Хутір Калити на Харківщині:…

На хуторі Калити ме…

Як на селі ліпили…

Як на селі ліпили з…

Село Чуднівці, сім кілометрів…

Колись жвава та щіл…

Бойове мистецтво хортинг в…

На території Солони…

Відійшов у вічність Микола…

Громадськість нашог…

Про зниклі хутори Яроші…

Яроші, Іващенки &md…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

«
»

П’ять університетів Галичини увійшли до рейтингу QS EECA University Rankings.

Британське агетнство Quacquarelli Symonds опублікувало свій щорічний міжнародного рейтингу закладів вищої освіти QS EECA University Rankings-2021: з числа 26 українських університетів, які увійшли до цьогорічного рейтингу, п’ять розташовані у Галичині.

Фото www.topuniversities.com

Національний університет «Львівська Політехніка» посів 98 позицію серед 350 найкращих університетів країн Європи і Центральної Азії.

Рейтинг «Львівської Політехніки»

Львівський національний університет ім. Івана Франка зайняв 231е місце.

Рейтинг ЛНУ ім. І. Франка

Національний лісотехнічний університет України – на 251у місці.

Рейтинг Національного лісотехнічного університету України

Західноукраїнський національний університет (м. Тернопіль) та Прикарпатський університет нафти і газу (м. Івано-Франківськ) посіли 301е місця. 

Рейтинг Прикарпатського університету нафти і газу

«Західноукраїнський національний університет посів 13-те місце серед найкращих закладів вищої освіти України у міжнародному рейтингу закладів вищої освіти QS EECA University Rankings. Це престиж та визнання. Пишаємося тим, що рейтинг, який формується незалежною міжнародною компанією засвідчує наш статус та вагомі досягнення професорсько-викладацького колективу класичного університету Тернополя», – прокоментували зокрема у Західноукраїнському національному університеті.

Рейтинг Західноукраїнського національного університету

Фото www.topuniversities.com

Зазначимо, рейтинги з 350 кращих університетів окремих регіонів світу формуються рейтинговим агенством на основі оцінок за 9 показниками:

– Академічна репутація (Academic reputation) – 30%,

– Репутація роботодавців (Employer reputation) – 20%,

– Співвідношення викладачів та студентів (Faculty/student ratio) – 10%,

– Наукова продуктивність викладачів (Papers per faculty) – 10%,

– Міжнародне науково-дослідницьке співробітництво (International research network) – 10%,

– Активність в Інтернеті (Web impact) – 5 %,

– Кількість працівників – докторів наук (Staff with a PhD) – 5 %,

– Рівень цитування опублікованих праць науковців зво (база даних Scopus), (Citations per paper) – 5 %,

– Кількість закордонних викладачів (2,5 %) і тих, які навчаються у зво (2,5 %), (International faculty and international students).

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *