Веселе село біля Барвінкого.…

Ми зробили безпрере…

30 дворів зникло без…

Екскурсію по місцев…

30 дворів зникло без…

Екскурсію по місцев…

Талдики та Худяки: давня…

12 стародавніх посе…

Вода та очерет замість…

Ми побували безпосе…

«
»

«Концтабір» для сиріт: більше за всіх страждають діти Криму

Спеціально для Крим.Реалії

Скажу відразу ‒ висновок про концтабір не мій. До такого висновку прийшло московське агентство РИА Новости після знайомства з умовами утримання і виховання дітей у сімферопольському дитячому будинку «Ялинка», і це той випадок, коли я з таким висновком повністю згодний.

У кореспондента Анжеліки Панченко для такого резюме підстав було більше, ніж достатньо. Її вересневий репортаж «Невагома, як лялька»: Чому кримський будинок дитини став «концтабором» вражає жахом наведених фактів. У найвідомішому дитячому закладі Криму, який раніше славився якісним доглядом за дітьми, цих дітей зараз утримують, по суті, як звірят, не задовольняючи практично жодних фізіологічних і педагогічних потреб. Як після перевірки сказала російська дитяча омбудсменка Анна Кузнецова, «як можна дивитися спокійно, коли 80 дітей практично голодують?»

Кримські діти стали безпорадними й безправними жертвами анексії. Приречені на фактично тваринне існування, вони не могли ні самі виправити своє становище, ні навіть поскаржитися, вони не могли ні виїхати, ні втекти, ні знайти хоч якийсь захист. Вони день у день страшно й жорстоко страждали ‒ це єдине, що їм залишалося.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Кримські діти ‒ заручники російської влади

Сергій та інші дистрофіки

Скандал вибухнув після того, як матері прийомної родини Ользі Крамній у серпні видали усиновлену дитину-дистрофіка з катастрофічним відставанням у розвитку. «Мені віддали Сергійка ‒ винесли згорток за ворота. Він був як лялька ‒ невагомий, з довгим волоссям, ‒ згадує Крамна. ‒ Схопила його, помчала додому. Роздягла й скрикнула: дистрофік. Не треба бути медиком, щоб це зрозуміти…» У перший же день з’ясувалося, що у нього деформована голова. Зняла підгузок, виявила дивне ущільнення на п’ятій точці, а в ньому отвір, свищ, впритул до хребта, була небезпека інфікування куприка, що часто спричиняє енцефаліт. У нього виявили рахіт та важку білково-енергетичну недостатність. Хлопчик був шкіра та кістки, позбутися свища можна лише хірургічно. Крамній пообіцяли, що обидві операції ‒ на піднебінні та на п’ятій точці ‒ Сергію зроблять одночасно. Від звичайної їжі Сергій відмовлявся, дитина її просто раніше не бачила. Подивився на інших дітей, і став сам ротик відкривати. Як пити Сергій теж не знав.

Сергій був такий не єдиний. Ольга Крамна у 2019 році узяла шістьох дітей з однієї сім’ї. Троє з них утримувалися в «Ялинці», Сергій ‒ сьомий, але всі були виснажені. Дворічна Аня (ім’я змінене) зовсім не вміла навіть жувати. Дівчинка на вулиці впадала в істерику, раніше з нею не гуляли. А два хлопчики з «Ялинки» ‒ трьох і п’яти років ‒ лише через чотири-п’ять місяців позбулися постійного відчуття голоду…

Хлопчика в дитбудинку взагалі не вчили говорити, їсти з ложки, він не вмів навіть жувати, йому не давали води, щоб не міняти памперси

Журналісти розшукали інші сім’ї з дітьми з «Ялинки». Автор наводить жахливі факти. Хлопчика в дитбудинку взагалі не вчили говорити, їсти з ложки, він не вмів навіть жувати, йому не давали води, щоб не міняти памперси. Вразила реакція хлопчика на мочалку. Мама посадила у ванну, взяла мочалку, а він як закричить. Підхопився в сльозах, розвернувся обличчям до стіни: ноги ‒ на ширині плечей, руки на стінку. Прямо як у в’язниці. Ось так їх там купали. Боявся горщика, витирання попи. Не знаю, що вони робили, чому дитина так трусилася…

Медсестри розповідали: «Сік дітям не наливай: підеш, а вони нам будуть гадити. На руки не бери: привчиш, прийде наступна зміна, дитина буде проситися. На ніч не годували ‒ треба спати. Воду не давали, тільки суміші. Нічний кефір ішов у пляшки співробітникам». Інші прийомні батьки розповіли, що їх хлопчика тримали в дитбудинку на препаратах, щоб не балувався. Взяли, а у нього почалася ломка.

Будинок дитини «Ялинка» не один такий. Комісія під керівництвом Анни Кузнєцової перевірила також Білогірський будинок-інтернат, і Реабілітаційний центр для дітей та підлітків з обмеженими можливостями, які належать республіканському Мінпраці та соцзахисту. І там теж виявили порушення. Про це свого часу багато писали також Крим.Реалії. Ми опублікували більше ніж 10 матеріалів, наприклад, ось цей.

Це все при тому, що Будинки дитини отримують великі гроші. Білогірський будинок-інтернат, наприклад, на одну дитину отримує понад 67 тисяч рублів на місяць (з них 15096 на харчування), реабілітаційний центр ‒ понад 81 тисячу (8820 на харчування). У «Ялинки», судячи з усього, суми ще більші. В установі працюють п’ять лікарів, 105 медсестер, 77 молодших медичних сестер, 36 педагогічних працівників. Тобто на вісімдесят дітей ‒ 218 співробітників. Опікуни отримують значно менше ‒ два прожиткові мінімуми на дитину. Якщо оформлена прийомна сім’я, вони отримують ще щомісячну винагороду у дві мінімальні зарплати мінус 13 відсотків. Але ці гроші, як правило, йдуть на лікування і виховання дітей, і до них зовсім інше ставлення, ніж у будинках дитини.

«Органи опіки з дітьми поводяться як з меблями…»

Нещодавно дитячий омбудсмен Анна Кузнецова зажадала від органів опіки Криму зупинити необґрунтоване вилучення дітей з багатодітної сім’ї Тоцьких у селі Дубки Сімферопольського району. Там вирішили вилучити 15 прийомних дітей, нібито через неналежне виконання прийомними батьками своїх обов’язків, але при перевірці факти наявності загрози життю та здоров’ю дітей не підтвердилися.

«Органи опіки з дітьми поводяться як з меблями! То віддали у прийомну сім’ю, відвантажили, то знову забрали ‒ перевезли! Ми телефонуємо фахівцям, запитуємо: на яких підставах забрали? Нічого зрозумілого не відповіли. Немає підстав!», ‒ сказала журналістам Анна Кузнєцова. Вона звернулася з цього питання до прокуратури Росії, перевірку провело Слідче управління Слідчого комітету Росії. Уповноважена з прав дитини Криму Ірина Клюєва звернулася до керівництва Сімферопольського району з проханням скасувати рішення про вилучення дітей з сім’ї.

Дітям в умовах окупованого Криму часто загрожує просто загибель. Ось лише декілька випадків дитячих смертей.

Пошуки та похорони трирічного Муси Сулейманова в селі Строганівка під Сімферополем багато хто назвав політичною подією. Як повідомили представники «Кримської солідарності», причиною смерті Муси вони вважають те, що його батько Руслан Сулейманов заарештований через політичні звинувачення і йому загрожує довічне ув’язнення, в результаті чого хлопчик залишився без нагляду. Навіть більше, висновки слідства ніяк не задовольняють громадськість ‒ незбагненно, як можна уявити, що трирічний хлопчик зміг підняти важку плиту над вигрібною ямою, втопитися в ній, а потім ще й закрити за собою кришку?

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

У травні в Ленінському районі після дружньої пиятики під час риболовлі один з жителів зґвалтував і вбив 6-річну дочку свого друга, а тіло її скинув у Північно-Кримський канал.

Батька її суд визнав винним «у залишенні в небезпеці» дочки, він засуджений «до 6 місяців виправних робіт і утримання із заробітної плати 10% на користь держави», а насильника та вбивцю ще чекає суд.

У Бахчисарайському районі батько піврічної доньки задушив її, щоб не плакала. Так стверджує слідство, хоча повірити в це складно.

У Роздольненському районі Криму знайшли мертвою 6-річну Дарину Пилипенко, яку вбив і закопав її вітчим, який пізніше показав, де він закопав її тіло.

В усіх цих випадках питання одне ‒ де були органи опіки, чому вони просто проморгали ситуацію, небезпечну для життя дітей? І скільки ще таких дітей у Криму піддаються щоденній небезпеці?

Однак у всіх цих випадках чиновники, явно винні в потуранні або недогляді, бережуть не життя та здоров’я дітей, а «честь мундира». Наприклад, міністр освіти, науки та молоді Криму Валентина Лаврик про вилучення 12 дітей з прийомних сімей сказала, що «ситуація неоднозначна: з одного боку, видно позитивні відгуки сусідів, розповіді батьків. З іншого боку, не всі діти хочуть повернутися в прийомну сім’ю», не назвавши причини такої поведінки. Вона стала захищати органи опіки, які вчинили незаконно.

Чиновники, явно винні в потуранні або недогляді, бережуть не життя та здоров’я дітей, а «честь мундира»

У випадку з дитбудинком «Ялинка» заступник міністра охорони здоров’я Криму Антон Лясковський «розвіяв чутки в соціальних мережах» про нібито неналежний догляд за дітьми, хоча достовірні матеріали були опубліковані далеко не в соціальних мережах. За його словами, проблеми з харчуванням у дитячому будинку немає. Організація харчування відповідає всім нормам, констатував він, і додав, що пролежнів і шкірних ушкоджень у дітей немає. «Діти в сімферопольському будинку дитини «Ялинка» в хорошому стані, вони доглянуті й нагодовані», повідомила після нього заступник голови ради міністрів ‒ міністр праці та соціального захисту Республіки Крим Олена Романовська. При цьому ні вона, ні заступник міністра не спростували жодного факту, опублікованого РИА Новости, «Коммерсантом», Крим.Реаліями та безліччю, ‒ напевно, сотнями! ‒ інших ЗМІ, а також дитячою омбудсменкою Росії Анною Кузнєцовою. Такий «захист честі брудного мундира» і свідчить про те, що нехтування життям і здоров’ям кримських дітей в окупованому Криму сприймається як питання політичне, а значить чиновники ‒ і ті, хто перевіряв, і ті, хто кожен раз незмінно «брав під особистий контроль» ‒ просто приховують провину, і не чию-небудь, а особисто свою власну.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *