Вбивство ФСБ у Криму: «Дуже схоже на кавказькі сценарії»

У Сімферопольському районі Криму 11 травня російські силовики під час обшуку вбили громадянина Узбекистану Набі (Аюба) Рахімова. За офіційною версією, чоловік нібито відкрив вогонь у співробітників ФСБ, будучи «оголошеним у розшук членом міжнародних терористичних організацій».

Водночас у Меджлісі кримськотатарського народу висловили недовіру версії російських силовиків, а в українській прокуратурі Автономної Республіки Крим та Севастополя відзначили, що вживають необхідних заходів для встановлення всіх обставин події та її подальшої правової кваліфікації. Слідчий комітет Росії в анексованому Криму та Севастополю порушив кримінальну справу стосовно 49-річного жителя Сімферополя, «підозрюваного в посяганні на життя співробітників правоохоронних органів (стаття 317 КК Росії)». Про подробиці інциденту з убивством громадянина Узбекистану російськими силовиками йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Рано-вранці 11 травня активісти «Кримської солідарності» повідомили, що ФСБ Росії проводить обшуки в будинку жителя села Завітне Совєтського району в Криму ‒ Аюба Рахімова, якого там не було, але були присутні його дружина та двоє дітей. Пізніше з’явилися повідомлення про обшуки в селі Дубки під Сімферополем, де Рахімов, імовірно, займався будівельними роботами. Також з’ясувалося, що за документами Рахімова звуть Набі, він громадянин Узбекистану й переїхав з родиною до Криму з Росії декілька років тому.

Активіст «Кримської солідарності» Рауль Діттан розповів Крим.Реалії, що силовики на місці обшуку в Дубках забороняли знімати фото й відео навіть далеко від дому.

Десь близько другої години на місце під'їхала машина ритуальної служби, людей відсунули ще на 20 метрів
Рауль Діттан

‒ Я під’їхав туди приблизно до полудня: на вулиці на відстані десь ста метрів від будинку стояли два бійці ОМОНу й не пускали людей ближче. На місці вже був мій колега ‒ він сказав, що фотографувати та знімати відео не дозволяють силовики. Навколо ходили співробітники й у цивільному одязі, й у формі, я дістав телефон, увімкнув камеру, хотів знімати. Однак один з омонівців вимагав припинити, оскільки заборонено фіксувати оперативно-пошукові заходи. Я йому відповів, що ці заходи проводять за сотню метрів, у будинку, а я знімаю не їх ‒ тому які тут законні підстави? Він сказав, що законних підстав йому для цього не треба ‒ просто хочеться заборонити мені зйомку. Десь близько другої години на місце під’їхала машина ритуальної служби, людей відсунули ще на 20 метрів, і ми взагалі перестали бачити, що там відбувалося.






Photo Gallery:
Зникнення сім'ї та розстріл: підсумки обшуків у Криму 11 травня (фотогалерея)

Як пройшли обшуки 11 травня в Криму – дивіться у фотогалереї

Рауль Діттан підкреслює, що тільки тоді присутні стали здогадуватися, що когось вбили, оскільки пострілів за весь час не помітили. За його словами, сусіди Рахімова розповіли, що чули якісь звуки й вибух.

Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов 12 травня у себе в Facebook подякував представникам російських силових структур, які брали участь в операції напередодні. За словами Аксенова, ті «надійно захищають кримчан від терористичної загрози».

Водночас голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зробив заяву з приводу подій у Дубках, в якій ставить під сумнів версію російських силовиків:

Це дуже загрозливе явище. Ми ще не знаємо таких ситуацій з початку окупації Криму
Рефат Чубаров

«ФСБшники намагаються переконати нас, що Набі Рахімов пручався, вони демонструють якісь залишки гранати та іншої зброї, які нібито належали вбитому. Однак ми прекрасно знаємо, наскільки широко ФСБ використовує такі методи, коли вбиває людей, а потім підкидає їм зброю, на Кавказі. Це дуже загрозливе явище. Ми ще не знаємо таких ситуацій з початку окупації Криму, коли силовики вдерлися б додому до людей, вбивали б їх, підкидали б їм зброю і потім пояснювали б, що людину вбили за те, що вона чинила спротив. Це вперше».


Рефат Чубаров

Адвокат дружини Набі Рахімова Сохіби Бурханової Сіяр Панич стверджує, що російські силовики упродовж усього дня 11 травня дезінформували її стосовно долі чоловіка.

Допитували Сохібу як свідка, в якій справі ‒ слідчий не пояснив, назвав тільки номер справи
Сіяр Панич

‒ Подружжя тривалий час жило на території Російської Федерації, з 2015 року ‒ у Криму. Набі був малярем, постійно працював на будівництві й утримував сім’ю. Їхав на рік ‒ на півтора на заробітки, повертався і якийсь час був удома. Вони ‒ громадяни Узбекистану, що послужило підставою відвезти Сохібу та двох дітей у міграційну службу, де вони пробули до першої дня. Після цього їх відвезли в Головне слідче управління Криму та Севастополя, о 17:30 я підійшов, і слідчий почав допит. Допитували Сохібу як свідка, в якій справі ‒ слідчий не пояснив, назвав тільки номер справи, який ні про що не говорить. Їй самій сказали, що її чоловіка нібито затримали, тобто про те, що він загинув, не повідомили. У Сохіби спробували узяти букальний епітелій, але ми відмовилися, оскільки постанова була необґрунтованою. Ми не знали, навіщо це потрібно.



Завантажити відеосюжет на комп'ютер:

За словами Сіяра Панича, російські силовики спробували взяти зразки ДНК також у 15-річного сина подружжя, однак той також відмовився.

‒ Після цього слідчий виніс постанову й зробив виїмку його кепки для того, щоб відіслати на експертизи. Що це за експертизи, нам з документів невідомо. Сахібі постійно давали дезінформацію, до самого вечора говорили, що її чоловік затриманий, хоча вже знали, що він убитий.

Кримська правозахисниця, активістка «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієва пояснює, чому місцеві мусульмани часто не вірять офіційним версіям російських силовиків.

У людей виник дисонанс між тим, що подається як офіційна версія, і тим, що вони знають про цю людину насправді
Лутфіє Зудієва

‒ Боротьба з так званою терористичною загрозою триває в Криму вже сьомий рік ‒ відтоді, як Російська Федерація вдерлася на територію півострова. На цій підставі дуже багато людей з великою недовірою ставляться до такого роду кримінальних справ, тому що у багатьох з них сини, брати, племінники тощо сидять у тюрмах за надуманими, сфабрикованими звинуваченнями. Тут також є аспект релігійної ідентичності: убитий був правовірним мусульманином, у нього були зв’язки з жителями селища. Тому в людей виник дисонанс між тим, що подається як офіційна версія, і тим, що вони знають про цю людину насправді. Перед Сохібою зараз постала абсолютно реальна загроза депортації з Криму. Що буде з малолітніми та неповнолітніми дітьми, які чекають на рішення суду про вигнання, ніхто не знає.


Лутфіє Зудієва

Лутфіє Зудієва зазначає, що біля будинку вбитого 12 травня почали спонтанно збиратися мусульмани, вважаючи, що за їхніми звичаями вже має відбутися поховання Набі Рахімова.

‒ Згідно з нормами ісламу, тіла віддаються землі упродовж доби, проте Слідчий комітет відмовився видавати тіло Рахімова, пославшись на необхідність провести низку судово-медичних експертиз упродовж двох або трьох днів мінімум. Пізніше вони обіцяли видати його тіло. Однак біля будинку Рахімова в Завітному зараз близько 400 осіб, активісти повідомляють про те, що прямо у дворі вже встановлюють намет. Швидше за все, люди, які приїхали підтримати сім’ю, проведуть вечірнє розговіння в останній день місяця Рамадан прямо там, на місці.



Завантажити відеосюжет на комп'ютер:

У березні 2010 року Служба нацбезпеки Узбекистану порушила проти Рахімова кримінальну справу за підозрою в тому, що він у період з 1990 до 1998 року, був членом «Хізб ут-Тахрір» ‒ організації, яка заборонена і в Росії, і в Узбекистані. У 2013 році профільні російські відомства затримали Рахімова та зробили дві спроби екстрадувати Рахімова на батьківщину, проте влітку 2014 року той звернувся в Європейський суд з прав людини у зв’язку з порушенням права на свободу. Суд встановив, що скарга Рахімова була прийнятна і зажадав від Росії виплатити йому компенсацію в розмірі 17 тисяч євро за судові та моральні витрати.

Провідний адвокат проєкту «Право на притулок» російського Інституту прав людини Кирило Жаринов пояснює, чим у підсумку закінчилися ці розгляди.

Рахімова спробували вислати, однак ЄСПЛ встановив порушення Європейської конвенції
Кирило Жаринов

‒ Юристи та адвокати Інституту прав людини дійсно захищали інтереси Набі Рахімова і в ЄСПЛ, і при проведенні екстрадиційної перевірки з питання його видачі з Росії, і при зверненні за притулком у Російській Федерації. Йому тоді дійсно були висунуті звинувачення у причетності до «Хізб ут-Тахрір», Рахімова оголосили в міжнародний розшук, проте в той же час термін давності притягнення його до кримінальної відповідальності закінчився, так що його не могли видати в Узбекистан. Потім Рахімова спробували вислати, однак ЄСПЛ встановив порушення Європейської конвенції: наявність ризику катувань, негуманного, жорстокого поводження в разі висилки в Узбекистан. Згодом його звільнили зі спецприймальника й надали тимчасовий притулок у Росії, який неодноразово продовжували.

За інформацією Кирила Жаринова, Набі Рахімов вів законослухняний спосіб життя і всіляко заперечував причетність до будь-яких заборонених організацій.

Рахімов не перебуває у розшуку в цей момент ‒ і не перебував у розшуку в Росії останнім часом
Кирило Жаринов

‒ Він стверджував, що це переслідування за релігійними мотивами, як і в разі багатьох десятків і сотень інших людей, яких переслідували в Узбекистані тоді за реальні або приписувані релігійні переконання, за відсутності будь-яких фактів злочинної діяльності. Рахімов перебував на міграційному обліку в Москві, періодично відвідував управління з питань міграції, був у полі зору правоохоронних органів Російської Федерації. У 2019 році ми зверталися до Головного управління з питань міграції в інтересах Рахімова з проханням дати йому можливість стати на міграційний облік ‒ це була його ініціатива. Його розшук на території Росії за запитом Узбекистану мав бути припинений після відмови в його видачі Генпрокуратурою. Рахімов не перебуває у розшуку в цей момент ‒ і не перебував у розшуку в Росії останнім часом.

Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв переконаний, що Набі Рахімов став жертвою репресивного апарату Росії на півострові.

З огляду на те, які репресії проводять окупанти в Криму, мене починає турбувати ця тенденція
Ескендер Барієв

‒ Якби він насправді був у розшуку, то напевно про це знав би і не виходив би на зустрічі з людьми. Відносно дружини Рахімова зараз відкрили адміністративне провадження, а вона навіть толком не знає російської мови, їй досить складно спілкуватися. З огляду на те, які репресії проводять окупанти в Криму, мене починає турбувати ця тенденція. Дійсно, те, що сталося в Завітному, дуже схоже на кавказькі сценарії, коли під час обшуків або коли приходять спецслужби Росії, жінок виводять, а з чоловіками розправляються як з терористами, без суду та слідства. Якщо промовчати про це зараз, боюся, проблема може стати системною вже в окупованому Криму. Раніше розбивали скло, вранці або вночі заходили в будинки, залякували людей, але не застосовували зброю на ураження. Те, що кримчани зараз виявляють солідарність, дуже важливе послання для влади.


Ескендер Барієв

Ескендер Барієв вважає, що в цьому випадку йдеться не про протидію тероризму, як це намагаються подати російські силовики, а про боротьбу з інакомислячими в Криму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

Обшуки у кримських активістів і журналістів

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *