Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

УКУ запрошує на міжнародну наукову конференцію «”Львівський собор” 1946 року: історичні обставини та сучасні оцінки»

Інститут історії Церкви та Київський центр УКУ 4 березня запрошують на міжнародну наукову конференцію «”Львівський собор” 1946 року: історичні обставини та сучасні оцінки».

Як зазначають організатори, конференція приурочена до сумних роковин –75-ліття Львівського псевдособору (8-10 березня 1946 року), на якому було проголошено «возз’єднання» греко-католиків Галицької митрополії з РПЦ. На пленарних засіданнях науковці обговорять форми й методи репресивної політики радянської влади та її спецслужб, спрямованої на «ліквідацію» УГКЦ, закономірності й особливості застосування цієї політики у різних регіонах та країнах. 

Учасники заключного круглого столу спробують дати еклезіологічну й історико-правову оцінку історичним подіям і фактам, а також обговорять як уроки минулого впливають на постановку завдання для Церков, держави й громадянського суспільства на шляху подолання історичних травм і гармонізації сучасних міжконфесійних стосунків в Україні.

У конференції візьмуть участь близько тридцяти провідних фахівців з України, Польщі, Румунії, Словаччини та США, представники органів державної влади та церковних структур. Серед учасників: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав, архиєпископ Чернігівський і Ніжинський Православної Церкви України Євстратій Зоря, владика Теодор Мартинюк, науковці: Олена Богдан, Віктор Єленський, Віктор Войналович, Наталя Шліхта, Тарас Пшеничний, Володимир Бурега, Костянтин Сігов, о. Георгій Коваленко, о. Андрій Михалейко. 

Час проведення: 10:00-19:30.
Трансляція конференції відбуватиметься онлайн на «Живому телебаченні»
Участь у конференції безкоштовна, за умови попередньої реєстрації.

Програма конференції 

10:00-11:50 – Підготовка та проведення «собору» в світлі нових документів та опрацювань.

– Олег Турій (Львів) – Історичні прецеденти у підготовці «Львівського собору» 1946 р. 
– Роман Скакун (Львів) – «Львівський собор» як агентурна операція: ідея, планування, втілення
– Світлана Гуркіна (Львів) – Духовенство Львова під час «возз’єднавчої» кампанії: між опором і пристосуванням
– Руслан Делятинський (Івано-Франківськ) – Духовенство Станиславівської греко-католицької єпархії: життєві стратегії до і після Львівського псевдособору 1946 р.
– Катерина Будз  (Київ) – Ставлення націоналістичного підпілля до «возз’єднання» греко-католицьких священиків з РПЦ у повоєнній Галичині
– Тарас Пшеничний (Київ)  – Львівський псевдособор 1946 р. в історіографії. 

Модерує Ірина Фенно. 

12:20-14:00 – Регіональні особливості та міжнародний контекст 

– Володимир  Мороз (Львів)  – Чому не було «возз’єднавчого собору» на Закарпатті? 
– Сільвіу Сана (Орадя)  – «Собор у Клужі» 1948 р. в документах Секурітате: приклад Орадської греко-католицької єпархії
– Ярослав Цораніч (Пряшів)  – «Пряшівський собор» 1950 р. та його наслідки для греко-католиків Словаччини
– Володимир Бурега (Київ) – Заборона Греко-Католицької Церкви в Чехословаччині у 1950 р. в контексті сприйняття радянської моделі соціалізму
– Ігор Галагіда (Ґданськ) – Православна Церква і греко-католики в комуністичній Польщі

Модерує Роман Скакун.

15:00-16:40 – Особисті долі та свідчення

– Олег Петрук  (Львів) – Отець Гавриїл Костельник і псевдособор 1946 року: пасіонарій чи колаборант?
– о. Тарас Бублик  (Львів) – Архиєпископ Макарій Оксіюк та його роль у «ліквідації унії»
– Наталія Шліхта  (Київ) – Особистий вимір «возз’єднання»: вибір о. Михайла Дацишина крізь призму усних інтерв’ю та его-свідчень
– о. Іван Андрій Говера (Тернопіль) – Псевдособор очима очевидця: за матеріалами о. Ярослава Рокицького
– Олег Єгрешій (Івано-Франківськ) – Фотодокументи як джерело вивчення повсякденного життя підпільного священика УГКЦ Ярослава Сірецького

Модерує Світлана Гуркіна. 

17:00-19:30 – Сучасне осмислення 

– Віктор Войналович (Київ) – УГКЦ як об’єкт повоєнної партійно-державної політики СРСР
– о. Андрій Михалейко (Айхштет) – «Невдала імпреза»:  оцінка Львівського псевдособору митр. Йосифом Сліпим в період ув’язнення та заслання (1946-1962)
– єпископ Теодор Мартинюк (Тернопіль) – «Львівський собор» 1946 р.  як нелегітимне зібрання священиків: канонічно-правові аспекти
– о. Юрій Аввакумов (Нотр-Дам) – Львівський псевдособор у низці «ліквідацій унії» від часів конфесіоналізації до тоталітаризму: спроба історичного осмислення
– Костянтин Сігов, о. Георгій Коваленко  (Київ)  – Свідки правди катакомбної Церкви і туга за правдою сьогодні 

Дискутанти: Блаженніший Святослав Шевчук, архиєпископ Євстратій Зоря, Антуан Аржаковський, Олена Богдан, Антон Дробович, Віктор Єленський, Андрій Когут, Мирослав Маринович, Андрій Смирнов, о. Ігор Шабан.

Модерує Олег Турій. 

Для участі у конференції необхідно заповнити реєстраційну форму, відтак організатори надішлють посилання на трансляцію події.  

В рамках програми відзначення річниці Львівського псевдособору в Києві та Львові відбудеться також презентація документальних фотовиставок:

«Нічого таємного, що б не стало явним»

5 березня о 11:00 год. – у Національному музеї історії України в Другій світовій війні (вул. Лаврська, 27) 7 березня  о 13:30 год. – у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ (вул. Микільсько-Слобідська, 5) 

«До світла Воскресіння крізь терни катакомб»

Відкриття стендової експозиції відбудеться 5 березня 2021 р. о 14.00 год. в Києві на Контрактовій площі. 

Виставки підготовлені Інститутом історії Церкви УКУ у співпраці з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Українським інститутом національної пам’яті, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, Державним архівом Львівської області, Державним архівом Львівської області та Центральним державним кінофотофоноархівом України ім. Г. Пшеничного. Виставки триватимуть до кінця березня. 

Історична довідка

Невдовзі після повторної окупації Західної України, влітку 1944 р., радянська влада взяла курс на ліквідацію УГКЦ як Церкви, що мала виразно національний характер, була пов’язана з закордонним релігійним центром – Римською апостольською столицею і стояла на перешкоді розширенню впливів Московської патріархії як інструмента кремлівської політики. Згідно з планом ліквідації УГКЦ, затвердженим у березні 1945 р., було заарештоване все вище керівництво Церкви і створена «Ініціативна група по возз’єднанню з Православною Церквою» на чолі з о. Гавриїлом Костельником, яка повела кампанію за перехід греко-католиків на православ’я. За кулісами цієї кампанії стояло НКДБ, яке проводило масові арешти тих, хто протидіяв ліквідації своєї Церкви, і тиском та погрозами вербувало численних агентів з-поміж духовенства, які мали вдавати з себе «прихильників православ’я». 8-10 березня 1946 р. органи безпеки зорганізували у Львові так званий «собор» з членів Ініціативної групи, на якому дві третини учасників становили агенти НКДБ і який оголосив про скасування Берестейської унії 1596 р., розрив з Ватиканом і «возз’єднання» з РПЦ. Не визнаний ані Ватиканом, ані ув’язненими єпископами, ані значною частиною духовенства, Львівський псевдособор ознаменував початок більш ніж сорокалітньої боротьби греко-католиків за відродження своєї Церкви. 

Департамент інформації УГКЦ за матеріалами https://ucu.edu.ua

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *