«Гарантії Аксенова нічого не варті»: про особливі умови в Криму для засекречених інвесторів

Міністерство економічного розвитку Росії підготувало законопроєкт, за допомогою якого пропонує створити на території анексованих Криму та Севастополя «особливі адміністративні райони». Як пише РБК, це створить, за задумом його авторів, умови для приходу російських інвесторів, зокрема завдяки гарантіям конфіденційності.

Ще у 2019 році уряд Росії затвердив перелік відомостей, які комерційні структури можуть не розкривати, щоб мінімізувати ризики потрапити під економічні санкції Заходу. Цією можливістю вже скористався банк РНКБ, який засекретив свою звітність, і заснована Володимиром Константиновим компанія «Консоль-Буд ЛТД». Наразі вона на 100% належить АТ «Шархинський кар’єр», власники якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб Росії не розкриваються. Про нову ініціативу для залучення інвестицій на півострів йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Російський глава Криму Сергій Аксенов на своїй сторінці ВКонтакте повідомив, що особливі адміністративні райони ‒ це «новий ефективний інструмент для залучення інвестицій і прискорення соціально-економічного розвитку», і підкреслив, що на півострові вже діють пільгові умови для інвесторів:

«Законопроєкт, покликаний вирішити питання конфіденційності, це має особливе значення для Республіки Крим як інструмент для ліквідації чинників, які обмежують інвестиційний потенціал нашого регіону. Нагадаю, що на території півострова також діє вільна економічна зона з безпрецедентними преференціями для її учасників: особливий режим здійснення підприємницької діяльності, пільгове оподаткування, застосування митної процедури вільної митної зони, низка інших значних пільг для бізнесу. Також сьогодні у межах Порядку розгляду звернень інвесторів та укладання угод про реалізацію інвестиційних проєктів на території Республіки Крим реалізується 202 інвестиційні проєкти на загальну суму 154 мільярди рублів».

Кримський економічний оглядач Олександр Басов розповів Крим.Реалії, до яких результатів інвестиційне нововведення російської влади призвело в інших регіонах.

Росія намагається повторити досвід Китаю, який створював подібні райони на повернутих йому з оренди територіях
Олександр Басов

‒ Два таких спеціальних адміністративних райони діють у Росії ‒ на островах Русский у Примор’ї та Октябрський у Калінінградській області. Через два роки на Русскому лише два резиденти, а на Октябрському ‒ близько 40 резидентів. Я подивився звіт за 2019 рік: залучені інвестиції склали 570 мільйонів рублів. Простіше кажучи, гора народила мишу. Така сума ніяк не може вплинути на розвиток тієї ж Калінінградської області. Насправді Росія таким чином намагається повторити досвід Китаю, який створював подібні райони на повернутих йому з оренди територіях. Ден Сяопін тоді проголосив знамениту формулу: «Одна країна, дві системи». Тобто комуністичний Китай адаптує до себе капіталістичні Гонконг чи Макао. І якщо в Криму перехідний період де-факто тривав пів року, то в Китаї ‒ 50 років, він діє досі.


Олександр Басов

Олександр Басов нарікає на те, що наприкінці 2014 року весь кримський бізнес «у наказовому порядку» зобов’язали перевести в російську юрисдикцію, хоча до цього перехідний період анонсували на два-три роки.

Влада розуміє, що закон не спрацьовує, інвестори не хочуть іти до Криму, у першу чергу, через санкції
Олександр Басов

‒ Таким чином вбили більшу частину життєздатного кримського бізнесу й залишили випалене поле. Задумалися: що робити? Ухвалили закон про вільну економічну зону ‒ і через шість років маємо трохи більше ніж 200 інвестпроєктів. З’явився завод блокової продукції, але немає ні взуттєвого, ні текстильного виробництва, які були дуже добре розвинені в Криму в попередні роки. Машинобудівні підприємства перебувають у дуже важкому стані. Безробіття за минулий рік зросло удев’ятеро! Економічна активність перебуває на рівні замерзання. Влада розуміє, що закон не спрацьовує, інвестори не хочуть іти до Криму, у першу чергу, через санкції. Тепер на додачу вони намагаються пришити до цього ще й новий закон про особливі адміністративні райони. Однак поки незрозуміло, як там діятиме законодавство, та й самі тіньові інвестори.

Ідею створити механізм засекречування інвесторів у Криму Сергій Аксенов озвучував ще у 2017 році: тоді в інтерв’ю РБК, відповідаючи на запитання, чи не збирається російська влада створити в Криму офшор, він сказав, що «обговорюється такий проєкт»:

«Насправді інвесторам достатньо моїх особистих гарантій того, що я не назву їх. Тим більше що великий інтерес до вирощування та переробки сільгосппродукції на території Республіки Крим виявляють закордонні партнери. Розуміючи, хто є реальним власником і реальним представником компанії та в який термін будуть реалізовані проєкти, я не наполягаю на посиленні рівня публічності щодо таких бізнесменів. Вони самі обирають рівень відкритості, до якого готові. Я своїми діями не шкодитиму жодному потенційному інвестору».

На думку Олександра Басова, таємність, яку пропонують бізнесменам для роботи в Криму, далеко не так важлива для них, як інші умови.

Российская административная система предельно токсична, и бизнес в ней долго существовать не может
Александр Басов

‒ Для того щоб бізнес нормально функціонував, має бути створена маса факторів, і лише анонімність не матиме провідної ролі, щоб до Криму потоком пішли або російські інвестори, або ‒ що вже зовсім фантастика ‒ закордонні. Повторюся, це наочно демонструють особливі адміністративні райони, які вже функціонують на території Росії. Тамтешні проєкти спрямовані не стільки на виробництво, скільки на оптимізацію податкових операцій. До речі, те саме спостерігається і в кримській вільній економічній зоні. У результаті робочі місця не з’являються, нові види продукції не створюються. Всі ці заходи можна схарактеризувати так: пацієнтові в комі роблять укол вітамінів, чекаючи, що він зараз встане й побіжить. На жаль, сама собою російська адміністративна система гранично токсична, і бізнес в ній довго існувати не може.

У 2019 році журнал «Эксперт-Юг» повідомляв про те, що якісь турецькі інвестори обіцяють збудувати в Керчі завод з виробництва рибного борошна, а в перспективі з виробництва комбікормів. За інформацією російської «Корпорації розвитку Республіки Крим», планований обсяг інвестицій мав скласти «майже пів мільярда рублів, буде створено близько 100 робочих місць». У публікаціях цього ж видання за 2020 рік інвестор будівництва керченського заводу характеризувався вже як «представник «однієї з країн Чорноморського узбережжя, який реалізує проєкт у Керчі з нуля». У матеріалах за січень 2021 року кримські ЗМІ називають інвесторами цього проєкту вже «підприємців з Абхазії».

Президент українського центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар упевнений, що подібні хитрощі не допоможуть бізнесменам уникнути західних санкцій за роботу в анексованому Криму.

Гарантии Аксенова ничего не стоят. Все это вряд ли привлечет нормальных инвесторов, потому что санкции действуют
Михаил Гончар

‒ Те, що секретність спаде, це лише питання часу, і зовсім не десяти років. Або масштаб інвестицій буде таким, що шила в мішку не сховаєш, або у пропагандистських цілях хтось прорекламує інвестора. Гарантії Аксенова нічого не варті. Все це навряд чи зацікавить нормальних інвесторів, тому що санкції діють, і на це звертають увагу зокрема й російські суб’єкти. Мені здається, зараз до ідеї засекретити інвесторів повернулися тому, що хтось хоче легалізувати брудні гроші. Тобто ідея полягає в тому, щоб зробити на території Криму якусь скриньку з кримінальних прибутків та спробувати влити їх в місцеву інфраструктуру. З іншого боку, Росія стоїть перед загрозою чергової порції санкцій, і задум може полягати в тому, щоб полегшити підсанкційним компаніям їхній тягар через особливі адміністративні райони у Криму.


Михайло Гончар

Так чи інакше, Михайло Гончар слідом за Олександром Басовим прогнозує, що такі засекречені інвестиції навряд чи сприятимуть розвитку Криму, а лише служитимуть інтересам самих тіньових бізнесменів.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *