«Крим: кількість безробітних за рік зросла удев’ятеро» ‒ Kresy

Україна ніколи не повинна забувати про Крим і Донбас, але їй не варто застосовувати силу для повернення цих регіонів, пише інформагентство UrduPoint. Кримська платформа зможе ефективніше реалізовувати українську стратегію деокупації Криму, вважає газета Daily Sabah. За рік кількість тільки офіційних безробітних у Криму зросла удев’ятеро, і на кожну вакансію припадає по чотири здобувачі, розповідає портал Kresy. 13 російських та одна сирійська авіакомпанія, які працювали в Криму, не зможуть наступні три роки літати над Україною, інформує портал Middle East Monitor. Такі головні теми традиційного огляду іноземних медіа від Крим.Реалії.

«Голова ОБСЄ порадила Україні не намагатися повернути Крим і Донбас силою», ‒ повідомляє репортер пакистанського інформагентства UrduPoint. «Нова голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде, наголосила в середу, що Київ не повинен відмовлятися від питання статусу Криму та Донбасу, але не має намагатися повернути території силою. Відповідаючи на запитання в інтерв’ю «Європейській правді» про те, чи може повернення Нагірного Карабаху Азербайджаном бути прикладом для України, Лінде сказала, що неможливо встановити міцний мир шляхом застосування сили. Крим повернувся до складу Росії після того, як майже 97% виборців підтримали цей крок на референдумі у березні 2014 року. Більшість західних країн, а також Україна не визнали результати референдуму та запровадили санкції проти Росії. Москва неодноразово наголошувала, що жителі Криму вирішили приєднатися до Росії шляхом демократичної процедури, додаючи, що референдум був проведений відповідно до міжнародного права. Торік у листопаді Єреван і Баку домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі, щоб покласти край шеститижневій війні через суперечну територію. Угода призвела до втрати більшості територій, контрольованих самопроголошеною республікою, і передбачала розміщення російських миротворців у регіоні».

«Кримська платформа виявить більше ініціативи у вирішенні проблем півострова», ‒ пише оглядач турецької газети Daily Sabah. «Кримська платформа в майбутній період буде активнішою у вирішенні найважливіших питань, що стосуються окупованого півострова, повідомив інформагентство Anadolu кримськотатарський політик. «Є декілька питань, на яких ми зараз зосереджені. Наші політв’язні, санкції, питання безпеки в Азовському та Чорному морях… Ми все ще намагаємося наповнити її змістом. Ми тільки почали ці ініціативи. Ми знаємо, що це буде ефективно», ‒ сказав Рустем Умеров, голова міжпарламентської групи дружби Туреччина-Україна в посольстві України в Туреччині в Анкарі. Кримська платформа була створена в жовтні 2020 року в межах української стратегії деокупації Криму, яка почалася з моменту анексії півострова Росією у 2014 році, і фокусується на низці питань. Умеров також зазначив, що Група дружби відвідає Туреччину цього місяця, підкресливши стратегічне партнерство між Туреччиною та Україною. «Цього року у нас також будуть зустрічі на найвищому рівні. Наші відносини засновані не тільки на кримських татарах, а й на стратегічному партнерстві», ‒ сказав він. Економічні, оборонні та дипломатичні відносини між Туреччиною та Україною значно покращилися, особливо в останні роки».

«Крим: кількість безробітних за рік зросла удев’ятеро», ‒ повідомляє репортер польського порталу Kresy. «Як інформує Інтерфакс, заступник голови російського уряду Криму Олена Романовська оголосила у вівторок на засіданні уряду, що кількість жителів півострова, зареєстрованих у бюро з працевлаштування (Роспраця), на кінець 2020 року перевищила 48 тисяч. «Ми спостерігаємо значне зростання кількості зареєстрованих безробітних у службах зайнятості Криму. Кількість безробітних у 2020 році ‒ з початку пандемії ‒ збільшилася удев’ятеро: з 5290 осіб, зареєстрованих на 1 січня 2020 року, до 48 063 осіб на 1 січня 2021 року», ‒ сказала Романовська. За словами віцепрем’єрки Криму, це не тільки люди, які нещодавно втратили роботу, а й люди, які довгий час перебували без роботи або працюють нелегально, вони зареєструвалися для отримання підвищеної допомоги. У результаті рівень зареєстрованого безробіття зріс з 0,6% до 5,2%. Водночас кількість пропозицій про роботу в Криму зменшилася: рік тому було вдвічі більше вакансій, ніж зареєстрованих у бюро з працевлаштування, тепер на одну вакансію припадає чотири безробітних. З метою покращення ситуації на ринку праці влада Криму у вівторок розробила і затвердила пакет заходів, на які було виділено 148 мільйонів рублів. Очікується, що до кінця року 46 тисяч людей знайдуть роботу».

«Україна заборонить польоти російських і сирійських авіакомпаній, що обслуговують Крим», ‒ розповідає репортер палестинського порталу Middle East Monitor. «Як повідомляє агентство Reuters, у середу уряд повідомив, що Україна заборонить польоти над своєю територією 13 російським регіональним авіаперевізникам і сирійській авіакомпанії Cham Wings Airlines на наступні три роки. Проєкт постанови, схвалений Кабінетом Міністрів, забороняє «транзит ресурсів, польоти і перевезення» 14 авіакомпаніями. Щоб набути чинності, вона має бути схвалена Радою національної безпеки та оборони України на чолі з президентом Володимиром Зеленським. «Авіаперевізники Російської Федерації систематично порушують порядок використання повітряного простору України, ‒ йдеться у заяві уряду. ‒ Порушення полягають у польотах у межах забороненої зони над тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим». Сотні російських організацій, бізнесменів і політиків зазнали санкцій з боку Києва після того, як гігантський сусід України анексував Кримський півострів. Найбільшим російським авіакомпаніям, зокрема й національному авіаперевізнику «Аерофлоту» і «Трансаеро», заборонили входити в повітряний простір України з 2015 року. Україна також звинуватила Росію у постачанні зброї та військ для допомоги промосковським сепаратистам, які б’ються з їхніми солдатами на сході країни, в конфлікті, в результаті якого з квітня 2014 року загинули майже 14 тисяч осіб. Росія заперечує свою причетність».

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *