«Молитва за померлих — це визнання нашої віри в життя вічне у воскреслому Ісусі», — о. Орест Фредина у «Відкритій Церкві»
Коли ми згадуємо про наших померлих не маючи віри в серці, то відчуваємо біль, а маючи віру і чуючи слова Господа, пам’ятаючи про шлях, який Він для нас пройшов і подарував, то ми зовсім по-іншому згадуємо наших померлих. На це звернув увагу парох храму Різдва Пресвятої Богородиці у Львові отець Орест Фредина в ефірі програми «Відкрита Церква» на тему: «ПАРАСТАС: Навіщо потрібне церковне поминання покійних?»
Пояснюючи, чому важливо в час посту молитися за померлих, священник зазначив, що період посту є особливим часом молитви і чування. Часом, коли ми змінюємо свій звиклий порядок речей і стараємося всю свою увагу звернути на те, щоб ходити перед Богом.
Ми стараємося, — каже отець Орест, — трішки змінити розпорядок нашого дня, більше додати приватних молитов. Стараємося частіше бувати на богослужіннях. Це точно дуже прекрасний час, який почався з Неділі всепрощення, щоб попросити пробачення у живих і молитися за тих, хто відійшов перед нами до вічності.
«Молитва за померлих — це визнання нашої віри у життя вічне у воскреслому Ісусі. Це дар нашої милосердної любові до тих, кого носимо у своєму серці, зокрема до наших рідних і близьких. Не маючи віри в серці залишається біль, а маючи віру і чуючи слова Господа, пам’ятаючи про шлях, який Він для нас пройшов і подарував, ми згадуємо у мирі наших померлих», — зауважив він.
За його словами, якщо в час нашого земного життя ми здатні за когось молитися, то це точно ніколи не проходить просто так. Ми напевно не один раз могли побачити, що те, чого нас вчить Бог: бути прихильними, привітними і добродушними по-відношенню одне до одного деколи міняє життя і образ сприйняття цього світу у багатьох людей. «Так само відбувається по відході з цього світу. Коли переходимо межу, тоді самі собі допомогти вже не можемо, але може нам допомогти спільнота вірних. Ті люди, які живуть вірою і благають Господа», — зазначив о. Фредина.
На переконання отця Ореста, дуже важливо чинити три добрих діла: молитву, піст і милостиню. «Коли пам’ятаємо про тих, кого любимо, тоді поступаємо так, як вчить нас Господь. Так, як нормально облаштоване наше серце: даємо милостиню і зауважуємо іншу людину», — підкреслив ієрей і звернув увагу на важливість спільної літургійної молитви: «Приватні практики молитви за померлих є дуже добрими, але в житті Церкви щоразу, коли звершується Євхаристія священник поруч з агнцем вирізає частички і на кожній Літургії ставить їх і за живих, і за померлих».
Департамент інформації УГКЦ