Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

Розвиток кримськотатарської мови в Україні: у чому складність?

Спеціально для Крим.Реалії​

Організація Об’єднаних Націй підсилює підтримку розвитку мов корінних народів. Раніше ООН оголошувала Міжнародний рік корінних народів світу (1993) та Міжнародний рік мов (2008). Зараз організація оголосила десятиліття з 2022 до 2032 року Міжнародним десятиріччям мов корінних народів. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розробили концепцію розвитку кримськотатарської мови до 2032 року. Про це повідомив голова відомства Олексій Резніков.

«Це стратегічне питання не тільки для корінного народу, а й для всієї української нації. Володіючи «українським тюркським», людина відкриє для себе весь тюркський світ, який нараховує близько 170 мільйонів осіб. Це нова якість стосунків з нашими партнерами ‒ Туреччиною, Азербайджаном, країнами Центральної Азії», ‒ зазначив Резніков. Виконання майбутньої концепції, власне, вже почалося. Україна просить внести кримськотатарську мову у сервіс Google Translate. Також міністерство запропонувало запустити курс з кримськотатарської мови на базі сервісу компанії Duolingo. На основі концепції буде розроблена стратегія розвитку мови та сформований план заходів на 2021 рік.

Олексій Резніков сказав з цього приводу: «Ми спробували підійти до кримськотатарської мови не тільки з точки зору необхідності збереження унікальної спадщини, а як до живої мови, яка має передаватися від покоління до покоління і вирішувати завдання комунікації в сучасному світі…»


Олексій Резніков

Це цивілізований і перспективний крок України, відповідний і міжнародному праву, і завданням зближення народів країни один з одним. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров сказав: «Похвально те, що уряд України заздалегідь розпочав …розвиток кримськотатарської мови як мови одного з корінних народів України». Він зазначив, що, згідно з класифікацією ЮНЕСКО, кримськотатарська мова перебуває під «серйозною загрозою». За оцінками Інституту сходознавства НАН України ім. А.Кримського, кримськотатарська мова наразі під загрозою зникнення. «Додаткова небезпека… виникла внаслідок тимчасової окупації Російською Федерацією території АРК та міста Севастополя, де проживає переважна більшість її носіїв», ‒ вважає голова Меджлісу.


Рефат Чубаров

Ініціативу України підтримав і Європарламент. Під час ухвалення резолюції про стан імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом євродепутати схвалили намір України розвивати й популяризувати кримськотатарську мову. Зараз проєкт документа оприлюднений для консультацій з громадськістю. Заступник міністра з питань реінтеграції Ігор Яременко повідомив, що у лютому 2020 року телеканал ATR звернувся до Європарламенту та Єврокомісії по фінансову допомогу й міністерством вводиться механізм фінансування мовлення на тимчасово окупованих територіях. Цього року на його підтримку планується спрямувати 30 мільйонів гривень.

На думку Рефата Чубарова, майбутнє Десятиріччя мов корінних народів буде зосереджене на правах самих корінних народів як носіїв мови. Меджліс кримськотатарського народу створив робочу групу для підготовки стратегії. При цьому дуже важливо не пропустити жодної значної деталі, яка стосується розвитку кримськотатарської мови, вважає він.






Photo Gallery:
Объединение и сплочение народа: в Симферополе прошел онлайн-диктант по крымскотатарскому языку (фотогалерея)

В Международный день родного языка, который отмечают 21 февраля, крымскотатарская инициатива Nefes в третий раз провела онлайн-диктант по крымскотатарскому языку.

В Україні вже напрацьована правова база для підтримки та розвитку мови кримських татар як корінного народу країни. Так, згідно зі статтею 11 Конституції України, «держава сприяє… розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України». Кримськотатарська мова, як мова одного з корінних народів України, є невід’ємним елементом ідентичності та етнокультурної цілісності української політичної нації. Однак вона перебуває під серйозною загрозою. За оцінками фахівців інституту сходознавства НАН України ім. А. Кримського, реальний ступінь загрози для мови є критичним.

У зв’язку з цим, якщо навіть припустити, що сама концепція буде ідеальною, виникає запитання: чи може вона бути ефективно реалізованою без зв’язку з іншими аспектами прав корінного народу? Звичайно, це буде стримувати і розвиток мови. Наприклад, у згаданій резолюції Європарламенту йдеться про необхідність ухвалення Верховною Радою України законів «Про статус кримськотатарського народу», «Про корінні народи в Україні» та про внесення змін до Конституції України про національно-територіальну автономію як форму самовизначення корінного кримськотатарського народу.

Що стосується зв’язку мовної концепції з іншими документами, то органам влади, як зазначає Рефат Чубаров, варто не забувати, що кримські татари, якщо судити з політичної точки зору, ‒ це теж українці. Наприклад, МЗС України розробило проєкт концепції державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2023 року. У членів Меджлісу виникли деякі пропозиції. Наприклад, «бажано чітко вказати, що складовими закордонного українства є як етнічні українці, так і ті, до кого застосовується принцип походження з України, зокрема, кримські татари».

А Гаяна Юксель, викладачка Таврійського національного університету імені Вернадського, докторант Інституту журналістки КДУ імені Шевченка, вважає цю мовну концепцію дуже важливою. Однак під час засідання робочої групи з обговорення концепції в Меджлісі вона звернула увагу на те, чого, мабуть, не знають українські автори, які не володіють кримськотатарською мовою, а саме поняття «української тюркської». Вона каже, що «ідея непогана, і кримськотатарська мова тут представлена як своєрідний «міст» між Україною та тюркським світом, але виникає певне нерозуміння при перекладі пропозиції кримськотатарською чи турецькою мовами. Так, кримськотатарська мова перетворюється на «Ukrayna Türkçesi» або «Ukrayna Türk Dili», що виглядає некоректно. І тут не просто питання «образності». Річ у тім, що в тюркському світі ідентифікують кримськотатарську як «Kırım Tatarca Dili» або «Кırım Türkçesi», тому немає сенсу її ідентифікувати як «українську тюркську». Але якщо цей пункт потрібний для української аудиторії, то краще визначити його так: «Перспективним бачиться позиціонування кримськотатарської мови як базової (або головної) серед тюркських мов, яка є мовою корінного народу та використовується в Україні, що відкриває доступ до культурних цінностей та практичних можливостей співпраці з усім спектром тюркомовних країн».


Гаяна Юксель

Як повідомив Андрій Щекун, представник Крайової Ради українців Криму, в Києві відбулася пресконференція «Положення державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України», після якої голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв розповів, що «незважаючи на те, що окупаційна влада «офіційно» визнала кримськотатарську мову однією з державних, сфери її використання звужені, відсутні кримськотатарські версії офіційних сторінок сайтів органів окупаційної влади, діловодство ведеться тільки російською мовою, людям навіть відмовляють у праві користуватися рідною мовою в так званих судах, зафіксовані випадки погроз і звільнення працівників за те, що вони розмовляли між собою рідню мовою, що є порушенням статей 2, 8, 15 і 17 Декларації ООН про права корінних народів».


Ескендер Барієв

За інформацією експерта, в Криму до анексії діяло 15 шкіл і 384 класи з кримськотатарською мовою навчання, зараз залишилося сім таких шкіл. Навчання кримськотатарською мовою дозволяється тільки до дев’ятого класу і за заявою батьків. Адміністрації навчальних закладів під різними приводами створюють перешкоди для подання таких заяв. Адміністрація шкіл робить зауваження дітям через спілкування рідною мовою, проводяться рейди з пошуку так званої екстремістської та забороненої літератури, каже Барієв. У школи приходять співробітники ФСБ для так званих профілактичних бесід з кримськотатарськими дітьми. Учням роздають анкети, за якими намагаються з’ясувати настрої в сім’ях та їх схильність до доносів. Російська влада активно займається переписуванням і фальсифікацією історіографії Криму та кримськотатарського народу, що також позначається на шкільних підручниках з історії. Ескендер Барієв запропонував внести в концепцію заходи щодо створення науково-дослідного інституту кримськотатарської мови, організувати дистанційне вивчення, почати створення незалежних недільних шкіл у Криму, заснувати інститут Уповноваженого з захисту мов корінних народів України при Кабінеті міністрів України.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

  • Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *