30 дворів зникло без…

Екскурсію по місцев…

30 дворів зникло без…

Екскурсію по місцев…

Талдики та Худяки: давня…

12 стародавніх посе…

Вода та очерет замість…

Ми побували безпосе…

Талдики та Худяким: давня…

12 стародавніх посе…

Розповідь про життя села…

Перестройка для меш…

«
»

На Калущині краєзнавці зібрали каталог дзвонів та дзвіниць краю.

Керівник ГО «Івано-Франківська регіональна фундація «Карпатські стежки» Василь Фіцак працює над формуванням каталогу-довідника про старовинні церковні дзвони та церкви-дзвіниці Калущини, яка до Другої світової війни була одним із центрів дзвоноливарства на Прикарпатті. Видання формується на основі світлин та інформації, зібраної Василем Фіцаком та його колегою Олександром Ковалем під час експедицій селами краю.

Фото https://suspilne.media

Василь Фіцак розповів, що темою дзвоноливарства почав цікавитися тому, що в рідному Калуші колись працювала відома дзвоноливарня братів Фельчинських. А під час польових досліджень на Калущині виявили також дзвони майстерні Антонія Серафина, яка діяла на початку ХХ століття, та дзвони більш давніх часів.

«Брати Фельчинські привезли свою технологію, ймовірно, з Німеччини. Фірма була настільки потужною, що в міжвоєнний період займала гран-прі і великі нагороди в усій Європі. Їхні дзвони славилися як своєю гучністю, так і оздобленням. Фірма існує і сьогодні, у Польщі, адже один із братів після Першої світової війни виїхав туди, де і продовжив цю справу. Загалом, у Польщі фірма існує вже більше 210-ти років. Там є особливий рецепт відливання дзвонів, якісь свої таємниці», – розповів краєзнавець.

Дзвін ливарні братів Фельчинських. Фото www.facebook.com/vasyl.fitsak

У попередні роки дослідники об`їхали 54 села Калуського району, і дослідили усі церкви і дзвони у кожному з них: зробили серію світлин дзвонів, дзвіниць, та готують їхні описи.

За словами Василя Фіцака, більшість побачених дзвонів були відлиті саме в ливарні братів Фельчинських, і датуються міжвоєнним періодом, адже в період Першої світової відбулася реквізиція дзвонів російською і австро-угорською арміями.

 Дзвін з с. Копанки 1920 року, вагою близько 500 кг Фото https://vikna.if.ua

Однак, дослідники виявляли і значно давніші дзвони. Так у січні 2019 року у Войнилові вдалось натрапити на дзвін 1885 року з майстерні Зигмунда Мозера – відомої львівської фабрики другої половини ХІХ століття.


Фото https://vikna.if.ua

У червні 2019 року у с. Негівці краєзнавцям показали неробочий, розколотий дзвін із церковнослов’янським написом «РОКУ БОЖІА АХПЗ», – за кириличною системою числення вказані літери відповідають 1687 року.

Фото https://vikna.if.ua

Зараз дослідники шукають фінансування для публікації каталогу-довідника.

«Довідник буде складатися із двох великих розділів: перший буде присвячений конкретно церквам, церквам-дзвіницям Калуського району. Ми всіх їх відвідали, сфотографували, зазначили назву храму і коли він побудований. Другий буде присвячений дзвонам. У ньому вказуватимемо, наприклад, що це – сучасний дзвін із Нового Роздолу чи чотири сучасні дзвони, два старі – відлиті у ливарні Фельчинських. Унікальні дзвони будуть описані більш докладно», – розповів Василь Фіцак.

У подальшому вони планують створити музей дзвонів на Калущині. Проте цьому мають передувати археологічні розкопки.

Фото www.facebook.com/vasyl.fitsak

«Коли ми досліджували цю тему, то в кожному селі нам розповідали легенду про те, що десь є закопані дзвони, але «той дідо, який закопав, чи знав місце – вмер». Тобто, багато дзвонів заховані і чекають свого часу», – зазначив Василь Фіцак.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *