Харків’янам нагадали про українській півострів Крим

Харківській театр поставив виставу про долю будь-яких окупантів українського Криму. Вистава присвячена втечі та евакуації з території Кримського півострова до турецького міста Стамбул залишків Білої Армії під тиском Червоної армії та загонів армії Нестора Махна часів Визвольних змагань України та Громадянської війни на теренах колишньої Російської Імперії.

Харківській державний академічний театр російської драми імені О. С. Пушкіна за фінансової підтримки Українського культурного фонду поставив виставу, за п’єсою класика російської літератури Михайла Булгакова “Біг”. Після прориву Червоної армії на територію кримського півострова, Біла армія, безліч білих офіцерів і співчуваючих білому руху евакуюється в Константинополь. Серед них генерал Чорнота, божевільний генерал Хлудов, якого переслідують примари страчених їм людей, беззахисна Серафима Корзухіна, покинута напризволяще чоловіком, сам Парамон Корзухин, її чоловік, що відрікся від неї кілька разів публічно, син петербурзького професора, приват-доцент Голубков який зустрів Серафиму в поїзді і закохався в неї, Люська – похідно-польова “дружина” Чорноти та інші, про чиї долі розкриваються по ходу дії.

У виставі тісно переплітається дійсність та сновидіння, чорно-біла неоднозначність, майже циркова буфонада та філософські роздуми. Одразу після написання, п’єса була заборонена радянською цензорую, як така що “ідеалізує білу еміграцію” та “є шкідливою для радянського глядача”. До кінця життя радянського диктатор Йосипа Сталіна п’єса була заборонена для показу.

Українського глядача цей твір колишнього киянина Михайла Булгакова може зацікавити тим, що у ньому є пряма згадка про нині тимчасово окупований країною-агресором українській Крим, більше того, прямо показана подальша доля всіх окупантів – втеча та евакуація. Події п’єси вплітають нібито провінційний та напівсонний курортний Крим у канву світової історії, прирівнюючи до тих місць, де творились вікопомні події історії східної Європи.

Режисер, що поставив п’єсу на сцені харківського театру не з чужих слів знає про Крим. Павло Ґатилов народився та довгий час жив в українському Криму.

І у якості критичних зауважень до самої постановки – той хто перегляне перший акт, отримає справжнє задоволення від вистави у другому акті. Оскільки деяка схематичність та карикатурність персонажів першої дії переросте у набагато більш глибокі образи та характери в другому акті вистави.

Автор: Олександр Кузьменко
Фото: Олександр Кочегура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *