Папа: зустріч між наукою та вірою для заглиблення у таїнство людини

Папа: зустріч між наукою та вірою для заглиблення у таїнство людини
Звертаючись до учасників міжнародної конференції на тему «Пізнавати розум, тіло і душу», Святіший Отець вказав на важливість міждисциплінарних досліджень, що ведуть до кращого розуміння нас самих, та спрямовані «на той трансцендентний горизонт, до якого прагне наша істота».

Світлана Духович – Ватикан

У суботу, 8 травня 2021 р., Папа Франциск звернувся за посередництвом відеопослання до учасників міжнародної конференції на тему: «Пізнавати розум, тіло і душу», що проходила в онлайн-режимі від 6 до 8 травня. У цьому заході, організованому Папською Радою з питань культури та фундацією «Cura», взяли участь лікарі, науковці, релігійні лідери, захисники прав пацієнтів, політики та благодійники. Вони обговорювали останні досягнення в галузі медицини та у сфері запобігання захворюванням, а також вплив технологічного прогресу на людей і на культуру. В рамках цієї конференції був проведений також круглий стіл на тему «Міст між наукою та вірою», метою якого було вивчення взаємозв’язку релігії та духовності зі здоров’ям та добробутом, включаючи взаємозв’язок між розумом, тілом та душею.

Вдячність усім медичним працівникам

Посилаючись у своєму відопосланні на тему конференції, що поєднала філософсько-богословські роздуми з науковими дослідженнями, особливо, у медичній сфері, Папа Франциск висловив вдячність всім тим, хто докладає зусилля у лікування хворих та допомогу найбільш потребуючим. «У цей період ми всі відчуваємо вдячність тим, які невтомно посвячуються боротьбі з пандемією, що не припиняє сіяти жертви й, одночасно, випробовує наше почуття солідарності та братерства», – підкреслив він, додаючи, що ставити в центрі людину означає замислюватися над моделями систем охорони здоров’я, які є відкритими для всіх без винятку пацієнтів.

Нерозривний взаємозв’язок тіла, розуму і душі

Наступник святого Петра зазначив, що три категорії – тіло, розум, душа – які входять до теми заходу, не відповідають "класичному" християнському баченню, яке пояснює людську особу як нерозривну єдність тіла і душі, що, в свою чергу, наділена розумом і волею (пор. Катехизм Католицької Церкви, 1703-1705). Однак, таке бачення, за словами Папи, не є ексклюзивним. Наприклад, святий Павло говорить про "всю вашу істоту, дух, душу і тіло" (1 Сол. 5, 23). Ця трискладова концепція була прийнята тоді багатьма Отцями Церкви, а також різними сучасними мислителями. Перевага такого бачення, як пояснив Папа, полягає в тому, що воно показує, «що певні виміри нашого буття, які сьогодні дуже часто відокремлені, насправді становлять глибокий і нерозривний взаємозв’язок».

«Ми не просто маємо тіло, але ми є тілом»

Пояснюючи тілесний вимір людини, Вселенський Архиєрей підкреслив, що тіло є «найближчим виміром, але це не означає, що з цієї причини воно є найлегшим для розуміння». «Ми не чисті духи – зазначив він. – Для кожного з нас все починається з нашого тіла, але не тільки: від зачаття до смерті ми не просто маємо тіло, але ми є тілом, і християнська віра говорить нам, що ми будемо тілом також у воскресінні».

Папа додав, що «завдяки міждисциплінарним дослідженням, ми можемо краще зрозуміти динаміку, яка існує між нашим фізичним станом і середовищем, в якому живемо, між здоров’ям і тим, що їмо, між нашим психофізичним благополуччям і турботою про духовне життя – також завдяки практикуванню молитви чи медитації у її різних формах – і навіть між здоров’ям та мистецтвом».

Ширший світогляд та міждисциплінарний підхід, за його словами, сприяв значному поступові в медичних науках, що вилився у адекватніші та точніші методи лікування. З іншого боку, це також порушило деякі основні антропологічні та етичні питання, такі як, наприклад, питання про маніпуляції людським геномом для контролю над процесом старіння або навіть йрнр подолання, або для досягнення вдосконалення людської істоти.

Розум – це не лише мозок

Не менш важливим, як підкреслив Святіший Отець, є другий вимір: розум, «що є умовою можливості нашого самопізнання». Він зауважив, що багато науковців ідентифікують розум з мозком та його неврологічними процесами. «Людина, і справді, не може володіти розумом без речовини мозку, – додав він, – але, одночасно, її розум не можна применшити до простої матеріальності мозку».

Папа підкреслив, що останніми десятиліттями, завдяки взаємозв’язку природничих та гуманітарних наук, помножилися зусилля для кращого розуміння зв’язку між матеріальними та нематеріальними вимірами нашого буття. Залишається відкритим питання про походження таких людських здібностей, як моральна чуйність людини, співчуття, співпереживання, солідарна любов, що виливається у філантропічні справи та безкорисливе служіння іншим, не говорячи вже про прагнення нескінченого і трансцендентного.

Людська душа – це вікно, відкрите на горизонт

Ділячись думками про третій вимір людської особи – душу – про який йшла мова під час конференції, Вселенський Архиєрей зазначив, що «ідея, яку ми успадкували від класичної філософії, відводить душі роль основоположного принципу, що організовує все тіло і від якого походять інтелектуальні та афективно-вольові якості, включаючи моральну совість». Власне, поняття "душа" використовується в Біблії та філософсько-богословській рефлексії для визначення людської унікальності, специфіки людини, що включає її відкритість на надприродний вимір і, отже, Бога. «Ця відкритість на трансцендентне, на щось більше за себе, – підкреслив Папа, – є основоположною і свідчить про безмежну цінність кожної людської особи. Простими словами можемо сказати, що це, ніби вікно, що виглядає і веде до горизонту».

Не втрачати подиву перед людиною

Звертаючись до студентів з різних університетів світу, які також взяли участь у міжнародній конференції «Пізнавати розум, тіло і душу», Святіший Отець вказав на важливість міждисциплінарних досліджень, що ведуть до «кращого розуміння нас самих», та спрямовані «на той трансцендентний горизонт, до якого прагне наша істота». Папа побажав усім учасникам заходу ніколи не втрачати ентузіазму й подиву перед людиною і завершив своє послання словами святого Августина «Що ж це за глибінь – людина!» (Сповідь, Книга четверта, ХIV, 22).

Твій внесок у велику місію: підтримай нас в несенні слова Папи до кожної домівки

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *