Отець Ломбарді: місія Радіо Ватикану на служінні Святішому Отцеві

Отець Ломбарді: місія Радіо Ватикану на служінні Святішому Отцеві
З нагоди ювілею 90-річчя Ватиканського Радіо, що відзначатиметься 12 лютого 2021 р., о. Федеріко Лобрарді, ТІ, довголітній директор ватиканського радіомовлення, поділився своїми думками про місію папського Радіо у статті, опублікованій у свіжому номері журналу «La Civiltà Cattolica».

о. д-р Теодосій Р. Грень, ЧСВВ – Ватикан

12 лютого 2021 р. виповнюється 90 років від того історичного моменту, коли Папа Пій ХІ своїм відомим радіо-посланням «Udite o cieli…» («Почуйте, небеса…» ) започаткував Ватиканську Радіостанцію, побудовану за його бажанням Ґульєльмом Марконі та довірену проводові отця-єзуїта Джузеппе Джанфранческі, який став її першим директором. Як пише о. Федеріко Ломбарді, ТІ, колишній Генеральний Директор, місія Ватиканського Радіо була зрозумілою вже від самих початків: бути інструментом на служінні Папи в його завданні звіщати Євангеліє світові та провадити вселенську спільноту Церкви. Ця місія збереглась до сьогодні та неодноразово була потверджена Римськими Архієреями.

Голос Папи

Ватиканське радіо народилось у 1931 році, в контексті швидкої розбудови нової Держави-Міста Ватикану. Радіостанція, побудована Марконі, була передовою у світовій техніці того часу і здатною здійснювати телеграфну місію та завдання радіослужби абсолютно незалежно від Італії. «Завдяки коротким хвилям, нас можна було почути в "ефірі", все ще не надто переповненому багатьма передачами та із досить обмеженою потужністю, також і на інших континентах. На початку свого існування Ватиканське Радіо було інструментом, завдяки якому католики світу вперше могли безпосередньо почути голос Папи», – підкреслив о. Федеріко Ломбарді.

Тридцяті роки були позначені силою тоталітарних режимів. Позиція Пія ХІ була дуже сміливою, а на Церкву, в тих непростих умовах, загалом, дивились із великою надією. Після передчасної смерті о. Джанфранческі, у 1934 р. директором Радіо призначено 34-річного о. Філіппо Соккорсі, який посвятив свої сили не лише для покращення технічних умов для розвитку радіостанції, але й для розвитку програм та змісту передач. В скорому часі він запросить своїх співбратів-єзуїтів з різних країн світу для тісної співпраці у цій важливій на той час ділянці.

Під час трагедії війни: за мир і солідарність з терплячими

Перед початком ІІ світової війни, у 1939 р., були вже налагоджені передачі італійською, французькою, німецькою, іспанською, потругальською, польською, литовською та українською мовами. Ватиканська радіостанція спромоглася стати орієнтиром для Церкви у величезному просторі трагедії, виконуючи свою роль у засудженні насильства, підтримці жертв та опонентів і плеканні надії у серцях людей. А в період війни радіо-послання Папи Пія ХІІ очікували з великим нетерпінням у цілій Європі. Це був найбільш авторитетний голос, який підіймався понад сторонами конфлікту, закликаючи до миру та справедливості.

У воєнні часи Ватиканське Радіо стало відомим також і з причини іншого свого служіння: на бажання Пія ХІІ, разом із Інформаційним Відділом Державного Секретаріату, робились спроби віднайти військових і цивільних, які зникли, або були ув’язнені, а також, дати хоча б якусь інформацію про них їхнім рідним. «Ватиканське Радіо присвячувало спеціальні передачі, просячи інформацію про зниклих безвісті та поширюючи короткі повідомлення від родин для ув’язнених, чиї імена повільно лунали "металевим" голосом з гучномовців», – пише далі о. Федеріко, зазначаючи, що ці передачі охоплювали аж до 70-ти годин на тиждень. На переконання автора, йдеться про одну із найгарніших сторінок історії Ватиканського Радіо.

Голос у пост-воєнному світі

Після закінчення війни, в той час, як тривало приготування до великого Святого 1950-го Року, Ватиканське Радіо супроводжувало своїми ефірами атмосферу моральної та духовної перебудови країн, зруйнованих конфліктом. Проте, більша частина Східної Європи тим часом потрапила під гніт комуністичних режимів, а Католицька Церква стала об’єктом жорстоких переслідувань у багатьох країнах. Це стало великим історичним викликом для Ватиканського Радіо, яке було, практично, єдиним засобом, завдяки якому вірні могли підтримувати свої зв’язки з Папою та Вселенською Церквою та отримувати поживу для своєї віри. Незважаючи на обмежені ресурси, програми мовами країн Східної Європи стають дедалі численнішими і тривалішими.

Пізніший розвиток Папського Радіо

Наприкінці 1940-х років до програми польською мовою, яка разом з італійською, англійською, французькою, іспанською та німецькою мовами завжди була однією з основних мов радіомовлення, долучилися програми чеською, словацькою, угорською, литовською, латвійською, російською, хорватською, словенською, українською, румунською, болгарською, білоруською, а незабаром і албанською. Протягом десятиліть, впродовж усього часу переслідувань, передачі Ватиканського Радіо пропонували регулярні та безпечні «зустрічі» для вірних, монахів і монахинь, священиків, єпископів, що були позбавлені свободи виражати свою віру в Ісуса та жити нею. Саме тому, в багатьох країнах слухати Радіо Ватину було заборонено і небезпечно, а порушників могла чекати навіть смертна кара.

«Для деяких мов, таких як польська або словацька, аудиторія була високою, тоді як для інших, де католики становили меншість, слухачів було не багато, але принцип, яким керувались отці Радіо, відповідно до бажання Папи, не стосувався розміру аудиторії, але ситуації потреби слухачів. З цієї причини мови радіомовлення для країн Сходу завжди представляли понад половину мов, якими промовляло Ватиканське Радіо. Коли, через багато років мури впали, подяка вірних та народів могла нарешті висловитись у зворушливих формах, таких як понад 40 000 листів, що надійшли на адресу Українського Відділу в перший рік після падіння радянського режиму, або нагорода албанської держави за працю Ватиканського Радіо», – підкреслив далі о. Федеріко Ломбарді, ТІ, описуючи також і пізнішу історію Радіо Ватикану та її ключових осіб.

«Таким чином, Ватиканське Радіо досягає своєї зрілості, із зростанням професійних та журналістських якостей, що з Риму вчиняє його пульсуючим серцем щоденної комунікації у Вселенській Церкві (…), але також активним протагоністом у широкому світі католицької та світської комунікації щодо життя Церкви», – наголосив довголітній директор Ватиканського Радіо.

Твій внесок у велику місію: підтримай нас в несенні слова Папи до кожної домівки

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *