Про Блаженнішого Любомира говорили у програмі «Добра розмова»

25 січня минуло 20 років від дня, коли Блаженніший Любомир Гузар був обраний Главою УГКЦ. Новітня історія Української Греко-Католицької Церкви тісно пов’язана з Блаженнішим Любомиром – зокрема, з його зусиллями і діяльністю щодо перенесення осідку Церкви до Києва, після 450-річної перерви, і побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового.

Про цей київський період життя і праці Блаженнішого у «Добрій розмові» з Галиною Бабій згадує о. Олексій Петрів.

Пам’ять і вдячність за життя і спадок, залишений Блаженнішим Церкві і Україні, вірянам і всім людям – такі відчуття викликає кожна думка про Любомира Гузара. Тому щоразу, шукаючи відповіді на складні запитання людського і суспільного життя, такими помічними є його слова і розважання Слово і голос Блаженнішого Любомира звучить і впродовж цієї програми.

«Блаженніший Любомир ніс у собі мир і втіху, тому кожен спогад про нього дає внутрішній спокій, – каже о. Олексій. – Усі, хто був покликаний, називали його «наш батько», усі мали його увагу і тепло…»

Дорога УГКЦ і Блаженнішого Любомира до Києва почалася задовго до офіційного перенесення осідку Церкви зі Львова до Києва, ще з середини 90-х, коли Любомир Гузар був єпископом-помічником з делегованими правами. Українська Церква мала повернутися у місто Володимира – Київ, бути Церквою всієї України. І це викликало спротив різних сил – і політичних, і церковних.

«Це така державна, чи й релігійна незрілість – щось забороняти. Чи хтось має монополію, коли  – говорив тоді в інтерв’ю Блаженніший Любомир Україна – земля »   

«Зараз, у ретроспективі, стає все більш ясно, наскільки це було у Божому провидінні – це дбання, щоб УГКЦ посіла відповідне місце у суспільному і духовному житті всієї України… А це неможливо було реалізувати без постійної присутності у Києві. І Баженніший був реалізатором цього провидіння, а ми – його помічниками», – пригадує о. Олексій, який свого часу, ще до перенесення осідку до Києва очолював Бюро зв’язків УГКЦ з органами державної влади, а пізніше був секретарем Наради єпископів УГКЦ, які діяли на території України та Синоду єпископів Києво-Галицької митрополії.    

Департамент інформації УГКЦ

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *