Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

“Біжи швидше потяга!” – готується забіг за маршрутом колишньої австрійської залізниці.

На Тлумаччині, що на Івано-Франківщині, 16 травня планують провести «Пробіг слідами Галицької трансверсальної залізниці OSTBAHN». Протяжність основного маршруту, в якому можуть випробувати себе і спортсмени, і любителі бігу, – 20 км, повідомили організатори.

Фото https://vseprobegi.org

Окрім основної дистанції у 20 км в районі сіл Палагичі та Нижнів на Тлумаччині, легкоатлети та любителі бігу можуть випробувати себе на відстані 9,5 км. Для підлітків складений маршрут у 3 км, а для дітей – 500 м.

Цього року легкоатлетичний захід відбуватиметься втретє. Організатори хочуть привернути увагу до відбудови залізничного сполучення між Прикарпаттям та Поділлям, яке відсутнє, та працюють над збільшенням туристичного потенціалу Дністровського каньйону.

Схема Галицької трансверсальної залізниці. Фото https://photo-lviv.in.ua

«Маршрут іде лівим берегом річки Тлумачик. Австрійці так зробили, що залізниця йшла лівим берегом річки, яка ніби була водночас і дамбою. Вона захищала навколишні села і поля від розливу річки – притоки Дністра. Розпочинається 1 кілометр на клубівецькій дорозі, яка йде з клубівецького кільця до Тлумача і до села Нижнів, Тлумацького району на місці колишнього залізничного мосту, який з’єднував два береги Дністра. Там буде фініш», – розповів голова організаційного комітету пробігу, атовець Дмитро Романишин.

Реєстрація на захід, який відбуватиметься з дотриманням карантинних вимог, триває. Для учасників АТО та інших пільгових категорій передбачена пільга у 50 відсотків вартості, а діти братимуть участь у пробігу безкоштовно.

Для довідки.

Залізничний шлях Станиславів – Гусятин був частиною Східно-Галицької трансверсальної залізниці протяжністю 148 км. Перші проєкти такої залізниці розроблялися іще до 1880 року. Остаточний проєкт залізниці був складений інженером Юліусом Лоттом у 1882 році, а будівництво розпочали 25 липня.

Траса залізниці виявилася складною для будівництва. Так поблизу Нижнева потрібно було збудувати найбільший на той час залізничний міст через річку Дністер у Галичині. Його довжина становить 324 м. Поблизу Бучача потрібно було збудувати 260-метровий тунель і міст через річку Стрипа. Міст та тунель біля Бучача будували італійські інженери та робітники під керівництвом Джанні Батіста Феррарі. Місцеве населення виконувало допоміжні роботи. Основні роботи з будівництва колії почали навесні 1883 року, і воно велося дуже швидкими темпами.

Перший пробний вантажний потяг на ділянці від Станіславова до Бучача рушив 1 листопада 1884 року. 15 листопада відкрилося пасажирське сполучення. Пробний рух до Гусятина було відкрито напередодні нового 1885 року – 31 грудня. Проте нова колія мала велику кількість недоліків, тому регулярний рух розпочався лише 1 лютого 1885 року.

На ділянці Станіславів – Бучач початково курсувала тільки одна пара пасажирських поїздів на добу. Пасажирський потяг долав маршрут у 75 км за чотири години і 40 хвилин, а поштовий диліжанс – за майже вісім годин. При цьому квиток у вагоні ІІІ класу між Станіславовом і Бучачем був вчетверо дешевшим, аніж квиток на диліжанс. З часом пасажирський рух на ділянці між Станіславовом і Гусятином пожвавився – напередодні Першої світової війни тут було три пари пасажирських потягів.

Щодо вантажного руху, то трансверсальна залізниця так і не змогла скласти конкуренцію залізниці імені Карла Людвіга. Проте не це було головною проблемою Галицької трасверсальної залізниці – фактично вона закінчувалася у Гусятині на російському кордоні. З російської сторони, хоча і були домовленості, у 1880-х залізницю не підвели.

Залізницю було зруйновано під час Другої світової війни, після чого її не відновлювали. Тепер її рештки можна побачити поруч із автодорогою Івано-Франківськ – Монастирська.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *