Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

На присвоєння міжнародної премії імені Івана Франка подали 26 наукових робіт.

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив лонглист претендентів на здобуття однойменної премії у 2021 році. Загалом на розгляд жюрі подали 26 наукових робіт, які мають вагоме суспільне та міжнародне значення.

Фото www.facebook.com/frankofund

Ініціаторами подання стали 11 закладів вищої освіти з Кембріджа, Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Києва, Мелітополя, Луцька, Львова, Харкова;  шість наукових установ та чотири лауреати премії попередніх років. За перемогу змагатимуться вчені з Канади, Литви та України. Монографії претендентів охоплюють 20 наукових дисциплін і написані двома мовами – українською та англійською. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи, подані з РФ.

Серед претендентів:

– Колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса (Alfredas Bumblauskas, Dr.Hab, професор), Сальвіюса Кулявічюса (Salvijus Kulevičius, Dr.Hab, асистент професора) та Ігоря Скочиляса (доктор історичних наук, професор), «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі».

– Колективна монографія за ред. Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової, «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація».

– Олена Берегова (докторка мистецтвознавства, професорка), «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі».

– Роман Горак (кандидат наук), «Андрей Шептицький. Біографія».

– Микола Зимомря (доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України),

– Марія Якубовська (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Іван Франко: проєкція у сучасність».

– Оксана Кісь (докторка історичних наук, старша наукова співробітниця), «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти».

– Богдан Козак (академік Національної академії мистецтв України, професор), «У лабіринтах історії українського театру».

– Олена Кравченко (докторка історичних наук, доцентка), «Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.».

– Володимр Маслійчук (доктор історичних наук, доцент), «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.».

– Зоряна Мацюк (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій «Говорити як медок варити».

– Іван Монолатій (доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор), «Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч».

–  Шон Паттерсон (Sean Patterson, докторант), «Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917-1921 рр.».

–  Людмила Підкуймуха (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Мова Львова, або Коли й батяри говорили».

–  Ірина Роздольська (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління».

–  Андрій Сова (доктор історичних наук, доцент), «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність».

–  Михайло Степико (доктор філософських наук, професор), «Українська ідентичність у глобалізованому світі».

–  Микола Тарасенко (доктор історичних наук, старший науковий співробітник), «У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України».

–  Леонід Тимошенко (кандидат історичних наук, професор), «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».

–  Назар Федорак (кандидат філологічних наук, доцент), «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди».

–  Михайло Хай (доктор мистецтвознавства, професор), «Микола Будник і кобзарство».

–  Тетяна Шарова (кандидатка філологічних наук, доцентка), «Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)».

–  Ольга Шаф (докторка філологічних наук, доцентка), «Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття».

–  Блаженніший Святослав Шевчук (доктор богослов’я), Оксана Забужко (кандидатка філософських наук), «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку».

–  Ігор Юдкін (член-кореспондент Національної академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства), «Феноменологія культури як методологія інтерпретації».

Фото www.facebook.com/frankofund

Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка планують оголосити наприкінці червня в Австрії, в Інституті славістики Віденського університету. Нагородження відбудеться на батьківщині Івана Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 165-ту річницю від дня його народження.

Для довідки.

У 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні. У 2020 році лауреатом став професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *