Офіс «Яндекса» в Сімферополі: чи порушує санкції російський Інтернет-гігант?

Російська компанія «Яндекс» набирає співробітників у Криму, який анексований Росією й перебуває під міжнародними санкціями ‒ оголошення про це опубліковане на офіційному сайті компанії. Цей сімферопольський офіс відкрився ще у 2006 році і певно не припинив роботу після 2014-го. Але додзвонитися туди, щоб підтвердити інформацію, журналістам Крим.Реалії не вдалося.

Втім, те, що «Яндекс» набирає співробітників у Сімферополі, підтвердили в телефонній розмові співробітники московського офісу. Вони запропонували надіслати резюме на електронну пошту, після чого з претендентом могли б зв’язатися кримські співробітники. Замість цього редакція Крим.Реалії надіслала запит у PR-відділ «Яндекса» з проханням прокоментувати роботу компанії на тимчасово окупованій території, однак на момент публікації матеріалу редакція не отримала відповіді від компанії. Крим.Реалії готові опублікувати позицію «Яндекса» з приводу роботи на території Криму.

Про те, чи порушує «Яндекс» західні санкції, запроваджені після анексії півострова, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Компанія «Яндекс» уже перебуває під українськими санкціями, які у травні 2020 року були продовжені на рік президентом України Володимиром Зеленським. У списку санкцій і українська, і російська юридичні особи «Яндекса», заблоковані домени yandex.ru та yandex.ua, а також низка додаткових сервісів. ЗМІ повідомляли, що український офіс компанії закрився відразу після запровадження санкцій у 2017 році.

Голова аналітичного центру «Українська фундація безпекових студій» Юлія Каздобіна висловила Крим.Реалії думку, що компанія «Яндекс» фактично не порушує основні санкції, запроваджені Заходом, які стосуються роботи компаній в анексованому Криму.

Не можна говорити, що «Яндекс» ‒ об'єкт первинних санкцій
Юлія Каздобіна

‒ Санкції запроваджують іноземні держави, які забороняють взаємодію своїх компаній з іншими компаніями або державними органами на певній території. У такому контексті компанія «Яндекс» як російська структура не потрапляє під юрисдикцію США або інших країн, які запровадили санкції щодо Криму. Тому не можна говорити, що «Яндекс» ‒ об’єкт первинних санкцій. Однак у США є таке поняття, як вторинні санкції, під які можуть потрапляти компанії з юрисдикцією інших країн, але це складне питання. Європейський союз ухвалив закон про те, що компанії в його юрисдикції не зобов’язані підкорятися американським санкціям. Самі Штати запроваджують обмеження, використовуючи статус долара як світової резервної валюти і те, що багато банків мають американські кореспондентські рахунки. Тому в банківській сфері США можуть запроваджувати подібні санкції.


Юлія Каздобіна

У 2019 році Російська служба BBC писала, що в Севастополі можна замовити карту Mastercard World від «Яндекс.Деньги», якщо в адресі приписати Севастополь до Краснодарського краю сусідньої Росії. При цьому «Яндекс.Деньги» ще у 2015 році потрапили під санкційні обмеження США, але через зв’язки зі «Сбербанком». На думку Юлії Каздобіної, спроби «Яндекса» набрати персонал у Криму складно підвести навіть під вторинні санкції США.

‒ Тобто йдеться не про фінансову організацію. Щодо видачі карток, у сервісу «Яндекс.Деньги» є центр обробки платежів на території Росії. Таким чином, наскільки я розумію, люди, які оформляють картки в Криму, не входять у прямий контакт із західними банками. В усякому разі цей ланцюжок складно відстежити. Втім, усі ці нюанси потрібно ще вивчити.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим – «особлива платіжна зона»

Російська структура «Яндекса» на 99,9% належить резиденту Нідерландів ‒ акціонерному товариству Yandex N.V. У зв’язку з цим перша заступниця постійного представника президента України в Криму Дар’я Свиридова стверджує, що її відомство вже надіслало запити в Нідерланди й, окрім того, виявило сліди керівника «Яндекса» в Криму.

Ми вже підготували декілька звернень щодо незаконної діяльності «Яндекса» на тимчасово окупованій території
Дар'я Свиридова

‒ Ми вже підготували декілька звернень, зокрема, і до наших нідерландських партнерів, щодо незаконної діяльності «Яндекса» на тимчасово окупованій території. Навіть більше, ми зафіксували там діяльність не тільки самої компанії, але й одного з її основних акціонерів ‒ це гендиректор «Яндекса» Аркадій Волож. За нашою інформацією, він має громадянство однієї з європейських країн і при цьому, в порушення державного кордону України, періодично прибуває на територію окупованого Криму, де веде економічну діяльність, інвестує, будує нерухомість. Щодо цього ми також звернулися до наших партнерів, а ще надіслали всю інформацію про діяльність «Яндекса» в українські Міністерство закордонних справ, Міністерство реінтеграції та правоохоронні органи.


Дар'я Свиридова

Український юрист-міжнародник Борис Бабін переконаний, що українська влада при належній наполегливості може домогтися західних санкцій проти «Яндекса».

Я не вважаю санкції проти «Яндекса» чимось неможливим. Вони були б для компанії убивчими
Борис Бабін

‒ Тут є великий фронт робіт для українських органів влади: слід зробити відповідну пропозицію європейським і американським партнерам, однак для цього потрібно спершу довести ефективність санкцій щодо «Яндекса» в самій Україні. Причини того, що на Заході склалося таке «ліберальне» ставлення до цієї компанії, різні. Як мінімум це структура, пов’язана з медіа, з поширенням інформації, і цивілізовані країни дуже обережно ставляться до санкцій проти таких компаній. Звичайно, не варто виключати й корупційні чинники. Однак я не вважаю санкції проти «Яндекса» чимось неможливим. Вони були б для компанії убивчими.

Російський юрист-міжнародник, експерт «Дому вільної Росії» в Києві Володимир Жбанков вказує на те, що колись приватна компанія давно перебуває під державним контролем.

Ще у 2012 році «Яндекс» був визнаний стратегічно важливим, і держава зробила зусилля для закріплення свого контролю над ним
Володимир Жбанков

‒ Ще у 2012 році «Яндекс» був визнаний стратегічно важливим, і держава зробила зусилля для закріплення свого контролю над ним. Проте, у разі запровадження санкцій, у Росії просто немає коштів для захисту компанії, тим більше в Нідерландах, до того ж у мене є сумніви в наявності гострої мотивації щодо цього. Компанія Mail.ru належить Алішеру Усманову, який хоча б входить у близьке коло російської верхівки. «Яндекс» все-таки не стільки співпрацює з урядом ‒ контроль над ним уряд захопив силоміць. Зараз цілком очевидно, що компанія порушує міжнародне законодавство, законодавство України й цілком може потрапити під європейські або американські санкції.


Офіс компанії «Яндекс» у Москві

У 2015 році створене за участі таких компаній, як «Яндекс» і «Мегафон», некомерційне партнерство «Сприяння розвитку і використанню інноваційних технологій» отримало контракт на створення системи «ЕРА-ГЛОНАСС» у Криму та Севастополі на 340 мільйонів рублів. Окрім того, на російському сайті держзакупівель розміщений контракт, згідно з яким «Кримський федеральний університет» у 2018 році закупив через посередника контекстну рекламу «Яндекс.Директ» на 370 тисяч рублів.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *