Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

Дмитро Штибліков. Зниклий у російських тюрмах

Дмитро Штибліков

Дата арешту: 09.11.2016

Звинувачення: незаконне зберігання зброї і підготовка до диверсії, вчинене організованою групою

Вирок суду: 5 років ув’язнення

На нього чекають: батьки, дружина, брат, донька з зятем

Найяскравіші спогади рідних Дмитра Штиблікова пов’язані з тим часом, коли вони всією великою родиною збирались на свята і проводили час разом. Зараз усе кардинально змінилося: після чотирьох років ув’язнення Дмитру можуть висунути нові звинувачення. Літні батьки вже не знають, чи зможуть ще побачити свого сина, хоч і мають стійкий намір дочекатися його повернення.

Після чотирьох років ув’язнення Дмитру можуть висунути нові звинувачення

Штибліков Дмитро Анатолійович народився у 1970 році. Служив у Збройних силах України. З 2004-го до 2014-го року працював аналітиком у Центрі сприяння вивченню геополітичних проблем і євроатлантичного співробітництва Чорноморського регіону «Номос». Видавав журнал «Чорноморська безпека», писав аналітичні статті. У 2014 році, після зміни влади на півострові, центр закрився, бо більше не міг працювати за своїм напрямком.


Дмитро Штибліков

Родина Штиблікових вирішила залишитися в Криму і після окупації. Там жили батьки Дмитра та його дружини, брат, донька із зятем та інші родичі. Вони навіть не припускали, що незабаром почнеться «полювання на відьом» і боротьба зі всіма незгодними.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Незабуті: «Справа «українських диверсантів» і не тільки

Затримали Дмитра разом з його дружиною Оленою наступного дня після його дня народження – 9-го листопада 2016 року. Родичі дізнались про це, коли зателефонували колеги Олени і повідомили, що вона не вийшла на роботу. За словами рідних, у них одразу в голові закрутилися думки про щось страшне на кшталт автомобільної аварії. Ніхто не міг навіть подумати, що трапилось насправді. Вдома нікого не було, телефони Дмитра і Олени не відповідали, тому батьки Олени поїхали перевірити, чи є машина в гаражі. Коли вони під’їхали до гаража, то побачили Дмитра в наручниках і багато людей у масках… Це було шокуюче видовище для стареньких людей.


Затриманий співробітниками ФСБ Росії Дмитро Штибліков, Севастополь, листопад 2016 року

О третій годині ночі зателефонувала Олена і сказала, що її везуть з Сімферополя додому. Вона не знала, де Дмитро, тому у неї навіть було відчуття, що коли вона приїде, Дмитро буде її чекати вдома. Але його не було, а вдома був повний безлад – все перевернуто догори дригом.

Український герб Тризуб показували так, ніби це фашистський символ

Наступного дня по телебаченню вже крутили ролик із затриманням Дмитра – страйкбольні автомати і українська символіка. Український герб Тризуб показували так, ніби це фашистський символ. При цьому, за словами родичів Дмитра, всі страйкбольні автомати так і лишились лежати на підлозі у його кімнаті. Напевно, співробітники ФСБ одразу зрозуміли, що це не бойова зброя, але для картинки показали її так, ніби це повний склад бойових автоматів.

Особливо боляче для близьких Дмитра те, що сусіди потім шушукалися, що вони начебто жили «як на пороховій діжці», і «в шоці, що стільки зброї було у двокімнатній хаті». Жоден не спитав, а що ж було насправді. Бо телевізійний сюжет був настільки в дусі пропаганди, що всім ніби «відкрив очі» на «диверсанта» поруч.


Затриманий співробітниками ФСБ Росії Дмитро Штибліков

Після затримання Дмитрові довелося пройти через чимало випробувань. До нього не допустили незалежного адвоката, його силою змусили визнати провину. У СІЗО Сімферополя за пів року він схуд на 30 кг, лікарів до нього не пускали. Поки він був там, родичам іноді вдавалось передавати ліки. Але далі був вирок – п’ять років колонії суворого режиму і штраф 200 000 російських рублів. Потім довгий етап до Омська.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Журналіст Павло Казарін написав лист фігуранту «справи «українських диверсантів» Штиблікову

Мати Дмитра писала звернення до ФСИНу («Федеральная служба исполнения наказаний»), щоб його перевели на утримання ближче до Криму, бо вона вже літнього віку і не має можливості їздити до Омська. Але звернення ніяк не вплинуло на розподіл проходження покарання Дмитра.


Дмитро Штибліков, підозрюваний в підготовці проведення диверсійних акцій на об'єктах військової інфраструктури і життєзабезпечення Криму, під час надання свідчень у Ленінському районному суді, Севастополь, листопад 2016 року

Більше того, за всі ці роки ніхто з родичів не зміг поїхати на побачення до Омська, бо Дмитро пів року перебував в одиночній камері – приміщенні камерного типу (ПКТ), а далі – у камері на двох. Такий спосіб утримання у ПКТ не передбачає довгострокових побачень, а короткострокові даються тільки з дозволу начальника. Цього дозволу рідні так і не дочекалися.

Дмитро пів року перебував в одиночній камері – приміщенні камерного типу (ПКТ), а далі – у камері на двох

У серпні 2020 року родичам Дмитра повернувся грошовий переказ, лист і посилка, яку можна відправляти раз на пів року. У ній були найнеобхідніші речі та ліки. Так рідні дізналися, що Дмитра немає у колонії Омська, і почали довгий пошук.

Згодом до родичів Дмитра зателефонував новий адвокат за призначенням і сказав, що Дмитро перебуває у Лефортово. Адвокат не назвав прізвища слідчого і не пояснив, за якою справою Дмитра перевели. Сказав лише, що справою займається ФСБ.

Ось так, коли до кінця покарання залишався майже рік, з’явилося ще одне обвинувачення проти Дмитра Штиблікова. І знову представників МЗС України до нього не пускають.


Дмитро Штибліков

Родичі не знають, у якому стані зараз Дмитро. Адже телефонував їм він майже рік тому – більше дозволу не давали. Останній лист був від 12 серпня. Він не встиг навіть повідомити рідним про переміщення до Москви.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

ФСБ створюють міфи про «шпигунів» у Криму – Джеппар

Дмитро Штибліков має хронічні болі, пов’язані з травмуванням у період служби в Збройних силах під час вибуху гранатомету у руках. Також у нього є проблеми з судинами та сильний варикоз. Дмитру потрібні ліки для підтримання здоров’я судин, які він не може отримати вже дев’ять місяців. Крім цього, він має проблеми з нирками і виразку шлунку.

Рідні Дмитра мріють, щоб для визволення обирали не по кілька людей, як раніше, а провели повномасштабний обмін «всіх на всіх»

Весь цей час, майже чотири роки, вся родина Дмитра перебуває у жахливому психологічному стані. Багато чого їм довелося змінити у своєму житті. І кожен розуміє, що життя ніколи вже не буде таким, як до затримання.

Рідні Дмитра вже втрачають надію і не сподіваються навіть на обмін полоненими, який незабаром планує проводити українська влада. Вони мріють, щоб для визволення обирали не по кілька людей, як раніше, а провели повномасштабний обмін «всіх на всіх». На їхнє переконання, українці зараз мають боротися за кожну людину зі списку політв’язнів.

Матеріал підготовлений у рамках кампанії #PrisonersVoice у співробітництві з Центром громадянських свобод

Центр Громадянських свобод створив петицію із закликом до ООН, Ради Європи, Європейського союзу, ОБСЄ, а також держав, які беруть участь у цих організаціях, вплинути на Росію задля звільнення в’язнів, захистити їх від катувань, надати меддопомогу, а також відкрити доступ на територію Криму і ОРДЛО міжнародним міжурядовим організаціям і гуманітарним місіям. Також правозахисники оголосили про набір волонтерів кампанії #PrisonersVoice.

«Великий обмін» утримуваними особами між Україною і Росією

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». В Україну повернулися 24 моряки, захоплені ФСБ Росії восени 2018 року в районі Керченської протоки, кримчани Едем Бекіров, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Олег Сенцов, затриманий і засуджений в окупованому Криму Євген Панов, а також українці Роман Сущенко, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Артур Панов, Олексій Сизонович.

Посольство Росії в Києві опублікувало групову фотографію осіб, звільнених Україною в межах обміну, але на ній – лише 24 людини із заявлених 35. Офіційного списку осіб, переданих Росії, досі немає. Відомо, що Росії, зокрема, були передані підозрюваний у справі літака рейсу MH17 Володимир Цемах і головний редактор «РИА Новости Украина» Кирило Вишинський.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *