30 дворів зникло без…

Екскурсію по місцев…

30 дворів зникло без…

Екскурсію по місцев…

Талдики та Худяки: давня…

12 стародавніх посе…

Вода та очерет замість…

Ми побували безпосе…

Талдики та Худяким: давня…

12 стародавніх посе…

Розповідь про життя села…

Перестройка для меш…

Хутір Калити на Харківщині:…

На хуторі Калити ме…

Як на селі ліпили…

Як на селі ліпили з…

«
»

Кримські протести 2020 року: боротьба за воду та повагу

У російських реаліях Криму можливості для проведення публічних акцій обмежені, а пандемія коронавірусу стала додатковою підставою для влади, щоб стримувати їх. Але навіть у таких непростих умовах кримчани продовжують домагатися від чиновників вирішення тих чи інших проблем. Хто і чому виходив на вулиці в Криму у 2020 році, розповідаємо в нашому матеріалі.

Посилаючись на обмеження через коронавірус, кримчанам у 2020 році забороняли збиратися на масові акції. У документах про відмову в погодженні публічних акцій чиновники, як правило, вказують на дію в Криму режиму підвищеної готовності, який був оголошений ще навесні.

Однак непроста ситуація на півострові змушує кримчан виходити на вулиці всупереч усім заборонам.

Протести через воду

У вересні під стінами російського парламенту Криму провів одиночний пікет кримський активіст Сергій Акімов. До цього його спонукала проблемна ситуація з водою на півострові та неможливість місцевої влади вирішити її.

Активіст тримав у руках плакат із закликами: «Синя бочка ‒ це не вирішення проблеми. Дайте воду», «Держрада у відставку! Криму потрібна вода в каналі, а не Константинов (спікер парламенту Криму ‒ КР) у кріслі».


Сергій Акімов на пікеті біля будівлі парламенту Криму в Сімферополі, 17 вересня 2020 року

Ми дожилися до того, що у нас зараз погодинний графік води, і вона з кожним днем стає все гіршою й гіршою
Сергій Акімов

«Володимир Константинов упродовж шести років від цієї води відмовлявся, як міг. Треба було, навпаки, вести переговори (з українською владою про відновлення постачання дніпровської води у Крим ‒ КР). І наскільки я знаю, такі переговори навіть велися колись. Але вони (підконтрольна Росії влада Криму ‒ КР) говорили, що нам вода з Північно-Кримського каналу не потрібна. І ось ми дожилися до того, що у нас зараз погодинний графік води, і вона з кожним днем стає все гіршою й гіршою», ‒ говорив тоді Сергій Акімов.

Із закликом відправити у відставку керівників російського уряду Криму через невирішені проблеми водопостачання виходив на одиночний пікет у Сімферополі житель села Опушки Сімферопольського району Сергій Васильєв.

Володимир Константинов та інші представники кримської влади на ці пікети публічно не відреагували.

У жовтні учасники пікетів були оштрафовані за «порушення порядку проведення публічних заходів». Разом із ними штраф отримав російський активіст, який живе у Криму, Ілля Большедворов, він знімав на відео ці одиничні пікети. Вдома в Іллі Большедворова російські силовики також провели обшук.

Активісти провину не визнають і мають намір захищати свої права.

Протест кримських матерів

Вийти на вулиці у 2020 році змушені були кримські матері ‒ учасниці державної програми житлових сертифікатів. Восени у Криму через економічні проблеми від пандемії коронавірусу зупинили виплати за житловими сертифікатами, за ними сім’ї з дітьми отримували бюджетні виплати на покупку або розширення житла.

Це стало несподіванкою для багатьох кримських сімей: і тих, хто вже встиг узяти кредити на житло в очікуванні виплат, і тих, хто, розраховуючи на ці виплати, наважився народити дітей.

Ситуація змусила кримських матерів публічно звертатися до влади з проханням вирішити проблему. У Феодосії та Ленінському районі матері виходили на вулицю разом з дітьми та записували спільні відеозвернення.

У підсумку в російському уряді Криму вирішили виплатити частину коштів за житловими сертифікатами до кінця року.

Протест кримських татар

У листопаді під вікна до Сергія Аксенова в центрі Сімферополя прийшли декілька десятків родичів кримських політв’язнів, старійшини та ветерани кримськотатарського національного руху.






Photo Gallery:
«Аксенов має відповісти». Кримські татари провели збори біля Радміну Криму (фоторепортаж)

Це сталося після того, як російські силовики декілька годин утримували на мосту через Керченську протоку приблизно 200 осіб, які їхали в сусідню Росію на засідання суду, де оголошували вирок їхнім землякам ‒ фігурантам справи красногвардійської групи «Хізб ут-Тахрір» (правозахисний центр «Меморіал» називає їх політв’язнями).







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Це новий Радянський Союз»: чому кримські татари вимагали зустрічі з Сергієм Аксеновим

Сергій Аксенов висловив публічну подяку силовикам за цю операцію, зазначивши, що «підтримка тероризму» є порушенням російського законодавства.

Присутні розцінили це як «образу для всього кримськотатарського народу» й вимагали зустрічі з Сергієм Аксеновим, щоб почути його пояснення з цього приводу.

До них направили групу правоохоронців, представників Центру з протидії екстремізму та ФСБ, які фіксували усіх, хто прийшов, та розпитували про цілі їх візиту.

Замість Сергія Аксенова до людей вийшов голова Держкомітету з питань міжнаціональних відносин російського уряду Криму Альберт Кангієв, який запропонував учасникам акції визначити п’ять своїх представників і гарантував «завести на прийом до Сергія Аксенова» в інший день.


Мітинг кримських татар проти переслідування співвітчизників біля будівлі підконтрольного Росії уряду Криму. Сімферополь 8 липня 2020 року

Але ця зустріч так і не відбулася.

Ініціативна група кримських татар намагалася дізнатися позицію Духовного управління мусульман Криму щодо висловлювання Сергія Аксенова. Заступник муфтія Раїм Гафаров сказав своїм одновірцям, що «якщо арештовують, значить є за що» і порадив їм «не гратися з вогнем», повідомляли в «Кримській солідарності».

Протести підприємців

Декілька разів у 2020 році виходили на вулиці підприємці в Феодосії. Група представників бізнесу влітку вимагала відставки голови російської адміністрації міста Сергія Бовтуненка, наголошуючи, що він «підриває авторитет Путіна».



З такою заявою вони виступили після того, як у них виникли проблеми з оформленням землі під своїми торговими об’єктами.

Підприємці збирали підписи за відставку Сергія Бовтуненка й погрожували влаштувати мітинг, якщо їхні вимоги не будуть почуті.

Голова міської адміністрації зі свого боку пообіцяв, що до кінця року всі підприємці працюватимуть за колишніми договорами і «ніхто нікого не чіпає».

Через декілька місяців у людей з’явився ще один привід вийти на вулиці. Трьох підприємців восени спіткала біда ‒ вони втратили роботу через пожежу на ринку. У зв’язку з чим були змушені двічі публічно звертатися до кримської влади за допомогою.

Вперше вони просили російського главу Криму Сергія Аксенова втрутитися в ситуацію, оскільки не довіряють місцевій владі.



Відповіді на це звернення його автори не дочекалися, тому невдовзі записали друге відеозвернення ‒ на місці згорілих робочих місць.



Для нас кожен пропущений день залишає в невизначеності наші сім’ї
Підприємці Феодосії

«Ми розуміємо, що вам доповіли, що наше питання вирішене, але це зовсім не так. Адміністрація готова й п’ять років проводити з нами зустрічі та наради. Вони за це отримують стабільну бюджетну зарплату й галочку за проведену роботу для премії. Але для нас кожен пропущений день залишає в невизначеності наші сім’ї і підсилює розуміння того, що ми не зможемо працювати і наступного року», ‒ сказали підприємці на адресу Сергія Аксенова.

У пресслужбі російського глави Криму Крим.Реалії повідомили, що знають про проблему авторів відеозвернень та обіцяли повідомити про свою реакцію у відкритих джерелах. Але поки ні про що таке не повідомлялося.

Протест робітників

У червні працівники трубного цеху керченського заводу «Залив» анонсували страйк. Провели його чи ні, певної інформації немає: керівництво підприємства заперечує акції протесту серед робітників, а джерела Крим.Реалії у трудовому колективі та активіст Ілля Большедворов стверджують, що страйк був і тривав декілька годин.


Суднобудівний завод «Залив» у Керчі

Напередодні працівники заводу сказали місцевим ЗМІ, що їм урізають зарплати, на підприємстві почалися скорочення, а обіцяні російською владою оборонні замовлення йдуть іншим підприємствам.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Хвилювання на заводі «Залив»: чи був страйк?

Усе закінчилося тим, що його працівникам пообіцяли оборонне замовлення та виплати.

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

Коронавірусна інфекція COVID-19

Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.

Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.

  • Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *