Папа сповідника: не з нагайкою, а зі серцем, зворушеним милосердям

Папа сповідника: не з нагайкою, а зі серцем, зворушеним милосердям
Під час недільної зустрічі з вірними Папа Франциск закликав до вдячності тим священикам, які вміють заохотити вірних до зустрічі з Божим милосердям у Таїнстві Покаяння. Протягом свого понтифікату він постійно нагадує священикам про те, що сповідь повинна бути не катуванням, але визволенням.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Промовляючи до вірних, які у прохолодний недільний полудень 14 лютого 2021 р. зібралися на площі Святого Петра у Ватикані на молитву «Ангел Господній», Папа Франциск коментував те, як Ісус оздоровив прокаженого. Він звернув увагу на те, що наставлення Ісуса спонукало цього маргіналізованого чоловіка, який розпізнав у Ньому джерело милосердя, переступити через приписи ізоляції та наблизитися з надією на допомогу. В цьому контексті Святіший Отець відклав текст заздалегідь приготованої промови та сказав, промовляючи експромтом:

«Дозвольте мені тут додати згадку про багатьох чудових сповідників, які мають таке саме наставлення: притягати людей, багатьох людей, які почуваються нічим, почуваються “прибитими до землі” своїми гріхами… Роблять це з лагідністю та співчуттям… Чудові ті священики, які не тримають в руках нагайку, але налаштовані зустріти, вислухати та сказати, що Бог є добрим і завжди прощає, що Бог не втомлюється прощати. Прошу всіх вас сьогодні, зібраних на площі, привітати цих сповідників оплесками».

Зворушені Божим милосердям

Зустрічаючись зі священиками, Папа Франциск постійно нагадує про важливі аспекти святого таїнства примирення, заохочуючи співбратів у священстві бути засобами Божого милосердя. Зокрема, приймаючи на початку другого року свого понтифікату слухачів курсу про сповідництво, організованого Апостольською Пенітенціарією, він підкреслив, що головною дійовою особою Таїнства Примирення є Святий Дух, адже прощення, яке воно уділяє – це «нове життя», яке передав воскреслий Господь, кажучи учням: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються». Тому, сповідники покликані завжди бути «мужами Святого Духа», радісними і сильними свідками Христового Воскресіння.

«Це свідчення можна відчитати в обличчі, почути в голосі священика, який з вірою та “помазанням” уділяє Святу Тайну Покаяння. Він приймає каяників не з наставленням судді, ні, тим більше, звичайного приятеля, але з Божою любов’ю, любов’ю батька, який бачить сина, що повертається, і вибігає йому назустріч, любов’ю пастиря, який віднайшов загублену овечку», – сказав Папа, підкресливши, що серце священика повинно вміти зворушуватися, але не з приводу чуттєвості, а від глибини Божого милосердя.

Не допит, а визвольна зустріч

Під час схожої зустрічі через рік Папа нагадував про необхідність переживати цю Святу Тайну, як «засіб виховання до милосердя». Він пояснив, що це означає допомагати «досвідчити мир і зрозуміння». «Сповідь не повинна бути “катуванням”, але всі повинні відходити від сповідальниці з почуттям щастя у серці, з обличчям, просвітленим надією, й, іноді, вмитим сльозами навернення та радості, яка з нього випливає», – наголошував Святіший Отець, додаючи, що сповідь не повинна бути допитом, але «визвольною зустріччю».

Але милосердя, як зауважив далі Папа, не виключає, а навпаки, містить у собі надолуження, наскільки це можливо, за заподіяне зло. Не слід, за його словами, плутати милосердя із надмірною поблажливістю, бо, ні той, хто каже: «Не звертай уваги, Бог все прощає», ні той, хто наполягає: «Ні, закон забороняє», – не є милосердними. «Милосердя, – наголосив Святіший Отець, – означає взяти брата чи сестру за руку і допомагати прямувати вперед». А чинити так може лише той сповідник, «який молиться і здатний оплакувати власні гріхи».

Користати з нагоди та служити

Й приклад завжди промовляє краще від багатьох слів. Коли під час Великого Посту 2014 року вперше проводилася ініціатива «24 години для Господа», що є особливою нагодою для таїнства Примирення, Папа Франциск очолював у базиліці Святого Петра у Ватикані покаянне богослужіння, частиною якого є чування, під час якого присутні приступають до індивідуальної сповіді. Також і Святіший Отець повинен був висповідати кількох каяникив. І коли прийшов час, аби зайняти місце в сповідальниці, він несподівано приступив до сусідньої, аби перше, ніж стати засобом Божого милосердя, самому віддатися в його обійми. На той час не було чимось звичним, що Папа прилюдно приступив до сповіді. Ця постать у білому в сутінках базиліки багатьом надовго закарбувалася в пам’яті.

Твій внесок у велику місію: підтримай нас в несенні слова Папи до кожної домівки

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *