Глава УГКЦ: «Заперечення існування коронавірусу і віра у всесвітню змову свідчить про те, що люди завжди шукають винних у своїх бідах»
Реагуючи на поширення коронавірусу, дехто стверджував: «Ми взяли під контроль вірус». Врешті це показало, що ті, хто це говорив, не розуміли, що казали. Є так багато невидимих ниточок, які зв’язують нас в єдиний соціум, що втекти від цієї дійсності просто неможливо. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у програмі «Хард з Влащенко» на телеканалі «Україна-24», коментуючи поведінку різних категорій людей на виклики коронавірусу.
За його спостереженнями, реакція людей на ці драматичні обставини була дуже різна. «Хтось втікав, закрився в своєму маленькому світі, шукав собі якогось ексклюзивного простору, права, способу спілкування і намагався відмежувати себе від інших. Тобто будував собі комфортний життєвий простір. Але, в кінці кінців, усі вони перехворіли так само. Тобто вони зрозуміли, що відмежувати себе від ближнього не спрацьовує», – сказав Предстоятель.
Була також інша спроба, розповів він, – якось включитися в динаміку процесу й поділитися тим, чим маємо. І ті люди, які з самого початку захотіли ділитися тим, чим мають з ближнім, вони найкраще і найбільш позитивно пережили цей рік. Бо вони зрозуміли, що коли ми ділимося з іншими, ми нічого не втрачаємо.
«Був ще третій вид реакції – намагання бунтуватися, у той чи інший спосіб не погоджуватися з тим, що діється і шукати винних. Ми мали реакцію таких бунтівників від заперечення існування коронавірусу до теорії світової змови, мовляв, хтось умисне створив ці обставини. Тепер, бачу, є схожа реакція на вакцинацію. Деякі кажуть, що таким чином хочуть генетичний код вживити, аби контролювати людей», – зазначив він.
Це все пов’язано з тим, вважає Глава УГКЦ, що люди абсолютно не довіряють тому, хто є поруч. І завжди в своїх бідах шукають винного.
«Але з християнської, з релігійної точки зору, – переконує Блаженніший Святослав, – в обставинах, над якими ми не можемо панувати до кінця, є присутня рука Господа Бога. Тобто є якась вища сила, яка керує історією. Наше життя – у Божих руках. Більше того, ми відчуваємо, що ми не є самотні, навіть, коли нам дуже важко».
Департамент інформації УГКЦ