Хутір Калити на Харківщині:…

На хуторі Калити ме…

Як на селі ліпили…

Як на селі ліпили з…

Село Чуднівці, сім кілометрів…

Колись жвава та щіл…

Бойове мистецтво хортинг в…

На території Солони…

Відійшов у вічність Микола…

Громадськість нашог…

Про зниклі хутори Яроші…

Яроші, Іващенки &md…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

«
»

Епідемія в Криму: заниження офіційної статистики COVID-19 і проблеми з ліками

За два тижні новорічних свят (з 27 грудня 2020 року до 10 січня 2021 року включно) в Криму відпочило 239,7 тисяч туристів, що на 14% перевищує показник аналогічного періоду річної давності. Про це сказав російський глава Криму Сергій Аксенов, посилаючись на дані підконтрольного Кремлю Міністерства курортів і туризму півострова. Водночас, згідно з кримською офіційною статистикою, за ці ж два тижні знизився показник нових випадків захворюваності на COVID-19 – з 350 до 200-250 на добу.

Відомості про смертність пацієнтів з коронавірусом у Криму та низці регіонів сусідньої Росії можуть занижуватися навмисне, – про це йдеться у журналістському розслідуванні «Медиазоны». За інформацією видання, дані, що оприлюднюються про смертність у Криму, стійко нижчі даних, що надсилаються в Інформаційний центр моніторингу ситуації з коронавірусом. Від початку пандемії про спотворення офіційної статистики захворюваності в Криму заявляли також українські правозахисники. Про цю проблему, а також про нестачу медикаментів йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



У своєму листопадовому розслідуванні «Медиазона» порівняла відомості оперативних штабів у регіонах Росії та анексованому Криму з тією інформацією, яку ці ж штаби надсилали в Інформаційний центр з моніторингу ситуації з коронавірусом (ІЦК) Міністерства охорони здоров’я Росії – і ось що з’ясувала:

«Від початку роботи системи ІЦК 31 березня і до 22 листопада включно в Росії на ліжках, виділених для коронавірусних хворих, померли 74 866 пацієнтів. МОЗ ніколи не публікувало ці цифри, але влада використовувала їх для оцінки ситуації в кожному регіоні, а президент Володимир Путін доручав своїм повпредам стежити за цією базою і звітувати йому щотижня. Публічно доступну статистику жертв коронавірусу веде Роспотребнадзор – і, згідно з його даними, за той же період жертв удвічі менше: від COVID-19 померли 36 516 осіб».







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Здоров'я кримчан переважили інтереси бізнесу»

При подальшому аналізі журналісти помітили, що оприлюднена регіонами статистика відрізняється від інформації, що подається в ІЦК, іноді навіть у десятки разів, а також запідозрили, що влада використовує знижувальні коефіцієнти. У Криму з 1 квітня до 27 листопада на засіданнях оперативного штабу повідомляли в цілому про 246 смертей від коронавірусної інфекції. Однак за оперативними даними про смертність, які надсилали в ІЦК, за цей же період на півострові від COVID-19 померли 382 людини. Таким чином автори розслідування зробили висновок, що, цілком ймовірно, коефіцієнт зниження статистики в Криму дорівнює двом третинам.

Журналісти Крим.Реалії звернулися в управління Роспотребнадзору в Криму з проханням прокоментувати припущення «Медиазоны» про можливі викривлення при публікації статистики захворюваності на коронавірус на півострові, проте у відомстві на момент виходу цього матеріалу нічого не відповіли. Втім, експерт Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін розповів Крим.Реалії, що аналітики з материкової частини України протягом всього 2020 року спостерігали аномалії в кримській статистиці.


Володимир Чекригін

– Ми від самого початку пандемії відстежуємо офіційні звіти, що публікуються кримською владою, і бачимо багато невідповідностей. До 7 липня вони виявляли до 30 летальних випадків за день, а з 8 липня, мабуть, вирішили вручну зменшити цей показник до 12 померлих. Те саме стосується статистики самої захворюваності. У нас є джерела в різних містах Криму – це медичні працівники, співробітники моргів. Наприклад, наше джерело в Сімферополі вважає, що статистика занижується в чотири рази, оскільки багато людей просто не потрапляють до лікарень, їх не тестують. Зокрема, якщо у людини виявляють симптоми COVID-19 у легкій формі, то відправляють додому лікуватися без аналізів. Також наше джерело запевняє, що Роспотребнадзор не включає до своєї статистики тести, зроблені у приватних клініках. Відомостей щодо захворюваності силовиків, військових взагалі немає.

Володимир Чекригін вважає, що російська влада Криму занижувала показники захворюваності і перед туристичним сезоном, і перед новорічними святами. На його думку, без доступу міжнародних організацій до тимчасово окупованого півострова і незалежного моніторингу точно оцінити справжню картину епідемії в принципі неможливо.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Гастрофест у Криму: дегустація в розпал пандемії

Радіослухачка із Сімферополя стверджує, що вона не потрапила в офіційну статистику захворюваності в Криму, хоча переносила коронавірусну інфекцію досить важко:

«Я захворіла на COVID-19. Зробила комп’ютерну томографію, і вона показала ураження легень. Коли я попросила лікаря видати довідку у зв’язку з тим, що у мене незабаром мало відбутися судове засідання, мені відмовили. Сказали, що потрібен ПЛР-тест, який, як ми знаємо, не завжди правильний. Викликати лікаря складно: якщо температура менше 38 градусів, він не приїде, а «швидку допомогу» не викличеш, поки не буде 39 градусів. Але вихід для кримчан є, я його знайшла – гаряча лінія 122, за якою дійсно можна викликати лікаря. Мені підказали його на московській гарячій лінії, я зателефонувала – відповіли дуже ввічливо і вирішили мою проблему. До цього я лікувалася вдома, сама, читаючи протоколи лікування в Інтернеті. Ще на початку осені мої подруги-лікарі купили мені весь набір ліків, так що не було проблем ні з дексаметазоном, ні з коагулянтами і таке інше. Я всім запаслася».

За її словами, лікарка, яку вона викликала додому, вже під час другого візиту одягла захисний костюм, мотивувавши це тим, що у пацієнтки COVID-19, проте відмовилася видати офіційну довідку з таким діагнозом.

Забезпеченість Криму ліками також стала предметом суперечностей між офіційними заявами російської влади і повідомленнями кримчан. Так, голова Росздравнадзору в Криму Василь Клімов наприкінці грудня поскаржився на те, що на півострові стали спекулювати найбільш затребуваними при коронавірусній інфекції медикаментами, хоча, як він стверджує, у стаціонарах усі ці препарати на зразок дексаметазону є в повному обсязі і з запасом. Російський глава Криму Сергій Аксенов у відповідь запропонував ліквідувати дефіцит ліків в аптеках – правда, не уточнив, як саме. Кримськотатарський активіст Наріман Джелял переконаний, що масштаби проблеми з дефіцитом ліків набагато більші і що їх наявність у лікарнях на практиці нічого не означає.


Наріман Джелял

– Представники влади не люблять говорити про справжній стан справ. Але раз вже вони до кінця року озвучують проблему з дефіцитом ліків, значить, ситуація в рази гірша, ніж вони говорять. Просто чиновники вже змушені реагувати на емоційний шквал з боку кримчан, які зіткнулися з дефіцитом ліків і неможливістю потрапити в стаціонар. Смішно чути слова голови Росздравнадзору про забезпеченість лікарень ліками, тоді як отримати ліжко там дуже складно. Я підтримую зв’язок із різними активістами в Криму, які допомагають шукати ліки. У Євпаторійській групі пишуть, що в місті дуже складно щось знайти, доводиться звертатися в Сімферополь. На периферії з медикаментами все складніше, при цьому ціни продовжують дивувати: вони виросли в два-три і більше разів. Пов’язано це не з окремими спекулянтами – накручують самі аптеки.

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

За оцінкою Нарімана Джелял, ситуацію з дефіцитом ліків останнім часом дещо полегшила саме самоорганізація кримчан, які об’єднуються в групи в месенджерах у пошуках потрібних медикаментів – причому часто їх вдається вивезти з материкової частини України, незважаючи на протидію російських прикордонників. Раніше в Меджлісі кримськотатарського народу повідомляли, що знайшли альтернативні способи доставки ліків у Крим і що робиться це в тому числі на кошти кримськотатарської діаспори.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *