Йордан на Чорному Черемоші

Водохреще Господнє є завершальним святом у циклі зимових святкувань православних християн. І щоб отримати справжнє духовне і естетичне задоволення від свята варто бути цього дня у селі Криворівня на Гуцульщині. А хто туди не мав нагоди втрапити, то гляньте як воно там цьогоріч було.

 

У тутешній церкві Різдва Пресвятої Богородиці, збудованій ще 1719-го року, і яка тепер належить громаді ПЦУ Верховинського деканату Коломийської єпархії, спершу відбувається кількагодинна Літургія. Церква ця дерев’яна, розписана темперою. Вважається найдовершенішою спорудою в гуцульській школі народної архітектури. До речі, тут свого часу віднайшли фрагмент розписів початку XVIII ст. – це образ Ісуса Христа, що зображений, як цар, пророк-вчитель, який своєю правою ногою наступає на голову символічно зображеного диявола.

Храм і подвір’я заповнюється колядниками та прихожанами, що вбрані у автентичні гуцульські строї – вишиті сорочки, кептарики, сердаки. Цікаво, що свої ноші (одяг) гуцули називають “людинє”, з наголошеним першим складом.

 

Цього року на храм колядувало 9 ватаг колядників загальною кількістю 113 чоловік. Впродовж 10 днів, від Різдва, вони відвідали понад 800 дворів своїх земляків колядуючи і вітаючи їх із Різдвом.

Після служби усі  стають колом на церковному подвір’ї, грають в трембіти та на скрипках, дують у роги та колядують.

 

Вітдак, сформувавши процесію люди прямують до Чорного Черемоша на освячення йорданської води. Спеціально на річці вирізають із льоду великий хрест та престол.

Останнім акордом свята є спільна і остання в цьому році коляда на Чорному Черемоші під час якої отець Іван Рибарук, який є настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці у криворівні ще з 1995 року, окроплює всіх присутніх водою.

 

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *