Про село Костянтинівка на…

Тут просто чудові…

Про одну хату на…

Ми приїхали на хуті…

Чоловік купив село п'ятсот…

Чоловік купив сел…

З гумором на десятому…

Ми проїхались по се…

Село Тарасівка на Київщині.…

Ми звернули з дорог…

З міста — до…

Ми від'їхали в…

«
»

Вирок кримській пенсіонерці за шпигунство: «Росія шукає зовнішніх ворогів»

Підконтрольний Росії Севастопольський міський суд 24 березня засудив пенсіонерку, 66-річну жительку Бахчисарайського району до 12 років позбавлення волі. Про вирок щодо «громадянки Д.» повідомив сайт суду. Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Людмила Денісова уточнила, що це Галина Довгопола.

Російська ФСБ повідомила про затримання в Севастополі жінки за підозрою у шпигунстві на користь розвідки Міноборони України в листопаді 2019 року. Стверджувалося, що вона нібито була «завербована українськими спецслужбами» та за завданням Головного управління розвідки «цілеспрямовано здійснювала збір секретних відомостей військового характеру».

Людмила Денісова назвала справу Довгополої сфальсифікованою, а представництво президента України в Автономній Республіці Крим засудило цей вирок як політично мотивований. Про подробиці переслідування кримчанки Галини Довгополої та російські «шпигунські справи» йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



На сайті підконтрольного Росії Севастопольського міського суду так описана суть звинувачень:


Галина Довгопола

«Під час розгляду кримінальної справи встановлено, що громадянка Російської Федерації ‒ Д., уродженка міста Бахчисарай, 1955 року народження, була залучена представником іноземної держави до негласної співпраці з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Громадянка Д. виконувала розвідувальні завдання, спрямовані на збирання відомостей про окремий авіаційний полк Чорноморського флоту, які розкривають терміни дії позивних, частот і ключів, індексів радіостанцій, ключів до таблиць радіопозивних та таблиць чергового радиста, і таблиць телефонних, телеграфних, радіо і прапорцевих позивних на мирний час ‒ тобто відомостей, що становлять державну таємницю, передача яких могла бути використана на шкоду безпеці Російської Федерації».

Головний редактор видання «Ґрати» Антон Наумлюк розповів в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», що судовий процес над Довгополою був закритим:

Процес пройшов дуже швидко ‒ буквально за три засідання, на четверте вже було ухвалене рішення
Антон Наумлюк

«Українська омбудсмен зробила запит до російської колеги з проханням знайти Довгополу й взагалі визначити її стан. Тетяна Москалькова (російська омбудсмен ‒ КР) звернулася з цього приводу до прокуратури, але далі відповіді не було. Потім Довгополу знайшли в СІЗО «Лефортово» члени громадської спостережної комісії, коротко з нею поговорили. У неї були конфліктні ситуації з сусідками у камері, її перевели в іншу камеру, де вона, мабуть, перебувала до етапування до Криму та суду. Процес пройшов дуже швидко ‒ буквально за три засідання, на четверте вже було ухвалене рішення. Це може свідчити про що завгодно ‒ від визнання провини до того, що всі докази сфальсифіковані й не особливо вивчалися судом. Нам нічого про це невідомо, незалежного адвоката там не було, і навіть зараз ми не знаємо, де перебуває Довгопола».


Антон Наумлюк

Український омбудсмен Людмила Денісова засудила закритість процесу над Довгополою:

«Підкреслюю, що проведення судових слухань щодо громадян України в закритому режимі без допуску представників ЗМІ практикується так званими судами вперше і є черговим свідченням фальсифікації кримінальної справи проти Галини Довгополої. Засуджую незаконні дії та продовження політичних репресій окупаційною владою щодо українки на території тимчасово окупованого Криму».


Людмила Денісова

Денісова також закликала міжнародне товариство «застосувати всі можливі інструменти для посилення тиску на Російську Федерацію, щоб якомога швидше звільнити всіх незаконно утримуваних нею громадян України та припинити терор щодо них».







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Віталій Портников: У Криму як за сталінських часів…

У середині березня було завершене досудове розслідування іншої справи ‒ про державну зраду щодо кримчанина Івана Яцкіна. Адвокат обвинуваченого Микола Полозов висловив Крим.Реалії думку, що справи Довгополої та Яцкіна схожі.

Оперативники роблять різні дії, щоб незалежний адвокат не міг потрапити до такої людини
Микола Полозов

‒ І Яцкін, і Довгопола ‒ громадяни України з Криму, яким після 2014 року нав’язали російське громадянство, а їм ставиться у провину злочин, що кваліфікується тільки щодо громадян Росії ‒ державна зрада. Такі справи ведуть слідчі органи ФСБ Росії, у них завжди присутня державна таємниця, і щоб дезорієнтувати підозрюваного, не дати йому забезпечити собі належний захист, оперативники роблять різні дії, щоб незалежний адвокат не міг потрапити до такої людини. Її можуть катувати, чинити психологічний тиск, щоб обвинувачена людина визнала провину. На жаль, це системна проблема, пов’язана з непрозорістю подібних справ: навіть коли адвокат отримує доступ до підзахисного, він все одно зв’язаний по руках і ногах через державну таємницю.


Микола Полозов

Тим часом у сусідній Росії Лефортовський суд Москви продовжив до 7 травня арешт колишньому спеціальному кореспондентові видань «Коммерсант» і «Ведомости», раднику гендиректора «Роскосмосу» Івану Сафронову. ФСБ звинувачує його в державній зраді: за версією спецслужби, Сафронов був завербований у березні 2012 року представником розвідки Чехії, а у 2017-му за його завданням нібито передав через інтернет якусь інформацію про військово-технічне співробітництво Росії з країнами Африки, а також про діяльність Збройних сил Росії на Близькому Сході. Захист Сафронова стверджує, що його переслідують саме за журналістську діяльність.

В іншій «шпигунській справі» російський Калінінградський обласний суд у грудні 2020 року визнав винними в державній зраді Антоніну Зиміну та її чоловіка Костянтина Антонця і засудив їх до 13 і 12,5 років в’язниці відповідно. Їх звинувачували в передачі латвійській розвідці секретних відомостей. Справа розглядалася в закритому режимі, її матеріали засекречені. В основу звинувачень проти подружньої пари лягли фотографії їхнього власного весілля: серед гостей свята виявився співробітник ФСБ, який потрапив на весільні знімки. Таким чином публікацію весільних фото силовики прирівняли до розкриття особи оперативника ФСБ.

Голова правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс переконаний, що вироки у подібних справах є необґрунтованими.

Це прояв зокрема ідеологічної позиції держави, покликаної продемонструвати зовнішні загрози
Сергій Давідіс

‒ Такі справи про державну зраду та шпигунство через сумнівні або свідомо відсутні підстави зазвичай доводяться до суду ‒ прецедентів їх закриття я не пам’ятаю. Це прояв зокрема ідеологічної позиції держави, покликаної продемонструвати зовнішні загрози: мовляв, Росія в кільці ворогів, у неї засилають шпигунів тощо. У таких справах й обвинувачені, і захист позбавлені можливості публічно захищатися і коментувати справу. У випадку з Іваном Сафроновим самим слідчим може бути невідомо, у чому полягає злочин. Адже за майже рік перебування під вартою сам Іван і його захист так і не з’ясували, передача якої конкретно інформації була злочином. Захищатися від таких звинувачень вкрай складно. У Росії багато різного роду необґрунтованих справ, але в них хоча б зрозумілі фабули, і суспільство може переконатися, що це абсурд.


Сергій Давідіс

Після оголошення вироку Галині Довгополій українські правозахисні організації ухвалили звернення, в якому вимагають негайно звільнити її, а також «припинити переслідування кримчан за незгоду з окупацією і вираження своїх поглядів, негайно припинити використання кримінального законодавства РФ на тимчасово окупованій території АР Крим та Севастополя згідно зі статтею 64 Конвенції про захист цивільного населення під час війни». Окрім того, правозахисники закликають міжнародні організації та уряди демократичних держав звернутися до Росії з вимогою зняти звинувачення з Галини Довгополої.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *