Талдики та Худяки: давня…

12 стародавніх посе…

Вода та очерет замість…

Ми побували безпосе…

Талдики та Худяким: давня…

12 стародавніх посе…

Розповідь про життя села…

Перестройка для меш…

Хутір Калити на Харківщині:…

На хуторі Калити ме…

Як на селі ліпили…

Як на селі ліпили з…

Село Чуднівці, сім кілометрів…

Колись жвава та щіл…

«
»

Російські мільярди для Криму: «Не факт, що люди стануть жити краще»

Уряд Росії продовжив дію державної програми соціально-економічного розвитку Криму і Севастополя до 2025 року, збільшивши обсяг фінансування до 712 мільярдів рублів. Ця програма була затверджена в 2019 році, основним механізмом її реалізації стала ухвалена раніше Федеральна цільова програма.

ФЦП з розвитку Криму і Севастополя була ухвалена урядом Росії в 2014 році і спочатку розрахована до 2020 року, проте пізніше її кілька разів продовжували. В останній редакції програма діє на період до 2024 року, її обсяг – понад трильйон рублів. У грудні 2020 року російський глава Криму Сергій Аксенов оголосив, що в 2021 році видатки бюджету півострова знизяться майже на 30% у зв’язку зі зменшенням фінансування заходів у рамках ФЦП в 2021 році. Про те, що відбувається з російськими мільярдами в Криму, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Доктор економічних наук, професор Інституту бізнесу і ділового адміністрування Російської академії народного господарства і державної служби Сергій Раєвський розповів Крим.Реалії, навіщо російська влада два роки тому ввела в дію додаткову програму фінансування кримських проєктів, крім ФЦП.

Основний обсяг фінансування йде саме за ФЦП, а це додаткова програма
Сергій Раєвський

– Ці дві програми не виключають одна одну. Та, що була затверджена 30 січня 2019 року, спочатку планувалася до 2022 року й ухвалювалася в рамках підтримки реалізації федеральної цільової програми розвитку Криму і Севастополя в ці ж терміни. Тобто основний обсяг фінансування йде саме за ФЦП, а це додаткова програма. Думаю, її продовжили ще на два роки зовсім не випадково: тут є як фактори фундаментального, довготривалого характеру, так і виникнення проблем із водопостачанням Криму і Севастополя. Не слід забувати, що при входженні до складу Російської Федерації ці два регіони мали більш низький рівень соціально-економічного розвитку, ніж сусідні суб’єкти Південного федерального округу. За статистикою валовий регіональний продукт на одного зайнятого на півострові приблизно в два рази нижчий, ніж у середньому по ПФО.

Сергій Раєвський вказує на те, що структура економіки Криму і Севастополя досі не дозволяє їм нарощувати цей показник.

На жаль, розвиток в рамках існуючої структури не передбачає приросту і надалі
Сергій Раєвський

– Якщо ви зайдете на сайт вільної економічної зони Севастополя, то побачите там кілька основних проєктів: в основному це туризм, виноробство, айті-технології. І лише один стосується сектора економіки, який може дати істотний приріст – це судноремонт і машинобудування. На жаль, розвиток в рамках існуючої структури не передбачає приросту і надалі. Втім, самі по собі темпи розвитку і Криму, і Севастополя досить високі: в останньому індекс зростання промислового виробництва становить приблизно 158%. Я думаю, що суми додаткової програми фінансування використовуватимуться для ефективного стимулювання проєктів в обох регіонах, тому що за підсумками 2018-2019 років їх стало набагато менше, ніж раніше. Крім того, чималі гроші, імовірно, будуть спрямовані на забезпечення сталого водопостачання.

У жовтні 2020 року російський віцепрем’єр Марат Хуснуллін заявив, що водопостачання і дорожнє будівництво – першочергові завдання, які необхідно вирішити Криму і Севастополю до 2025 року. У листопаді того ж року заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров визнав, що труднощі в реалізації російських проєктів у Криму пов’язані, зокрема, зі статусом півострова і тим, що Крим перебуває під санкціями.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Крим перетворюється на економічну пустелю»

У постанові про затвердження державної програми «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та міста Севастополя» мовиться, що вона націлена, перш за все, на «збільшення протяжності автомобільних доріг загального користування регіонального значення, які відповідають нормативним вимогам до транспортно-експлуатаційних показників», збільшення кількості місць у дошкільних освітніх та загальноосвітніх організаціях, а також на збільшення туристичного потоку.


Марат Хуснуллін (у центрі), Євген Кабанов і Сергій Аксенов (праворуч від нього) в Євпаторії, липень 2020 року

Голова «Кримського антикорупційного комітету» Ілля Большедворов сумнівається в ефективності федеральних вкладень на вищезазначені цілі мети.

Роботи проводяться за завищеною вартістю, без проєктів як таких, за окремими кошторисами
Ілля Большедворов

– Куди насправді витрачаються всі ці величезні кошти, сказати складно. Щодо збільшення туристичного потоку – в 2020 році, в першу чергу, зіграло роль обмеження поїздок за кордон через коронавірус. З приводу доріг – малося на увазі, напевно, збільшення кількості трас відповідної якості. У нас дійсно дуже багато дорожніх ремонтів, хоча в Сімферополі до них багато питань, зокрема, до документації. Порівняльний аналіз показує, що роботи проводяться за завищеною вартістю, без проєктів як таких, за окремими кошторисами. Немає також спільних проєктів реконструкції дорожньо-транспортної мережі та дворових проїздів – словом, повне неподобство. Щодо водної проблеми – на наступний рік на Сімферополь виділили понад 4 мільярди рублів на реконструкцію мереж водопостачання. Але хочу зазначити, що ці мережі розташовані саме під дорогами, які ремонтують! Особисто для мене це дивно.


Ілля Большедворов

Ілля Большедворов вказує на те, що великі суми федерального фінансування часто зовсім не спрямовані на вирішення серйозних проблем на місцях у Криму – і наводить приклад зі сфери провінційної медицини.

Не можна сказати, що медицина в Криму розвивається: в деяких містах зробили ремонт лікарень, але в селах краще абсолютно не стало
Ілля Большедворов

– У нас в селищі на півтори тисячі осіб за 15 кілометрів від Сімферополя раніше була амбулаторія, і нехай її стан був плачевний, тут працювали профільні фахівці. Сьогодні залишився один терапевт, а приміщення опалюється грубкою на дровах. Я піднімав питання, щоб якось упорядкувати амбулаторію, але нам відповіли, що за російськими нормами жителям селища взагалі не передбачається навіть терапевт. Сказали, мовляв, якщо ми будемо занадто багато обурюватися, то й цього не буде. Тобто не можна сказати, що медицина в Криму розвивається: в деяких містах зробили ремонт лікарень, але в селах краще абсолютно не стало. Крім того, позначається проблема корупції при розподілі підрядів, і в підсумку подекуди в Криму досі не побудовані дитячі садки, на які кілька разів виділяли гроші.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Бюджет Криму: звичка розпоряджатися чужими грошима

У рамках додаткової російської держпрограми передбачається також стимулювання підприємницької активності. Голова правління «Асоціації підприємців Криму і міста Севастополя» Олександр Чернов позитивно оцінює ці зусилля і наводить приклади того, як бізнес із різних сфер може отримати підтримку в Криму.

– Є фонд підтримки підприємництва при Мінекономрозвитку Криму, а також фонд мікрокредитування, де можна досить швидко, в межах двох тижнів отримати до п’яти мільйонів рублів під 3-4%. Використовувати їх можна на зарплати, на касові видатки, на придбання устаткування або нерухомості. У фонді підтримки промисловості можна отримати кредит зі ставкою 1-3% на великі суми – до 120 мільйонів. У сільському господарстві також багато опцій. Бракує хіба що навчальних заходів для бізнесу, який перебуває між дуже великим і середнім за російськими масштабами.

Збільшення фінансування в рамках різних російських програм у Криму ще зовсім не означає, що ці гроші будуть дійсно витрачені та принесуть користь безпосередньо кримчанам, – стверджує керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

Збільшення державного фінансування красномовно говорить про те, що приватний бізнес у Криму не заходить через санкції
Тарас Загородній

– Заявити можна різне, але секвестрування при цьому все одно не виключене. Програму в результаті можуть недофінансувати або просто закрити. Подивимося, як оптимізм російського уряду втілиться в реальність, поготів що поки ситуація на ринку вуглеводнів не така стабільна для Росії. По-друге, збільшення державного фінансування красномовно говорить про те, що приватний бізнес у Криму не заходить через санкції, а інвестицій, крім державних, там не буде. Крім того, зовсім не факт, що ці вкладення поліпшать життя кримчан. Швидше за все, мова йде про розширення інфраструктури, яка використовуватиметься для військової галузі і таке інше. Велике питання, наскільки будуть залучені в освоєння цих грошей кримські, а не російські компанії, афілійовані з владою. В результаті фінансування освоять у Москві, а не на місцях.


Тарас Загородній

Російський віце-прем’єр Криму Євген Кабанов 30 грудня заявив, що освоєння коштів федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму за підсумками 2020 року має перевищити 99%, при цьому економія нібито склала 1,4 мільярда рублів. Щодо Севастополя, згідно з офіційними даними, рівень освоєння склав 95%.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *