Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

Ювілей з дірявою стелею. Що залишилося від спадщини Лесі Українки в Криму

25 лютого в Україні відзначають 150-річчя від дня народження поетеси та письменниці Лесі Українки (Лариси Косач-Квітки) ‒ одного із символів становлення української літератури. Важлива частина творчого життя Лесі Українки пройшла в Криму, а сам півострів відобразився в її творах. Напередодні ювілею поетеси Крим.Реалії відшукали її сліди на півострові.

За інформацією з відкритих джерел та свідчень, Леся Українка наприкінці XIX та початку XX століть лікувалася на Південному узбережжі Криму від туберкульозу й деякий час жила на півострові, де її чоловік служив у суді. Поетеса відвідувала Севастополь, Алупку та Ялту. Криму вона присвятила свої твори, частина яких згодом стала класикою української літератури та увійшла до шкільної програми в Україні.

У Криму письменниця, зокрема, створювала два поетичних цикли ‒ «Кримські спогади» та «Кримські відгуки», а також драму «Іфігенія в Тавриді».

За часів незалежності України на честь Лесі Українки та в пам’ять про кримську сторінку її життя створили музей і встановили пам’ятники в Ялті та Балаклаві. До 2014 року вони були місцем культурних заходів, зокрема й за участі місцевої влади.

Після російської анексії півострова та масового вимушеного переселення з нього проукраїнських активістів багато що змінилося. Журналісти Крим.Реалії до ювілею Лесі Українки пройшли місцями її слави та з’ясували, що з ними тепер.

Під загрозою корозії й тріщин

Не найкращі часи переживає музей Лесі Українки в Ялті, обладнаний на другому поверсі будинку, в якому вона жила у 1897 році.


Музей Лесі Українки в Ялті

Там зібрані її особисті речі, фотографії та видання творів, меблі, музичні інструменти, документи й український національний одяг. Музей внесений до державного реєстру пам’яток України як пам’ятка архітектури та історії регіонального значення.


Меморіальна табличка на будівлі музею

У 2016 році російська влада Криму оголосила про тимчасове закриття музею «з технічних причин».

На той момент у будівлі руйнувалася стеля, реставрації потребував різьблений балкон.


Різьблений балкон музею Лесі Українки

Підконтрольна Росії влада Ялти обіцяла відремонтувати будівлю й відновити роботу музею в колишньому режимі. В адміністрації міста обіцяли до кінця 2017 року провести в будівлі музею капітальний ремонт.

Чиновники замовили державну історико-культурну експертизу проєктної документації з реставрації будівлі музею, в межах якої був проведений аналіз документації зі збереження об’єкта культурної спадщини.

За його результатами фундамент, зовнішні та внутрішні стіни музею, а також перекриття визнані «обмежено працездатними», у тілі фундаменту виявлені тріщини й порожнечі, на стінах ‒ деструкція кам’яної кладки, тріщина на опорній стіні цокольного поверху, тріщини в інтер’єрі музею на першому поверсі й на стелях, йдеться в акті експертизи.

А стан перекриттів над першим поверхом музею та одними зі сходів за документами визнаний і зовсім «неприпустимим» через їх «враження корозією, жучком-точильником і тріщинами від усихання».







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

У Криму закрили музей Лесі Українки

Тривалий «ремонт»

У межах ремонту в музеї передбачалося замінити всі застарілі конструкції на нові, а також оновити в будівлі системи опалення, водопостачання, електрики, пожежної та охоронної сигналізацій. Також планувалося облаштувати територію біля музею з вимощуванням доріжок з натурального каменю та їх підсвічуванням.

Але ні у 2017 році, ні пізніше ці роботи виконані не були.

У 2019 році музей Лесі Українки, як і раніше, потребував ремонту. На той момент музей все ще чекав коштів на ремонт.

Напередодні 150-річного ювілею Лесі Українки кореспондент Крим.Реалії відвідав об’єкт і з’ясував, що музей досі в аварійному стані. Оголошення про його закриття з технічних причин, розміщене у 2016 році, досі на тому ж місці.

Над ним, як і раніше, видніється дірява стеля.


Стеля в музеї Лесі Українки

Наразі музей перебуває в управлінні муніципальної бюджетної установи «Ялтинський історико-літературний музей», створеної після російської анексії півострова.

Ми надіслали туди інформзапит, щоб з’ясувати, чому музей досі не відремонтований та які плани щодо його подальшої долі. Але на момент виходу матеріалу він залишився без відповіді.

Такий же інформзапит ми надіслали до Міністерства культури російського уряду Криму. Але і на нього нам поки не відповіли.

Проєкт виключили з ФЦП через неможливість фінансування наприкінці минулого року
Андрій Ростенко

Заступник міністра культури Криму Андрій Ростенко, який у 2016 році очолював адміністрацію Ялти, стверджує, що «фактично бився за реконструкцію музею», але добитися виділення коштів для нього не вдалося.

«Я тоді займався федеральними цільовими програмами на рівні Криму, й разом з начальницею управління культури Ялти Ларисою Ковальчук ми зробили дії для внесення проєкту реставрації у ФЦП. Але, на жаль, проєкт виключили з ФЦП через неможливість фінансування наприкінці минулого року (2020 року ‒ КР). Дуже шкода, така красива будівля», ‒ сказав Андрій Ростенко блогу «Ялта.Наблюдаем».

Свято на десять днів

На сайті Ялтинського історико-літературного музею повідомляється, що музей Лесі Українки продовжує працювати ‒ експозиція представлена на другому поверсі. Щороку в день народження письменниці та поетеси там проводять свято «Сім струн», стверджує адміністрація музею.

Цього року до святкування ювілею Лесі Українки в Ялті долучилася й місцева влада. Вони оголосили, що мають намір відзначати цю дату упродовж десяти днів. На цей період у місті заплановані бесіди, конкурси читців, вікторини, онлайн-презентації та виставки творчих робіт у школах і бібліотеках.

Окрім того, 25 лютого планується покладання квітів до пам’ятника Лесі Українки за участі чиновників. А в її музеї проведуть експозицію «Лісова пісня Лесі Українки», присвячену 110-річчю першої публікації драми-феєрії письменниці «Лісова пісня». Також у музеї очікується засідання «круглого столу» про «мотиви життя Лесі Українки».

Анонсів про заходи на честь її пам’яті в інших регіонах Криму ми не знайшли.

Покласти квіти українській письменниці, яка прославила Крим у літературі, можна не тільки в Ялті. Ще один пам’ятник на честь неї встановлений на центральній площі Балаклави.


Пам'ятник Лесі Українці в Балаклаві

Його автор ‒ севастополець Олександр Суханов. Спочатку на честь поетеси планували створити бюст, але в процесі роботи було вирішено зобразити її у вигляді напівфігури у 36-річному віці, в якому Леся Українка відвідувала Балаклаву.

Біля входу в Балаклавську бухту також збереглася будівля дачі актриси Соколової, де у 1907 році жила Леся Українка. За порадою лікаря їй потрібно було дихати морським повітрям, щоб боротися з хворобою легенів.

У 2010 році ця будівля була відреставрована українською владою. У Севастополі також проїзд носить ім’я Лесі Українки.

«Лесю з Криму вигнати не вийде»

Засновниця музею Лесі Українки в Ялті, професорка Острозької академії Світлана Кочерга у 2016 році припускала, що музею можуть змінити концепцію, формат роботи та припинити його існування. Після російської анексії півострова Світлана Кочерга змушена була залишити Крим і зараз живе в Рівному.


Світлана Кочерга

Те, що відбувається зі спадщиною Лесі Українки в Криму, на її думку, доводить, що хвилювання були не марними. Однак найстрашніший сценарій поки не трапився, вважає професорка.

«Тому, що ремонт не робиться, занадто дивуватися не варто. Гірше було б, якби окупанти зробили цей музей якісним і потім змусили б образ Лесі Українки служити російській культурі. Тобто якби показували музейні експонати, але трактували їх по-своєму, не так, як це було насправді. Ось цей злочин було б ще складніше пережити», ‒ сказала Світлана Кочерга Крим.Реалії.

Вигнати її з Криму не вийде. Вона там буде, її енергія чекатиме благородних змін
Світлана Кочерга

Водночас засновниця музею вірить, що навіть найскладніші часи минуть.

«Лесі ремонт не зробили, її достатньо не вшановують. Але викреслити її з історії Криму неможливо. Вигнати її з Криму не вийде. Вона там буде, її енергія чекатиме благородних змін. Леся багато терпіла, і ми потерпимо», ‒ вважає професорка.

Світлана Кочерга дякує всім, хто у Криму вшановує пам’ять про Лесю Українку та її творчість через сім років життя в російських реаліях.

Один із таких епізодів Крим.Реалії вдалося зняти у 2018 році, коли в Ялті читали твори поетеси біля її пам’ятника.

У 2019 році таку ж акцію в пам’ять про поетесу проводили й активісти в Балаклаві.

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

Моніторинг ЮНЕСКО в Криму

Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об’єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам’яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.

У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.

Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об’єктивно оцінити» стан об’єктів культурної та історичної ваги.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *