«Досі наш народ поневіряється». Як живуть кримські татари, які втекли після окупації Криму на материкову Україну

Багато кримських татар ще в 2014 році від війни втекли на материкову Україну з окупованого Криму. Інші й зараз залишають півострів через переслідування з боку російської влади. Журналісти телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», побували в селищі Новоолексіївка Херсонської області, яке розташоване за 20 кілометрів від адмінкордону з Кримом, і поговорили з кримськими татарами, які змушені були залишити свій дім через окупацію.

У народі Новоолексіївку називають Новотатарівка, оскільки понад половина жителів там – кримські татари. І це найбільше їхнє поселення на території материкової України.

У Новоолексіївці живуть зараз приблизно 7 тисяч кримських татар. Частина з них оселилася там ще в 70-х роках, повертаючись із країн Центральної Азії після депортації. Решта – переїхали після окупації Криму Росією в 2014 році. У селищі навіть є кримськотатарська школа – єдина на території материкової України. А через дорогу від православної церкви побудували мечеть.

«Після анексії Криму у нас був дуже сильний наплив. Почалася паніка. Багато людей заїжджали, виїжджали. Вокзал кишить. Людям ніде було зупинятися. Ніде було поспати. І у нас тут є кімнатка. Поряд із мечеттю. Вона затишна. Багато людей приходило і залишалося», – розповідає імам Усеїн Тохлу.

Через переслідування з боку проросійської влади кримські татари досі продовжують виїжджати з окупованого півострова, каже імам. Але навіть приїхавши на материкову частину України, багато хто не може відчути себе в цілковитій безпеці, тому й відмовляються від інтерв’ю.

«До сьогоднішнього дня наш народ поневіряється. Не тому, що нам чогось бракувало в Криму, а тому, що наш народ не приймає ультиматуму. Тобто ми не приймаємо ситуації. Ми не хочемо бути з Росією», – продовжує Усеїн Тохлу.

До 2014 року Альмі Емірсале в Бахчисараї викладала українську мову в школі для дітей кримських татар.

«Підручники, які ми отримували з Росії, відкриваєш: «Москва – столиця нашої батьківщини». Я зрозуміла, що допрацюю я після 4 класу з дітьми. А потім 4-5-6 років пройде, Україна в будь-якому випадку поверне Крим, а потім я змушена буду сказати: «Ви знаєте, я помилялася. Ось Київ – це наша столиця. Україна – це наша держава. А те, що я вам казала, неправильно». Це не моє. Я не можу», – говорить Альмі Емірсале.

Альмі приносить стіс альбомів із фотографіями. Всі вони пов’язані з її минулим життям у Криму. На окупованому півострові жінка не була вже сім років.

«Мій покійний батько казав: «Це пес, який зірвався з ланцюга. Він коли зірвався, не розуміє, чого хоче». Так він характеризував Росію, яка анексувала Крим», – продовжує Альмі.

Через близькість до півострова після анексії Криму Херсонська область стала свого роду перевальним пунктом для кримських татар. Багато з них не хочуть їхати далеко, сподіваються, що незабаром повернуться додому.

Амбеджит Сулейманов – член Меджлісу кримськотатарського народу. Ця організація заборонена в Росії і визнана екстремістською. Амбеджит допомагає переселенцям з окупованого Криму.

«Російська сторона випускає кримчан один раз на рік. Це рішення проросійської влади в Криму. Кримчанин на територію материкової України може виїхати один раз. Винятком є, коли він до родича по першій лінії може виїхати на материк, або на лікування. У всіх інших випадках кримчанин може виїхати лише один раз. Це дуже проблематично, проблематично не лише стосовно поїздки на материк. Дуже багато людей приїжджали сюди, щоб придбати ліки», – розповідає Амбеджит Сулейманов.

Частина сім’ї Амбеджита після окупації залишилася в Криму, частина виїхала в Київ. Тому тут, у Херсоні, він живе один. Після анексії багато сімей кримських татар виявилися розділеними.

«Я знаю однозначно, що Крим повернеться. Не знаю, звісно, коли це станеться. Дуже багато залежить від міжнародних організацій. Наприклад, Америка, Німеччина, Англія, Франція могли зробити так, щоб Росія швидко розвалилася. Найпростіше – перекрити грошові розрахунки міжнародні. Основна маса грошей російських олігархів і їхнє майно – за кордоном. Заарештувати майно. Заборонити дітям і сім’ям бути за кордоном, хто в санкційному списку. Та вони б самі принесли на блюдечку Путіна. Хоча, звісно, ми розуміємо, що це не один Путін. Це компанія. Але міжнародні партнери не хочуть цього робити. Вони чудово розуміють, що якби це зробити, Росія завтра б розвалилася на різні шматочки. Виникне багато біженців. І це коштуватиме набагато дорожче, ніж це станеться поступово», – вважає Амбеджит Сулейманов.

В окупованому Криму проти Амбеджита заведена кримінальна справа за статтями про екстремізм і шпигунство. Йому загрожує до 20 років в’язниці, тому найближчим часом він точно не зможе поїхати на півострів.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *