«Мета Кремля ‒ зірвати «Кримську платформу». НАТО та російська загроза

Країни-члени НАТО зі Східної Європи вимагають більшої військової присутності союзників на східному фланзі Альянсу, повідомив президент Румунії Клаус Йоханніс. В онлайн-зустрічі «Бухарестської дев’ятки» взяли участь, зокрема, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ і президент США Джо Байден. Держави-учасники саміту висловили стурбованість тим, що минулого місяця Росія почала активно стягувати війська до кордону з Україною. За словами президента Румунії, НАТО має продовжувати посилювати свою оборону, особливо на східному фланзі від Балтійського до Чорного моря.

Наскільки Чорноморський регіон важливий для НАТО та США? Що відбувається в акваторії Чорного моря? І яка роль Криму в цьому процесі? Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорив ведучий Олександр Янковський. Його співрозмовники: директор Українського інституту морського права та безпеки Богдан Устименко; керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук; російський військово-політичний експерт Юрій Федоров; професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету Максим Ялі.



«Бухарестська дев’ятка» була утворена у 2015 році за ініціативи Румунії та Польщі, до її складу також входять Литва, Латвія, Естонія, Угорщина, Словаччина, Чехія та Болгарія. Ця група була створена як відповідь на агресивні дії Росії ‒ окупацію та анексію Криму, а також війну на сході України. Майже всі країни цієї групи в той чи інший час зазнали агресії з боку Радянського Союзу.

На думку аналітиків, «Бухарестська дев’ятка» більше схильна до співпраці зі США, ніж західні країни НАТО. Члени цього об’єднання також вітають активні зв’язки з Грузією та Україною, які, у свою чергу, хочуть приєднатися до НАТО.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Геополітика в Чорноморському басейні: погляди дипломатів і військових

НАТО має продовжувати посилювати свою оборону й стримування, особливо на східному фланзі
Клаус Йоханніс

Саміт «Бухарестської дев’ятки» організували президент Румунії Клаус Йоханніс та президент Польщі Анджей Дуда. Держави східного флангу НАТО висловили стурбованість тим, що в минулому місяці Росія почала активно стягувати війська до кордону з Україною.

«НАТО має продовжувати посилювати свою оборону й стримування, особливо на східному фланзі від Балтійського до Чорного моря. Ось чому, зокрема, під час нашої дискусії з президентом Байденом я виступав за більшу присутність Альянсу й США в Румунії та на півдні східного флангу», ‒ сказав Йоханніс.



Директор Українського інституту морського права та безпеки Богдан Устименко в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначив, що, незважаючи на заяви російської сторони про відведення військ від кордонів з Україною, загроза залишається реальною.

Заяви Росії про відведення військ ‒ це неправда
Богдан Устименко

‒ Заяви Росії про відведення військ ‒ це неправда, тому що сьогодні з більше ніж 100 тисяч військових тільки 3,5 тисячі повернулися додому. Було 15 кораблів Каспійської флотилії ВМФ Росії, які увійшли в Азовське море, три кораблі Балтійського флоту та два кораблі Північного флоту. Всі вони зараз перебувають не на місці свого постійного розташування. Частина Каспійської флотилії перебуває неподалік Криму, інша частина в Новоросійську, Балтійська флотилія та кораблі Північного флоту ‒ у Севастополі. Тобто ніхто нікуди не відходив. Таке масштабне розташування російських військ за останній час біля кордонів з Україною не було особливим секретом, одне з пояснень цих дій ‒ відповідь на навчання НАТО в Європі. Напруга зростатиме, але в реальне протистояння між Росією та НАТО я не вірю, оскільки росіяни бояться санкцій.

Богдан Устименко також назвав «порушенням міжнародного права» рішення влади Росії закрити три райони Чорного моря для іноземних військових кораблів і державних суден.


Богдан Устименко

Під час саміту «Бухарестської дев’ятки» президент Румунії Клаус Йоханніс підкреслив, що дії Росії для дестабілізації в регіоні викликають «занепокоєння і відчуття недостатнього рівня безпеки». Також стало відомо, що в Румунії в межах діяльності НАТО буде створений євроатлантичний центр оборони.

Ми маємо продемонструвати трансатлантичну солідарність не просто словами, а справами
Єнс Столтенберґ

«Ми маємо продемонструвати трансатлантичну солідарність не просто словами, а справами. Тому на саміті (НАТО) у нас буде амбітна й перспективна програма. Зміцнення нашого зобов’язання захищати один одного, розширюючи наш підхід до безпеки і застосовуючи більш глобальний підхід, щоб захистити міжнародний лад, заснований на правилах», ‒ наголосив генсек НАТО Єнс Столтенберґ.


Єнс Столтенберґ

Не виключає можливість воєнних дій на російсько-українському кордоні керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук. В ефірі Радіо Крим.Реалії він також зазначив, що думки лідерів країн «Бухарестської дев’ятки» щодо такого конфлікту неоднорідні.

Країни Альянсу сильніші за Росію, але не варто забувати про ядерну зброю
Павло Лакійчук

‒ Північноатлантичний альянс ‒ це союз, в якому погляди країн можуть відрізнятися. Ця дев’ятка неоднорідна, дехто намагається підтримувати нейтральні відносини з Росією, лавірувати щодо конфлікту в Україні. Ситуація у відносинах України з Росією не змінюється, змінюється погляд наших сусідів, вони бачать загрозу не тільки для України, але й для своїх країн, напрацьовуються якісь контрзахисні заходи, щоб убезпечитися. Не можна порівнювати потенціал тих сил, які перебувають у Чорному морі, з іншими. Сили приблизно рівні, країни Альянсу сильніші за Росію, але не варто забувати про ядерну зброю. Водночас, якщо з авіаносця США піднімуться літаки й масовано атакують Росію, то їм через декілька годин, як визнають самі російські експерти, буде відкритий шлях на Москву.


Павло Лакійчук

Основна мета Росії ‒ не допустити рух України в НАТО та зірвати «Кримську платформу», вважає російський військово-політичний експерт Юрій Федоров.

Усе це спрямовано на те, щоб дезорганізувати роботу українського керівництва, змусити Київ нервувати. А ще ‒ зірвати реалізацію «Кримської платформи»

Юрій Федоров

‒ У Росії очевидний інтерес ‒ перетворення Чорного моря на «російське озеро», внутрішнє море Росії. З цим не можуть погодитися НАТО й Туреччина, яка є потужнішою силою в Чорному морі, ніж Росія. У Кремлі розуміють, що Україна та її армія ‒ це вже зовсім не те, що було у 2014 році. Будь-яка військова операція проти України обернеться великими втратами для російських військ, економічними й політичними втратами. Байден дав Путіну зрозуміти, що військове вторгнення в Україну не залишиться безкарним. Ці заяви йдуть і з Європи, вони зупинили Путіна від того, щоб віддати наказ про наступ на Україну, але ця загроза не знята. Десь наприкінці літа, говорять багато експертів, може виникнути гостра військова загроза, але відповідь США та Європи буде такою ж. Для Кремля це непросте рішення, але все це спрямовано на те, щоб дезорганізувати роботу українського керівництва, змусити Київ нервувати, прийняти російські умови щодо донбаської проблеми і, можливо, щодо питання постачання Криму водою ‒ це головна стратегічна мета Росії. А ще ‒ зірвати реалізацію «Кримської платформи».


Юрій Федоров

У свою чергу, підтвердження підтримки від США хочуть почути країни Балтії, вважає професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету Максим Ялі.

Країни Балтії відчувають тривогу і розуміють, що вони ‒ наступні в апетитах Путіна
Максим Ялі

‒ Країни Балтії відчувають тривогу і розуміють, що вони ‒ наступні в апетитах Путіна. Франція, Німеччина, Австрія, США, нагадаю, на словах висловлювали підтримку й заклопотаність, але до моменту військових дій, які почалися у нас у 2014 році, той же Барак Обама, в якого був віцепрезидентом Джозеф Байден, вніс мораторій на постачання озброєння Україні, те саме зробили Франція, Німеччина, Європейський союз загалом. Воювали ми одні, відповідної допомоги, яка нам була необхідна, ми не мали, допомога була недостатньою. Якщо аналізувати поведінку адміністрації Байдена за останні пару місяців, варто визнати, що Байден ‒ не Обама, він рішучіший. Путіну було чітко показано, що буде, якщо він наважиться на агресію.


Максим Ялі

За результатами зустрічі країни «Бухарестської дев’ятки» декларували стурбованість напруженістю в Азовському та Чорному морях, викликаної «незаконною анексією Криму».

«Ми, як і раніше, особливо стурбовані конфліктом на сході України й нещодавньою напруженістю в Азовському та Чорному морях, викликаною незаконною анексією Криму й нарощуванням військової потужності. Це ще один прояв ігнорування Росією міжнародного права, її конфронтаційної моделі поведінки та використання військових, а також невійськових дій, таких як будівництво мосту через Керченську протоку, для досягнення своїх геополітичних цілей. Усе це вимагає від Альянсу більш послідовного та стратегічного підходу», ‒ йдеться в тексті декларації.

Тим часом президент України Володимир Зеленський 11 травня під час інтерв’ю українським телеканалам в межах форуму «Україна 30. Безпека країни» вказав на те, що «загроза загострення залишається».

«Адже кількість військових і техніки була збільшена на території тимчасово окупованого Криму, тимчасово окупованого Донбасу та вздовж наших кордонів. І що стосується контингенту й техніки на кордонах України та Росії ‒ ми зменшення там не фіксуємо. Збільшення теж не фіксуємо. Дуже повільно вони відходять назад», ‒ сказав президент України.

Володимир Зеленський вважає, що за останній місяць ймовірність ескалації зменшилася, але «ніхто нічого не може гарантувати, адже у 2014 році ніхто зовсім не очікував таких кроків з боку Росії».

(Текст підготувала Інна Аннітова)

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *