати Україні. Ця позиція не витримує жодної критики, і я не думаю, що в будь-якому з судів вона може бути підтримана суддями.

Тим часом російський юрист-міжнародник, експерт «Дому вільної Росії» у Києві Володимир Жбанков також скептично дивиться на спроби російської влади не визнавати юрисдикцію авторитетних інстанцій.

Вилучення російського державного майна на користь тих чи інших юридичних і фізичних осіб, які постраждали від дій Росії в Криму, цілком можливе
Володимир Жбанков

– Міжнародні арбітражі складаються з загальновизнаних висококваліфікованих фахівців, які визнані всіма сторонами справи. Перше, що розглядає арбітраж, ‒ це якраз його компетенція. У результаті він або бере справу до розгляду, або ні. У російській Конституції закріплений примат міжнародного права над національним законодавством. Таким чином, ту позицію, яку використовує Росія в цих справах, можна подавати, але ніякої юридичної сили вона не має. Тому Україні є сенс і надалі звертатися в арбітражі з подібними позовами. Вилучення російського державного майна на користь тих чи інших юридичних і фізичних осіб, які постраждали від дій Росії в Криму, цілком можливе. Це дуже цікавий та азартний процес із пошуку, арешту майна та його переведення в реальні кошти.


Володимир Жбанков

2014 року Росія також «націоналізувала» бурові установки, флот та інше майно «Чорноморнафтогазу» ‒ дочірньої компанії НАК «Нафтогаз України». Ще у 2019 році суд у Гаазі встановив відповідальність Росії у цій справі. У «Нафтогазі України» тоді оцінили розмір збитків приблизно в п’ять мільярдів доларів. З 2016 року триває арбітражне провадження проти Росії щодо активів «Чорноморнафтогазу». Його генеральний директор Світлана Нєжнова зазначає, що оцінка збитку в останні пів року ще збільшилася.

‒ У 2014 році «Чорноморнафтогаз» втратив більшу частину своїх активів: всю матеріально-технічну базу, морську та виробничу інфраструктури. У нас немає доступу практично до всіх родовищ газу на Чорному морі, залишилося тільки родовище «Стрілкове» на азовському шельфі. Влітку 2020 року «Нафтогаз України» подав уточнену суму збитків компанії, яка становить приблизно 8 мільярдів доларів США. Зараз триває другий етап інвестиційної суперечки ‒ суд у Гаазі якраз оцінює суму збитків. Через складну ситуацію з COVID-19 слухання у цій справі перенесли на 2021 рік. Результати ми отримаємо орієнтовно до кінця наступного року.

У ДАТ «Чорноморнафтогаз» раніше зазначали, що Росія продовжує видобувати газ на захоплених у Чорному морі українських вежах: за останні п’ять років було видобуто 9,2 млрд кубометрів газу.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Росія програла і розуміє це»

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *