Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

«Проти влади ‒ означає проти Росії». За що в Криму заарештували російського активіста Большедворова

Російський активіст-антикорупціонер Ілля Большедворов і кримський активіст Сергій Васильєв були затримані 18 березня в Сімферополі. Цього ж дня за звинуваченням у зйомці іншого одиночного пікету, який відбувся 22 січня біля стін підконтрольної Росії прокуратури Криму, Большедворова заарештували на 10 діб. Він оголосив голодування.

Ілля Большедворов ‒ не перший російський активіст, який піддався переслідуванню силовиків у Криму. У лютому 2021 року в межах кримінальної справи за статтею про наклеп ‒ за пост і лайк у спільноті «Доска позора чиновников Крыма» ‒ був проведений обшук у російського політика та громадського діяча Володимира Гарначука, а також жительки Ялти Людвіки Пападопулу. Про те, за що саме переслідують проросійських активістів на півострові, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

На засіданні суду Ілля Большедворов сказав, що відповідно до російського законодавства зйомку січневого пікету Сергія Васильєва не можна вважати неузгодженою акцією:

Трактувати мої дії так, як це роблять співробітники поліції, я вважаю неприпустимим
Ілля Большедворов

«У пікеті я участі не брав. Відповідно до закону про публічні масові заходи, пікетування ‒ я процитую ‒ це «форма публічного вираження думок, здійснювана без пересування та використання звукопідсилювальних технічних засобів шляхом розміщення біля пікетованого об’єкта одного або більше громадян, які використовують плакати, транспаранти та інші засоби наочної агітації, а також швидкозведені збірно-розбірні конструкції». Плакат я не тримав, біля будівлі прокуратури не стояв ‒ я здійснював відеозйомку проведеного Васильєвим заходу. Відповідно, трактувати мої дії так, як це роблять співробітники поліції, я вважаю неприпустимим. Показання свідків зводяться до того, що я просто знімав Васильєва й питав його, чому він прийшов на одиночний пікет».​


Ілля Большедворов

Ілля Большедворов вказав на те, що за такою логікою учасниками пікету треба було б вважати також усіх перехожих, які тим чи іншим чином виявляли інтерес до акції Сергія Васильєва. Той розповів Крим.Реалії, чому він вийшов на пікет.

У прокуратурі мої заяви не приймали, і врешті-решт я вирішив вийти з одиночним пікетом
Сергій Васильєв

– Я акціонер одного підприємства й перешкоджаю його руйнуванню. Віднедавна в Криму модно говорити, що все зруйнувала Україна, хоча це не так. Багато що руйнується зараз, просто є на кого звалити. Загалом, я почав перешкоджати руйнуванню нашого підприємства, але люди, які протистоять мені, вирішили піти іншим шляхом і найняли осіб кавказької національності для погроз. Була маса свідків того, як вони приїхали до мене вчотирьох і погрожували вирізати всю мою родину й мене, якщо я не зупинюся. Я звернувся до поліції, але дільничний прибув лише через десять днів, причому навіть не вийшов з автівки. Всього ці хлопці приїжджали до мене тричі, а поліція слала мені відписки. Говорили, мовляв, раз поїхали, значить нічого не треба робити. У прокуратурі мої заяви не приймали, і врешті-решт я вирішив вийти з одиночним пікетом. Попросив Іллю допомогти з розголосом.


Сергій Васильєв, одиночний пікет біля будівлі російської прокуратури в Сімферополі

За словами Сергія Васильєва, Іллю Большедворова затримали, коли той уже провів зйомку пікету 18 березня й ішов.

‒ Нас забрали в поліцію, протримали там години три, а потім відвезли до суду, де, як завжди, вже все було готове. Суддя виписала мені штраф на п’ять тисяч рублів, щоб я не турбував так званих кримських правоохоронців, і на цьому все. Нещодавно мене спробували притягнути вже за іншою статтею, де мені загрожує штраф у 150 тисяч або арешт. Чого чекати надалі, я не знаю, і вже навіть нічому не дивуюся.

Російська правозахисниця Олександра Криленкова зазначає, що в самій Росії упродовж останнього року активістів переслідують навіть за формально дозволені одиночні пікети.

Я знаю, що в Криму й до цього з одиночними пікетами було не дуже, а зараз це звичайна практика
Олександра Криленкова

– На жаль, із початку пандемії, коли були запроваджені різні обмежувальні заходи, майже будь-які одиночні пікети закінчуються так само, як масові акції, за невеликим винятком. Я знаю, що в Криму й до цього з одиночними пікетами було не дуже, а зараз це звичайна практика. Зокрема, будь-кого, хто перебуває поруч із протестувальниками, найчастіше визнають учасником. У Москві раніше використовували пікетні черги, коли сотні людей стояли в очікуванні того, щоб потримати один плакат один за одним, але зараз це вже визнають масовою акцією. Якщо говорити про Крим, після 2014 року основна увага російських силовиків була направлена на проукраїнських активістів, однак потім вони переметнулися на всіх інших. Російська влада бореться з тими, хто проти Росії, і не важливо, за яким принципом, будь-то навіть антикорупційні висловлювання.


Олександра Криленкова

На думку Олександри Криленкової, викриття влади самі чиновники й силовики вважають антиросійською діяльністю.

Активісти вирішили, що під контролем Росії з корупцією вийде боротися. Однак як тільки прийшла Росія, одразу ж почали боротися з цими активістами
Олександра Криленкова

– Причому, може йтися і про екологічні акції на захист парків, скверів тощо ‒ влада одразу ж кидається з ними боротися. Насправді у кримських проросійських активістів, із якими я спілкувалася і які у 2014 році розвішували прапори, був такий же посил, що й в учасників Майдану ‒ антикорупційний. В Україні Януковича було багато корупції, тобто ці люди були незадоволені тим же. Просто чомусь ці активісти вирішили, що під контролем Росії з корупцією вийде боротися. Однак як тільки прийшла Росія, одразу ж почали боротися з цими активістами. Тиск на них триває вже років зо три. На жаль, сьогодні в Росії і на контрольованих нею територіях будь-яке висловлювання проти влади ‒ пост у соцмережах, одиночний пікет, мітинг ‒ пов’язані з ризиками.

Громадський активіст і кримський блогер Олег Кочеров вважає, що російська влада особливо нервово реагує на акції та пікети в річницю анексії Криму.

Активістів прослуховують, за ними стежать: виходиш із дому, і тут же стоїть УАЗик зі співробітниками поліції
Олег Кочеров

– Мені здається, це якась боязнь влади, яка турбується про те, щоб річниця святкування минула в принципі без жодних ексцесів. У нас ніколи не було ніяких протизаконних бажань зробити якусь провокацію або ще щось. Я так розумію, влада страхується: що у 2019 році, що цьогоріч 18 березня ми маємо одне й те ж. Активістів прослуховують, за ними стежать: виходиш із дому, і тут же стоїть УАЗик зі співробітниками поліції, там автомобіль зі співробітниками Центру «Е» з протидії екстремізму. Ілля того дня взяв автівку і добирався своїм ходом ‒ виходить, що за ним стежили ще з місця проживання за 20 кілометрів від Сімферополя. Я отримав від нього звісточку, він почувається нормально. Передали йому в суботу те, що він попросив.

Ілля Большедворов перед арештом сказав, що оскаржуватиме рішення суду про адміністративний арешт аж до Європейського суду з прав людини, куди він раніше вже надіслав декілька скарг.

У жовтні 2020 року підконтрольний Росії Центральний районний суд Сімферополя засудив місцевих активістів Іллю Большедворова, Сергія Акімова та Сергія Васильєва до адміністративного штрафу в розмірі 20 тисяч рублів.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *