Від Байдена можна очікувати більшої особистої залученості щодо України й сприяння зміцненню відносин Україна-НАТО, – експерти

Чи вдасться Байдену змусити Путіна забратись із України? Можливі кроки нової президентської адміністрації США та ймовірну реакцію Росії напередодні обговорювали експерти аналітичного центру Атлантична Рада.

Після перебування на посаді віце-президента у 2009-2017 роках за Барака Обами, Джо Байден добре знається на ситуації в Україні. Він також заявляв про свою сувору політику щодо Росії.

Експерти Александер Вершбоу, колишній заступник генсека НАТО та екс-посол США в Росії, а також Девід Креймер, колишній високопосадовець Державного департаменту, погоджуються: Байден "вірить у важливість захисту таких країн, як Україна, й розуміє, що йдеться про більше ніж лише Україну, а про захист міжнародного права й правопорядку, повернення Росії до дотримання міжнародних законів".

Тому, вважає Вершбоу, Байден "доручить це питання держсекретарю Блінкену або одному з його топ-заступників, і захоче, щоб США відігравали лідерську роль у дипломатичному процесі".

При цьому оглядачі підкреслили, що мирні переговори між Києвом і Москвою – у глухому куті протягом кількох останніх років, адже Кремль відкрито саботує процес.

Однак, дехто припускає, що так само, як і на початку роботи попередньої команди у Білому домі, зараз Путін може бути більш відкритим до того, аби зрушити з мертвої точки. Чи змінить Кремль свою політику? Можливо, – вважає Вершбоу.

За його словами, "дотепер перебування переговорів у глухому куті не коштувало Росії дуже дорого. Але думаю, Путін повинен серйозно поставитись до погроз Байдена, що він хоче підвищити цю ціну, мобілізувати європейських союзників, партнерів у Великій сімці, і Путін може постати перед загрозою іще більших санкцій та більшого політичного тиску. Можливо, як і напочатку роботи адміністрації Трампа, він буде готовий шукати вихід. У такому випадку можуть знову відновитись пропозиції із миротворчого компоненту".

Проте Вершбоу каже, що не передбачає, що це станеться найближчим часом. "Росія зараз дуже зухвала у питанні з Навальним, Білоруссю, так само і з Україною. Це не той час, коли Путін буде готовий проявити якусь слабкість або гнучкість. Але якщо тиск накопичуватиметься над ним, то він може почати шукати вихід. І я сподіваюсь, що адміністрація Байдена, співпрацюючи із Європою та Україною, зможе кинути йому виклик і уникнути затяжної тупикової ситуації на Донбасі", – пояснив колишній посол.

Креймер визнає: ​окрім питання України, безперечно, президент Байден постав перед величезною кількістю викликів. "Але він говорив із президентом Путіним, де він порушив питання України, держсекретар Блінкен говорив про це із головою російського МЗС Лавровим та українським колегою. Тож я очікую, що до цього питання буде більше уваги на високому рівні, включаючи президентський".

Відносини між США та Україною він порівнює із тими, що склались за попередньої адміністрації Трампа, "де, звісно, були певні спроби на нижчих рівнях, гарні спроби, але на президентському рівні це було стихійне лихо. Де президент Трамп вирішив використати Україну як політичний інструмент у його спробах протистояти своєму політичному опонентові, Джо Байдену".

При цьому, каже Креймер, "треба віддати належне адміністрації Трампа за дозвіл купувати Україні летальну зброю, те, що президент Обама безпосередньо відмовився робити. Але поза тим, окрім збереження санкцій, передусім, завдяки тиску з боку Конгресу, пам’ятаймо, адміністрація Трампа спробувала зняти санкції вже у перший тиждень роботи у 2017 році. Я очікую від адміністрації Байдена суворіших санкцій, продовження військової допомоги Україні та набагато більше особистої залученості самого президента".

Вершбоу каже: "Українці запропонували США приєднатись до Нормандського формату. І, можливо, адміністрація може бути готовою це зробити. Але на це повинні погодитись росіяни. Тож, ймовріно, достатньо буде, якщо США використовуватиме свої двосторонні контакти, а не приєднуватись до Нормандського формату".

У питанні відносин між Україною й НАТО, представниця правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест згадала нещодавнє інтерв’ю Володимира Зеленського виданню Axios, яке, як вона сказала, сам президент вважає успішним, але "громадськість та опозиція назвали поразкою".

"Проблема полягає у питанні президента Зеленського до президента Байдена: "Чому Україна й досі не в НАТО?" Це показує низький рівень розуміння як того, що Україна має зробити, аби приєднатись до НАТО, так і того, хто не погоджується із можливим членством України в НАТО й тим, що США може зробити для України", – каже Шелест. Водночас, це демонструє, що Зеленський очікує від США більше військової допомоги та підтримки на рівні відносин із НАТО, говорить вона.

Вершбоу підкреслив, що адміністрація Байдена "шукатиме варіанти, як допомогти Україні у військовій галузі, у питанні інтеграції в НАТО, й також щоб використати це як важіль впливу на Росію. Й сам Альянс теж повинний показати Україні те, що він може надати за програмою розширених можливостей. Адміністрація (Байдена – ред.) також може розглянути можливість надати Україні статус головного партнера НАТО, що не входить до організації, щоб показати Росії, що ми не збираємось покинути Україну, ми підсилимо її відносини із блоком".

За словами колишнього заступника генсека НАТО, "може навіть прийти час навіть для плану дій із приєднання до Альянсу". "Думаю, адміністрація, якщо відіграватиме провідну роль у НАТО, може схилити Альянс до такого важливого кроку, який обіцяли вже понад десятиріччя".

Дивіться також: Дизельна промисловість переживає революцію у США. Відео

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *