Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

У видавництві УКУ вийшли друком два науково-популярних коментарі на старозавітні книги Рути та Йони

У видавництві УКУ вийшли друком два науково-популярних коментарі на старозавітні книги Рути та Йони, авторами яких є викладачі кафедри біблійних наук Філософсько-богословського факультету УКУ: о. д-р Роман Островський та к. б. н. Галина Теслюк.

Коментарі на біблійні книги – це далеко не перша співпраця авторів. У 2006 році Галина Теслюк була керівницею магістерської програми о. д-р Романа Островського. Після здобуття о. Романом докторату в Римі та повернення в Україну у них виникла ідея написати пояснення до Святого Письма у доступній формі для пересічного християнина. Так у 2016 році у співпраці Філософсько-богословського факультету УКУ і Комісії у справах євангелізації УГКЦ світ побачили три науково-популярні коментарі на старозавітні книги Амоса, Осії та Проповідника.

Ставши колегами на кафедрі біблійних наук, о. Роман Островський та Галина Теслюк подалися на грант від благодійного фонду «Повір у себе». Саме за його фінансової підтримки були написані й видані ще два коментарі на книги Рути та Йони. Їхня унікальність полягає у поясненні давнього тексту крізь призму сучасних викликів в українському суспільстві, зокрема: внутрішні переселення, стереотипи, які розділяють на своїх та чужих, суперечлива пам’ять про минуле та пошуки примирення.

В українській мові науково-популярні коментарі на біблійні книги – рідкість, зазначає о. Роман Островський: «Якщо на Заході Європи видають багато коментарів до Святого Письма: критичних, соціологічних, історичних, то у нас з цим є прогалина. Тому беручись за написання, ми спробували підготувати читачів до розуміння біблійного тексту, запропонувавши їм щось цікаве».

«Ці дві книги ми обрали з огляду на суголосність, – додає Галина Теслюк.  – У них добре відображається позитивне ставлення авторів до чужинців, а також як пам’ять з минулого впливає на сьогодення. Так книга Йони показує чоловічу перспективу, а книга Рути – жіночу на ту ж саму ситуацію».

Обидва коментарі вийшли тиражем в п’ятсот примірників і мають дев’яносто-сто двадцять сторінок. Цікаво, що автори коментарів читали обрані книги в оригіналі – єврейською мовою. За їхніми словами, складність написання полягала в поясненні читачу чому все, що відбувалось в V-VI ст. до н. е. є актуальним сьогодні.

«Перед нами було Слово Боже, яке важко до кінця осягнути самому, а ще потрібно передати його іншим. Першочергово важливо було не робити з книги гарної гомілії, а все-таки базуватися на тексті, щоб сучасна людина розуміла наскільки він важливий», –  ділиться священник.

Ще однією перешкодою у написанні був брак літератури українською мовою, тому доводилось послуговуватись іноземними, шукати джерела, просити про надсилання копій. «Якщо хочеш написати щось наукове, то робити це в українських реаліях завжди виклик», – додає о. Роман Островський.

В основі першої книги – пророк Йона, батьківщину якого знищено загарбницькою державою. Бог посилає Йону проповідувати в центр імперії-агресора, але, через заподіяне зло його народові й державі, він опирається. Йдучи проти наказу Господнього, пророк втікає. Невдовзі ця втеча все одно приводить його до повернення в те місце, яке всіма силами він намагався оминути. Книга завершується наверненням всієї Ніневії, проте єдиною особою, яка не може пробачити ворогам, є пророк Йона. При такому уривчастому завершенні кожен читач по-своєму уявляє собі його наступні кроки.

«Тема прощення, задля загоювання ран, є актуальною в час війни в Україні. Зараз ми робимо багато спроб, щоб відновити правдиву історію, відкрити її невідомі і водночас болючі сторінки. Всі ці речі потребують прийняття, прощення і зцілення – до цього ми тільки йдемо», – переконаний о. Роман Островський.

Книга Рути, яку опрацьовувала Галина Теслюк, присвячена жінці, яка є чужинкою-мігранткою. Рута зважується покинути рідну домівку і подорожує разом зі своєю свекрухою. Рута за походженням моавитянка, що прямує до сусідньої держави Юди. Ці дві країни часто мали військові конфлікти. Ба більше, існував етнічний стереотип з боку давніх ізраїльтян по відношенні до моавитян. Тим не менше, Рута приходить в культурне середовище, яке по замовчуванню, сприймає її як іншу, та ще й в негативному світлі. Але бажання підтримати старшу жінку, солідаризуватися з нею у складних життєвих обставинах, перемагають страхи бути не прийнятою й перебувати на соціальній периферії.

У цьому вчинку показано також жіночу солідарність і здорові стосунки між членами родини, зауважує авторка: «Історія Рути показує, що коли жінка потрапляє в інше середовище, то переживає певний «культурний шок», і кожен наступний день в таких умовах схожий на виживання. Така картина актуальна щодо українських жінок, особливо в кінці дев’яностих – початку двотисячних років, коли відбулася економічна еміграція до Іспанії, Португалії, Італії, Греції. Тоді жінки теж проходили непростий шлях адаптації, їм доводилося боротися зі стереотипами. Тому, мені здається, що українські читачки часто можуть побачити себе в цій історії».

Презентацію обох видань планують у квітні, а придбати їх можна на сайті видавництва УКУ.

Департамент інформації УГКЦ за матеріалами https://ucu.edu.ua

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *