Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

«Ми показали єдність ‒ це наша перемога»: як живуть фігуранти «справи 26 лютого»

26 лютого виповнюється сім років з дня, коли у Криму відбувся наймасштабніший у його історії мітинг, який став початком спротиву кримчан анексії півострова Росією. Згодом російська влада переслідувала й засудила декількох кримських татар, які під час тих подій вийшли на підтримку територіальної цілісності України. Що змінилося в їхньому житті після вироків, розповідають Крим.Реалії.

26 лютого 2014 року під стінами кримського парламенту в Сімферополі відбувся масштабний мітинг, в якому брали участь проросійські та проукраїнські активісти. Останні вимагали не допустити розгляду питання про призначення референдуму про статус Криму, запланованого у той день на парламентській сесії. На той момент на мітингу в Севастополі вже «призначили» російського «народного мера» Олексія Чалого замість тодішнього голови міста Володимира Яцуби.

У Сімферополі події могли б розвиватися за таким же сценарієм. Присутні біля будівлі парламенту проросійські активісти викрикували гасла «Крим ‒ Росія!» і підтримували наміри кримської влади відмежувати півострів від київської влади, що сформувалася в результаті Євромайдану.


Мітинг під стінами кримського парламенту, 26 лютого 2014 року

Однак проукраїнським учасникам мітингу вдалося домогтися перенесення сесії кримського парламенту. Вона відбулася наступного дня, 27 лютого. У захопленій російськими військовими будівлі, під кураторством співробітників російських спецслужб депутати проголосували за проведення «референдуму», який згодом став підставою для анексії Криму владою Росії.

Мітинг біля кримського парламенту увійшов в історію як початок спротиву кримчан російській окупації. З 2016 року день 26 лютого внесений у календар офіційних дат України.

«Шовіністичний процес»

Участь у мітингу в лавах проукраїнських протестувальників обернулася кримінальним переслідуванням для декількох кримськотатарських активістів за звинуваченням в організації та участі «в масових заворушеннях». Судовий процес над ними в межах «справи 26 лютого» став одним із найрезонансніших у загальній репресивній системі, яка була розгорнута російською владою на півострові з 2014 року.






Photo Gallery:
Мітинг 26 лютого 2014 року. Крим. Як це було (фотогалерея)

В Україні 26 січня відзначається «День спротиву Криму російській окупації»

Українська влада та правозахисники, російські адвокати й міжнародні організації назвали цю справу та судові вироки в ній політично мотивованими, оскільки події 26 лютого відбувалися до анексії півострова, а судили за них за російськими законами.

Учасниками мітингу 26 лютого, окрім кримських татар, були й представники проросійських організацій, зокрема партії «Русское единство», яку на той момент очолював нинішній російський глава Криму Сергій Аксенов. Але ні до кого з них у слідства не виникло запитань.


Сергій Аксенов (у центрі) на мітингу 26 лютого 2014 року в Сімферополі

Російський адвокат Микола Полозов, який захищав основного фігуранта «справи 26 лютого» ‒ заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, зазначає, що це «шовіністичний процес, на якому люди розділені за національною ознакою, і кримські татари в ньому виступають жертвою, а не агресором, як це намагається подати Росія».


Микола Полозов (ліворуч) і Ахтем Чийгоз

Проте підконтрольні Кремлю кримські суди винесли обвинувальні вироки всім фігурантам «справи 26 лютого». Наслідки цього рішення багато з них відчувають досі.

«Немає ніякого захисту»

Найперший вирок у «справі 26 лютого» підконтрольний Росії Центральний районний суд Сімферополя виніс колишньому оператору кримськотатарського телеканалу АТR Ескендеру Небієву.

Навесні 2015 року його заарештували за звинуваченням в «участі в масових заворушеннях». Через два місяці Небієва випустили під підписку про невиїзд, а напередодні винесення вироку знову взяли під варту.


Ескендер Небієв

Тоді керівництво телеканалу ATR та колеги Ескендера Небієва стверджували, що під час мітингу 26 лютого 2014 року він виконував редакційне завдання ‒ вів відеозйомку того, що відбувається. Але врешті-решт його визнали винним в участі в «масових заворушеннях» і засудили до двох років умовно.

Умовний вирок він отримав у результаті досудової угоди зі слідством з домовленістю, що його свідчення не будуть доказом проти інших фігурантів цієї справи.

У Криму я відчував, що в будь-який момент з тобою може статися все що завгодно
Ескендер Небієв

Упродовж декількох років після вироку Ескендер Небієв жив у Криму, але потім виїхав до Європи, де перебуває зараз. Причину такого рішення він пояснив тим, що «не змирився з російською реальністю».

«У Криму я відчував, що в будь-який момент з тобою може статися все що завгодно, і немає ніякого захисту», ‒ пояснив Ескендер Небієв Крим.Реалії.

Інших подробиць про своє нинішнє життя він не повідомив.

Повністю або частково визнали провину у «справі 26 лютого» ще декілька фігурантів. У зв’язку з цим суд ухвалив їм мінімальні умовні вироки. Зв’язатися з цими активістами Крим.Реалії не вдалося. Однак нам відомо, що вони продовжують жити на півострові.

Тривалим утриманням у СІЗО та тривалими судовими позовами обернулася «справа 26 лютого» для трьох її фігурантів ‒ Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегерменджи та Алі Асанова, які не визнали провину й обстоюють свої права досі.

«Сподіваємося, що скоро все буде добре»

У травні 2015 року російські силовики затримали жителя села Грушівка (під Судаком) Мустафу Дегерменджи. За звинуваченням в «участі в масових заворушеннях» він провів у СІЗО два роки, а потім ще тривалий час ‒ під домашнім арештом.


Мустафа Дегерменджи

У червні 2018 року Центральна районний суд Сімферополя засудив його до 4,5 років позбавлення волі умовно. З вироком він не погодився і намагався оскаржити його, але підконтрольний Росії Верховний суд Криму апеляційну скаргу відхилив.

Зараз Мустафа Дегерменджи продовжує жити в Криму. Незважаючи на те, що ще торік йому скасували умовне засудження до закінчення випробувального терміну, влаштуватися на роботу йому складно, каже активіст.



Завантажити відеосюжет на комп'ютер:

Офіційно влаштуватися на роботу тепер проблема, тому що є судимість
Мустафа Дегерменджи

Мустафа Дегерменджи має вищу освіту, до кримінального переслідування він працював торговим представником.

«Загалом моє життя кардинально не змінилося. Єдине ‒ офіційно влаштуватися на роботу тепер проблема, тому що є судимість. На будь-якій роботі про це запитують. Я не приховую, кажу чесно, що судимість є, і після цього приходить однозначна відмова. Мені так відмовляли декілька разів за останні пів року», ‒ розповів він Крим.Реалії.



Завантажити відеосюжет на комп'ютер:

Щоб заробити на життя, Мустафа Дегерменджи працює на тимчасових роботах. Проте він вважає, що «справа 26 лютого» принесла в його життя більше хорошого, ніж поганого.

Я не очікував такої підтримки, яку отримав
Мустафа Дегерменджи

«Під час суду я познайомився з багатьма небайдужими людьми, активістами, правозахисниками. У цьому плані життя стало кращим і цікавішим. Я не очікував такої підтримки, яку отримав. Завдяки мітингу 26 лютого й цій справі ми показали свою єдність, і це наша перемога. Крим ‒ наша батьківщина, наша земля, ми будемо тут жити. Зараз з активістським рухом тут складно, всі, хто висловлює громадянський протест, підпадають під репресії. Але ми сподіваємося, що скоро все буде добре», ‒ говорить активіст.

Він також розповів Крим.Реалії, що нещодавно одружився. Його обраницею стала сестра іншого фігуранта «справи 26 лютого» ‒ Алі Асанова.



Завантажити відеосюжет на комп'ютер:

«Життя триває»

Житель села Урожайне Совєтського району, на той момент батько чотирьох дітей Алі Асанов опинився під арештом у 2015 році. Його, як й інших фігурантів «справи 26 лютого», звинуватили в участі «в масових заворушеннях» і відіслали в СІЗО.

Суд призначив йому покарання у вигляді 4,5 року позбавлення волі умовно. Він провину не визнав та оскаржуватиме вирок у Європейському суді з прав людини.


Алі Асанов

З самим Алі Асановим нам зв’язатися не вдалося. Його захист стверджує, що «він не готовий публічно спілкуватися».

Торік активіст подав документи для скасування судимості. Його дружина пояснювала це необхідністю для чоловіка влаштуватися на роботу, оскільки в Асанова ‒ велика сім’я.



Завантажити відеосюжет на комп'ютер:

Алі Асанов ‒ найщасливіший батько, а я одружений з його сестрою. В усіх усе добре
Мустафа Дегерменджи

Мустафа Дегерменджи розповів Крим.Реалії, що Алі Асанову поки не вдалося знайти роботу і він займається домашнім господарством. Після вироку він став батьком п’ятої дитини.

«Ми з Алі раніше не були знайомі, познайомилися в СІЗО завдяки «справі 26 лютого». Тепер ми дружимо, він ‒ найщасливіший батько, а я одружений з його сестрою. В усіх усе добре і життя триває», ‒ сказав активіст.

«Новий відлік в історії українців та кримських татар»

Більше ніж два роки під арештом у «справі 26 лютого» в Сімферопольському СІЗО перебував заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Його звинувачували в «організації масових заворушень» біля кримського парламенту.

Перебуваючи в СІЗО, Чийгоз втратив матір. Вона померла влітку 2017 року, коли він перебував в ізоляторі.



Завантажити відеосюжет на комп'ютер:

У вересні 2017 року його засудили в Криму на вісім років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Покарання Ахтем Чийгоз не відбував, оскільки 25 жовтня 2017 року разом із заступником голови Меджлісу, засудженим у справі про сепаратизм, Ільмі Умеровим був переданий турецькій владі, а потім вирушив до Києва.






Photo Gallery:
Три роки звільнення Умерова та Чийгоза. Як Київ зустрічав лідерів кримськотатарського народу (фотогалерея)

За інформацією турецьких ЗМІ, замість них Туреччина видала Росії її громадян Олександра Смирнова та Юрія Анісімова, яких там звинуватили в шпигунстві та підготовці вбивства.

Наразі Ахтем Чийгоз живе в Києві. У 2019 він був обраний народним депутатом України від партії «Європейська солідарність» п’ятого президента України Петра Порошенка.


Ахтем Чийгоз

Ахтем Чийгоз ‒ член постійної делегації в Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва, парламентського комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції окупованих територій Донецької, Луганської областей і Криму, національних меншин і міжнаціональних відносин та інших об’єднань.

Усе, що зі мною пов'язане, в Криму, і я душею теж перебуваю там
Ахтем Чийгоз

Заступник голови Меджлісу активно стежить за подіями на півострові, а також допомагає кримчанам, які стали жертвами репресій російської влади, їхнім сім’ям.

«Все у мене в Києві пов’язане з пошуком шляху додому. У Криму залишаються мій 84-річний батько, якого я бачу тільки через скайп, там мої діти та внуки. Все, що зі мною пов’язане, в Криму, і я душею теж перебуваю там. Для мене останні роки ‒ не тільки втрачений час, а й досить багато тривоги накопичилося. Я в постійному очікуванні, коли буде деокупація Криму. Питання, коли це станеться, мною і кримськотатарським народом сприймається зовсім інакше, ніж багатьма політиками в Києві», ‒ сказав він Крим.Реалії.



Завантажити відеосюжет на комп'ютер:

Тим подіям потрібно вже зараз дати політичну та історичну оцінку, щоб ніхто не смів писати свою перекручену історію
Ахтем Чийгоз

Ахтем Чийгоз вважає, що мітинг 26 лютого 2014 року відкрив нову сторінку в історії України: «26 лютого для мене ‒ це новий відлік в історії України, особливо у відносинах між українським народом і кримськими татарами. Потрібно було заплатити таку високу ціну, щоб почати справжню боротьбу за свою незалежність. Для мене важливо, що завдяки цьому дуже змінилося наше ставлення один до одного. Тим подіям потрібно вже зараз дати політичну та історичну оцінку, щоб ніхто не смів писати свою перекручену історію».

Російська влада Криму й зараз намагається переслідувати кримчан, які виступали за територіальну цілісність України на мітингу 26 лютого 2014 року в Сімферополі. Серед них ‒ голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров, який живе на материковій частині України.


Рефат Чубаров

У 2014 році російська влада заборонила йому в’їзд до Криму на п’ять років. У 2019 термін цієї заборони минув. Але до цього моменту на півострові вже було рішення суду про арешт Рефата Чубарова, через яке він не зміг повернутися додому. Наразі в підконтрольному Росії суді Армянська розглядають кримінальну справу за обвинуваченням голови Меджлісу в «організації масових заворушень» у зв’язку з його участю в мітингу 26 лютого 2014 року і «публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії».

Він провину не визнає і називає ці звинувачення політично мотивованими.

Про події 26 лютого 2014 року Рефат Чубаров докладно розповідав в інтерв’ю Крим.Реалії.

Голова Меджлісу зазначає, що, перебуваючи в Києві, його відчуття «не відрізняються від відчуттів людей, які були змушені залишити Крим, і від стану тих, хто перебуває в умовах російської окупації». За словами Чубарова, він разом із багатьма жителями півострова «дуже багато розмірковує про те, яке майбутнє чекає на Крим».

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

«Справа 26 лютого»

26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.

У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.

Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.

За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов’язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.

19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.

4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.

  • Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *