Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

Протести проти забудови парку в Форосі: «Все буде так, як вирішить влада»

Забудова Фороської парку вивела на протест сотні кримчан. Місцеві жителі обурені вирубкою десятків дерев, серед яких ‒ безліч рідкісних, екзотичних і навіть червонокнижних. Усе це, за словами підконтрольних Росії чиновників, роблять заради будівництва дитячої спортивної бази хокейного клубу з російського Татарстану.

У лютому будівництво вийшло за межі початкових фундаментів і триває одночасно на шести майданчиках. Вхід у Фороський парк обмежує російське Мінприроди Криму. Численні «протестні прогулянки» місцевих жителів парком і відеозвернення до президента Росії Володимира Путіна результатів поки не дали. Хоча в Кремлі звернули увагу на проблему, де-факто її вирішення віддали на відкуп кримських чиновників. Про те, що та на яких підставах будують у Фороському парку, і чи можуть місцеві жителі перешкодити цьому, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



В опублікованому відеозверненні жителька Фороса на тлі десятків членів ініціативної групи говорить наступне:

«Фороському парку вже завдані колосальні збитки. Більше немає футбольного поля, де грав сам Юрій Гагарін, ‒ там вже стоїть величезний бетонний будинок. Немає і будівлі старої стайні ‒ все це перетворене на руїни. Немає безлічі дерев, і жодна компенсаційна висадка не заповнить цю втрату. Що буде далі, страшно навіть уявити. Ми не маємо морального права допустити забудову парку об’єктами, які будуть огороджені парканами й порушать його ландшафт і цілісність. Фороський парк ‒ це надбання Російської Федерації, це місце, куди може прийти кожен громадянин Російської Федерації, щоб подихати цілющим повітрям під покровом реліктових дерев ‒ а не закритий елітний клуб для обраних. Володимире Володимировичу, сім років тому ви сказали: Крим має для Росії сакральне значення. Допоможіть нам врятувати те, за що всі так люблять Крим ‒ неповторну природу».






Photo Gallery:
Будмайданчики та паркани: як сьогодні виглядає Фороський парк (фотогалерея)

Члени ініціативної групи пропонують поставити на облік Фороський парк й інші пам’ятки Південного узбережжя Криму як об’єкти культурної спадщини федерального значення й підкреслюють, що не мають деструктивних намірів:

«Ми не екстремісти, ми не закликаємо до безладів, ми не проводимо терористичних акцій, не робимо якихось хуліганських дій. Ми мирні люди, і ми хочемо жити гідно на нашій землі в гармонії з природою».

Проте, активними місцевими жителями зацікавилися російські силовики. Зокрема, вчителька з Фороса Марина Рікмен повідомила про те, що дільничний збирає на неї характеристики. Журналісти Крим.Реалії спробували зв’язатися з нею та з іншими місцевими жителями, проте вони з різних причин відмовилися коментувати те, що відбувається. За словами одного з членів ініціативної групи, участь в ефірі «іноземних ЗМІ може розлютити російську владу» і нашкодити справі захисту парку.


Фороський парк, 2 березня 2021 року

Після того, як на проблему забудови Фороської парку звернули увагу на федеральному рівні, російський глава Криму Сергій Аксенов особисто приїхав до Фороса 1 березня і за підсумками огляду сказав, що «органи влади не спілкувалися з місцевими жителями, на місце не виходили, деталі не з’ясовували, до консенсусу дійти не намагалися». Він пообіцяв, що прохід на територію парку залишиться вільним для всіх, а на кожне вирубане дерево висадять, щонайменше, п’ять компенсаційних, однак від планів будівництва дитячого табору російська влада не відмовляється.

Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод розповів Крим.Реалії про зміни в юридичному статусі Фороського парку та прилеглого санаторію в останні роки.

Аксенов називає табором дитячу спортивну базу хокейного клубу «Ак Барс» із Татарстану
Давид Аксельрод

‒ Аксенов називає табором дитячу спортивну базу хокейного клубу «Ак Барс» із Татарстану. Фактично забудовником, як повідомляють місцеві жителі, виступає державне підприємство «Татінвестцивілпроєкт». Воно активно працює на території Казані, брало участь у зведенні масштабних об’єктів, зокрема в межах підготовки до літньої Універсіади в Казані 2013 року. При цьому санаторій «Форос», розташований всередині Фороського парку, перебуває у приватній власності. Він оформлений як однойменна юридична особа ‒ товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Форос» і контролюється акціонерним товариством «Рестор». Втім, багато ЗМІ писали, що Фороський парк і санаторій «Форос» були у приватній власності й до 2014 року ‒ належали структурам, близьким до українського олігарха Ігоря Коломойського.


Фороський парк, 2 березня 2021 року

Давид Аксельрод зазначає, що згодом санаторій «націоналізувала» російська влада Криму.

Приватизація санаторію відбулася у 2016 році, в ній брали участь дві структури ‒ причому обидві близькі до керівництва Татарстану
Давид Аксельрод

‒ Офіційна причина ‒ через те, що «ПриватБанк» не проводив виплати за депозитними внесками кримчан. Відповідно, ці активи мали піти на виплату заборгованості. Приватизація санаторію відбулася у 2016 році, в ній брали участь дві структури ‒ причому обидві близькі до керівництва Татарстану. У результаті Федерація профспілок Республіки Татарстан виграла цей аукціон, причому багато експертів говорили, що для території, яка ще з радянських часів вважалася суперелітною, ціна була виставлена вкрай низька. Зараз місцеві жителі хвилюються швидше не про те, що тут збудують щось інше замість дитячої бази ‒ вони хвилюються, що забудова відкриє скриньку Пандори, і згодом поруч може з’явитися якесь елітне котеджне селище, до якого, можливо, будуть причетні люди, близькі до керівництва Республіки Татарстан.

Давид Аксельрод вказує на те, що неподалік від Фороського парку, на території так званої дачі Тесселі, яка також перебуває у приватній власності, близькі до керівництва Республіки Татарстан структури вже звели декілька котеджів, повністю закривши доступ для місцевих жителів.

У місцевих жителів завдання мінімум ‒ зберегти доступ і зупинити вирубування дерев, а максимум ‒ саме будівництво
Давид Аксельрод

‒ Тому в них є підстави боятися такого ж результату подій і в Форосі. Тим більше, що рішення про обмеження доступу на територію місцевого парку вже ухвалювалося, а зараз його скасували тільки після того, як почалися протести. Забудовник каже, що обгородить територію навколо цих комплексів, яка буде безпосередньо складати основу дитячої спортивної бази ‒ але це все одно незрозуміло, яка площа. Чи не буде вона більше, ніж заявлена? Чи не розростеться потім ця дитяча база на декілька додаткових корпусів, нехай фактично там і не буде елітних котеджів? У місцевих жителів завдання мінімум ‒ зберегти доступ і зупинити вирубування дерев, а максимум ‒ саме будівництво. Однак я глибоко сумніваюся, що хтось дійсно серйозно вірить, що останнє можливе ‒ особливо після заяв Сергія Аксенова про те, що дитячий табір там буде.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Протести в Криму. Форос благає Путіна не знищувати знаменитий парк

Тим часом, кримський історик і політолог Євгенія Горюнова, яка живе та працює на материковій частині України, вважає, що на прикладі забудови Фороського парку виявляється справжнє ставлення російської влади до Криму та місцевих жителів.

Якщо хтось розраховував, що всі парки не будуть забудовуватися, що пляжі будуть відкриті ‒ вони глибоко помилялися
Євгенія Горюнова

‒ Це абсолютно нормальна російська політика, яка вже реалізовувалася на території Росії ‒ наприклад, у Сочі. Якщо хтось розраховував, що всі парки не будуть забудовуватися, що пляжі будуть відкриті ‒ вони глибоко помилялися. Все буде так, як вирішать можновладці в Росії. У країні править певна група людей, і ось для її представників як раз і будуть створені найоптимальніші та привабливі умови. Решта громадян, кримчани в найкращому випадку будуть обслугою на цьому «святі життя». Те, що в Фороський парк приїхав Сергій Аксенов і розкритикував місцевих чиновників, призвело лише до того, що з парканів почали знімати колючий дріт: мовляв, це має означати, що потім і парканів не буде. Однак це явище тимчасове, тільки щоб заспокоїти людей і не розпалювати протистояння.



Євгенія Горюнова також переконана, що російська влада збудує всі заплановані об’єкти й обгородить їх парканом, перекривши доступ місцевим жителям. На 9 березня був призначений черговий візит Сергія Аксенова до Фороса, для інспекції території парку.

(Текст підготував Владислав Ленцев)



Крым, читай нас в Google News

Подписаться

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *