Архиєпископ Ґаллаґер про права людини та загальнолюдські цінності

Архиєпископ Ґаллаґер про права людини та загальнолюдські цінності
У своєму відеопосланні до учасників 46-ї сесії Ради ООН з питань прав людини Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами наголосив, що дотримання людських прав у абстрактний спосіб, не беручи до уваги загальнолюдські цінності, ризикує підірвати сенс їхнього існування.

Світлана Духович – Ватикан

«Вже більше року пандемія Сovid-19 впливає на всі аспекти життя, спричиняючи втрату життя багатьох людей та породжуючи сумніви щодо наших економічних, соціальних систем та охорони здоров’я. Вона також стала випробуванням для нашого зобов’язання захищати загальнолюдські права людини, стверджуючи, одночасно, їхню важливість. Як глобальне співтовариство, ми повинні наново усвідомити основи прав людини, аби по-справжньому їх реалізовувати», – цими словами розпочинається відеопослання Секретаря у справах стосунків Святого Престолу з державами архиєпископа Пола Річарда Ґаллаґера, з яким він звернувся до учасників 46-ї сесії Ради ООН з питань прав людини, що розпочалася 22 лютого та триватиме до 23 березня 2021 року.

Архиєпископ Ґаллаґер підкреслив, що як Загальна декларація прав людини (ЗДПЛ), так і Статут ООН стверджують, що кожна людська особа в світі наділена вродженою людською гідністю. Визнання людської гідності та рівних і невід’ємних прав усіх членів людства, як зазначається в ЗДПЛ, є основою свободи, справедливості та миру в світі. Однак, за словами ватиканського дипломата, ще далеко не в кожній ситуації ці права шанують і захищають.

Права повинні ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях

Представник Святого Престолу наголосив, що справжній захист основних прав людини залежить від основ, на яких вони ґрунтуються. «Будь-яка практика чи система, – пояснив він, – яка трактує права в абстрактний спосіб, не беручи до уваги попередні та загальнолюдські цінності, ризикує підірвати сенс їхнього існування. У такому контексті прав, позбавлених цінностей, правозахисні установи стають схильними до того, аби піддаватися пануючій моді, переважаючим баченням чи ідеологіям і можуть накладати зобов’язання або покарання, які ніколи не передбачалися державами-учасницями, що може, в деяких випадках, суперечити цінностям, яким вони мали би сприяти. Вони можуть навіть думати, що вони створюють так звані "нові" права, яким не вистачає об’єктивного підґрунтя, відходячи, тим самим, від своєї мети служити людській гідності».

Перш ніж бути правом, життя є добром

Наводячи приклад такого підходу, архиєпископ Ґаллаґер пригадав про право на життя, зазначивши, що перш ніж бути правом, життя є добром, яке слід оберігати та захищати. Зміст права на життя, за його словами, поступово розширився шляхом протидії актам катувань, насильницьким зникненням та смертній карі; а також, захищаючи людей похилого віку, мігрантів, дітей та матерів. Ці зміни є розумним продовженням права на життя, бо вони зберігають його фундаментальну основу – сприйняття життя як невід’ємномого добра. «Однак, коли це право відривається від фундаментальної основи, – зауважив він, – існує реальний ризик підірвати цінність, яку воно має намір підтримувати. Невдалим прецедентом є загальні зауваження Комітету з прав людини № 36 про право на життя, яке далеко не захищає людське життя та гідність, перекручує його значення, передбачаючи право на самогубство та припинення життя ненароджених дітей».

Захист прав найуразливіших в контексті пандемії

Далі Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами відмітив, що певні заходи, введені урядами в умовах пандемії для забезпечення здоров’я населення, також стають на перешкоді дотриманню прав людини. Багато людей, що опинилися в ситуації уразливості, як наприклад, похилі віком, мігранти, біженці, корінне населення, внутрішньо переміщені особи та діти, зазнали набагато більше негативних наслідків, аніж інші.

“Будь-які обмеження у реалізації прав людини задля захисту громадського здоров’я, – підкреслив він, – повинні випливати із ситуації строгої необхідності. Такі обмеження повинні бути пропорційними ситуації, застосовуватися недискримінаційно та вводитися лише тоді, коли відсутні інші засоби.”

Права на свободу думки, совісті та релігії

В цьому контексті представник Святого Престолу наголосив також на актуальності захисту права на свободу думки, совісті та релігії. Релігійні переконання та їхнє вираження, за його словами, лежать в основі гідності та сумління людської особистості.

“Для того, аби шанувати невід’ємну цінність цього права, – зауважив він, – справжня свобода віросповідання вимагає від політичної влади взаємодії з релігійними лідерами, релігійними організаціями та організаціями громадського суспільства, які прагнуть сприяти свободі релігії та совісті.”

За словами ватиканського дипломата, глобальна відповідь на пандемію Covid-19 виявляє, що таке розуміння релігійної свободи зазнає негативних змін. «Святий Престол хотів би підкреслити, що, як визнано в багатьох документах з прав людини, свобода релігії також захищає її прилюдне свідчення та вираження, як індивідуально, так і колективно, публічно та приватно, у формах культу, святкувань та навчання», – наголосив він.

Плекати почуття глобальної відповідальності

На завершення архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер зазначив, що для ефективної боротьби з наслідками різних криз потрібно «бути готовими долати те, що нас розділяє». Він пригадав слова Папи Франциска з енцикліки Fratelli tutti про те, що «в наш час, визнаючи гідність кожної людської особистості, ми можемо сприяти відродженню вселенського прагнення до братства». Теперішня криза, як зауважив ватиканський дипломат, є «унікальною можливістю стати на шлях багатосторонності як вираження оновленого почуття глобальної відповідальності, солідарності, заснованої на справедливості, та досягнення миру і єдності серед людей, що є Божим задумом для нашого світу».

Твій внесок у велику місію: підтримай нас в несенні слова Папи до кожної домівки

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *