Чому Британія має найбільше у Європі померлих з COVID-19?

Британський прем’єр-міністр Борис Джонсон 27 січня був змушений взяти на себе відповідальність і висловити співчуття рідним жертв COVID-19, коли кількість померлих в країні перевищила 100 000.

Джонсон при цьому наполягав, що його уряд «робив і далі робить усе можливе, щоб зменшити смертність і страждання».

Але головний державний лікар Кріс Вітті закликав британців готуватися до гіршого: «Упродовж наступних кількох тижнів ми станемо свідками ще багатьох смертей, перед тим як побачимо результати застосування вакцин. Треба бути реалістом і визнати, що це станеться».

Науковці і посадовці не мають простої відповіді на запитання, чому саме Велика Британія стала лідером сумного списку у Європі, а в пошуках пояснень дослідники пропонують врахувати низку чинників.

Підрахунки. Смерть людини в Британії зараховують до жертв COVID-19, якщо вона померла упродовж 28 днів після виявлення у неї коронавірусу.

Населеність. Британія має порівняно велике населення (понад 67 млн.), і є другою у західній Європі після Німеччини (понад 83 млн.), але це порівняння також підкреслює разючий розрив з Німеччиною, де з COVID-19 померли понад 55 тисяч.

Старість. Частка старших людей в Британії порівняно велика, а для людей віком понад 80 років загроза смерті при COVID-19 у 70 разів вища, ніж для тих, кому ще не виповнилося 40.

Ожиріння. Важливим чинником ризику при COVID-19 є зайва вага, і статистика вказує, що 28% британців потерпають від ожиріння, яке у багатьох випадках супроводжує діабет – ще один обтяжуючий чинник.

Бідність. За даними британського статистичного відомства рівень смертності від COVID-19 у регіонах із нижчими середніми доходами вдвічі вищий за смертність в більш заможних місцевостях.

Мутації. Однією з причин останньої хвилі COVID-19 у Британії називають появу нового штаму коронавірусу. Зараз відомо, що той штам поширюється на 30% – 70% швидше і може бути на 30% смертельнішим для деяких людей.

Невдачі. Оголошені урядом плани масово перевіряти британців на коронавірус і швидко виявляти й ізолювати людей, які були в близькості з хворими, були втілені запізніло і не повністю.

Помилки. Британські посадовці зазнали нищівної критики, коли стало відомо, що на початку пандемії навесні 2020 року багатьох пацієнтів старшого віку, у яких виявили коронавірус або із симптомами COVID-19 з лікарень відправляли у будинки для людей похилого віку.

Наслідком стало те, що перша хвиля епідемії була особливо смертельна у тих будинках, де померли 26 000 людей.

Відкритість. Велика Британія і насамперед Лондон є центром велетенських міжнародних пасажиропотоків, які на відміну від деяких інших країн, які не були перекриті навіть у розпал пандемії.

Незахищеність. На початку епідемії британський уряд не рекомендував людям покривати обличчя масками, і зосереджувався на тому, що масок та інших предметів захисту може бракувати у медзакладах.

Вагання. Деякі критики вказують, що британський уряд на початку епідемії минулого року надто неохоче і пізно запроваджував карантин і зокрема довго не закривав школи й дитсадки.

Країни за кількістю померлих з COVID-19

1. США – 433 195

2. Бразилія – 221 547

3. Мексика – 155 145

4. Індія – 154 010

5. Велика Британія – 103 324

6. Італія – 87 381

7. Франція – 74 601

8. Росія – 70 533

9. Іспанія – 57 806

10. Іран – 57 736

11. Німеччина – 55 883

12. Колумбія – 52 913

13. Аргентина – 47 601

14. ПАР – 43 105

15. Перу – 40 272

16. Польща – 36 443

17. Індонезія – 29 331

18. Туреччина – 25 605

19. Україна – 23 469

20. Бельгія – 20 982

Дані Університету Джонса Гопкінса 29 січня 2021 р.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *