Проповідь Блаженнішого Святослава на свято Богоявлення Господнього

Просімо, щоб у тих йорданських водах, які ми сьогодні будемо благословляти, загинуло всяке зло, що тримає нас у своїй неволі, і всяка неправда. Так само хай загине всяке зло, як колись у водах Червоного моря загинув фараон з усім своїм військом. Нехай нині ворог людського роду, батько брехні і всякої неправди, про якого говорить нам Іван Хреститель, відійде, щоб ми почули у своєму серці: «Зло над тобою вже не має влади. Ти вільний. Ти вільна. Ти Мій син. Ти Моя доня улюблена. Сьогодні на тебе Я виливаю своє благовоління і йорданське благословення».

Так бо личить нам здійснити всяку правду! (Мт. 3, 15).

 

Преосвященні владики!
Всечесні та преподобні отці!
Преподобні сестри і браття в монашестві!
Достойні браття-семінаристи!
Любі парафіяни Патріаршого собору в Києві!
Дорогі брати і сестри в різних куточках України і світу,
які у цьому святі наживо з нами моляться за допомогою трансляції!
Дорога молоде! Дорогі діти!

 

Христос хрещається в ріці Йордан!

У цей святковий день Богоявлення Господнього Христова Церква привела нас на води Йордану. Сьогодні ми не просто згадуємо минулу подію, бо знаємо, що, святкуючи якесь свято, силою і діянням Святого Духа стаємо учасниками цієї події.

Слухаючи читання Святого Євангелія, ми разом з Іваном Хрестителем вдивляємося в дивну річ. Чуємо про те, що він закликав грішників до покаяння і очищення, турбуючи цим їхнє сумління. Відтак багато людей, які відчували свою гріховність, приходили  на Йордан, щоб покаятися, обмившись його водами.

Ось посеред каяників Іван бачить єдиного святого і безгрішного Божого Сина – він дивується і страхається. Коли Христос, за своєю чергою заходить у води і схиляє голову перед Іваном, прохаючи про хрещення, той заперечує, кажучи: «Мені треба у Тебе хреститися: а Ти приходиш до мене?» Хреститель не розуміє такого крайнього приниження і упокорення Божого Сина перед людиною. У відповідь Христос каже: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду» (Мт. 3, 15).

Іван слухає не того, що підказував йому здоровий глузд, а дивного і незрозумілого Христового наказу. Обмиваючи голову Божого Сина водою, він стає свідком Богоявлення, найважливішого явлення Бога в Новому Завіті. Іван бачить відкриті небеса і Святого Духа, який у вигляді голуба сходить на свого Сина, що стоїть у водах. У Йордані стоїть помазаний Духом Син Божий – Христос, а Отець, Родитель, Творець неба і землі, який через свого Сина і Духа Святого створив увесь видимий і невидимий світ, сам пояснює Іванові, що сталося. Він каже: «Це Син Мій улюблений! У Ньому Моє благовоління»! Переживши таке потрясіння, Іван, як каже нам євангелист, звертається до своїх учнів: «Ось Агнець Божий, який бере на себе гріхи світу». Христос занурився в йорданські води разом з грішниками, щоб добровільно взяти на себе їхні гріхи, щоб визволити людину від її гріховності, нечистоти, яка тримала в полоні людський рід.

Христос хреститься, щоб нас очистити. Приймає хрещення від раба, щоб нас зробити вільними. Входить у йорданські води, щоб проголосити перемогу над гріхом і його владою над людиною. Ось що означає Богоявлення! Ось чому Христос став у йорданські води! Ось чому в тих водах Він узяв на себе мій і ваш гріх! Він є Агнець Божий, бо гріхи всіх людей змиє не водою, а власною кров’ю на хресті, – ті гріхи, які Він добровільно бере сьогодні на себе, сам будучи до них не причетним. Він хреститься сьогодні в Йордані, щоб омити нас, а відтак подарувати мені і вам свободу від гріха для нашого добра. «Бо так нам личить здійснити всяку істину», – каже сьогодні Христос. Істину замало знати, її треба чинити, нею треба жити, і тоді вона перетвориться на конкретне добро кожного нашого діяння та вчинку.

В історії ізраїльського народу Йордан був рубіконом свободи. Сьогодні важливо згадати подію зі Старого Завіту, коли ізраїльтяни під проводом Ісуса Навина завершують свою мандрівку пустелею. Перед тим як увійти в обітовану землю, вони відновлюють свій завіт із Богом. За сорок років їхньої мандрівки в пустелі народилося нове покоління, яке вже не пам’ятало рабства в Єгипті, не бачило Бога на горі Синай, але над Йорданом воно пізнало Бога як Визволителя, – Бога, який дає свободу. Заходячи в обітовану землю, ізраїльтяни, однак, зрозуміли, що можуть бути і надалі вільними лише тоді, коли слухатимуть Божого закону. Божий закон і Боже слово є визвольними, бо в тій істині людина може навчитися пізнавати правду і відрізняти добро від зла. Лише коли людина чинить істину і добро, вона може не потрапити в неволю.

Сьогодні Христос стоїть у водах Йордану, щоб разом із собою перевести все людство від рабства гріха до свободи у Святому Дусі, який сьогодні урочисто сходить на води, ширяє над ними і спочиває над людиною.

У сучасному світі ми відчуваємо певне знецінення правди, істини. Дехто говорить, що ми живемо у світі постправди. Багато хто не хоче знати правди, бажає, щоб їх обдурювали і, радше, вірить в ілюзії і довіряє тим людям, що їх обманюють. Часто ми дуже боїмося правди про себе. Щоразу, коли йдемо до лікаря, боїмося того, що лікар скаже про наше здоров’я.

Ми сьогодні прагнемо добра собі і ближньому, але разом з апостолом Павлом кажемо, що не маємо здатності і сили його чинити: «Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти?» (Рим. 7, 24).

Сьогодні, у цей день Богоявлення Христа над Йорданом, небеса відкриті і лунає Добра новина: ти шукаєш істини? Вона сьогодні сама до тебе приходить! Ти шукаєш добра? Сьогодні Христос робить тебе здатним чинити це добро силою Святого Таїнства Хрещення, яке ми отримали. Щоразу, коли ми сумніваємося і не вміємо відрізнити правду від неправди, просімо сили Духа Святого, який на нас сходить у Просвіченні. Адже сьогоднішнє свято ми називаємо також Просвіченням. Щоразу, коли ми відчуваємо, що нас перемагає зло, що нечистота не дає нам спокою і здатності чинити добро, йдімо до Святого Таїнства Покаяння, бо саме в сповіді ми отримуємо очищення, яке шукали люди, приходячи на Йордан до Івана просити хрещення на відпущення гріхів.

«Бо так нам личить здійснити всяку правду». Без правди немає свободи, як без здатності людини чинити добро, у неї нема відчуття того, що вона вільна. Вона завжди лише прагне, але не може осягнути.

Просімо, щоб у тих йорданських водах, які ми сьогодні будемо благословляти, загинуло всяке зло, що тримає нас у своїй неволі, і всяка неправда. Так само хай загине всяке зло, як колись у водах Червоного моря загинув фараон з усім своїм військом. Нехай нині ворог людського роду, батько брехні і всякої неправди, про якого говорить нам Іван Хреститель, відійде, щоб ми почули у своєму серці: «Зло над тобою вже не має влади. Ти вільний. Ти вільна. Ти Мій син. Ти Моя доня улюблена. Сьогодні на тебе Я виливаю своє благовоління і йорданське благословення».

Христос хрещається в ріці Йордан!

† Святослав

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *