Мешканки «Дому надії» та канадські військові побували на екскурсії у музеї-садибі Лесі Українки в Колодяжному

З нагоди 150 років від дня народження триває ювілейний рік Лесі Українки – видатної української письменниці та громадської діячки, однієї з центральних постатей національної культури.

Щоб більше пізнати цю непересічну постать, її літературну спадщину та життєвий шлях, с. Єроніма Вовчак, директор соціального центру, організувала разом із сестрами та частиною дівчат, мешканок «Дому надії», екскурсію в с. Колодяжне (Вінницька обл.) до музею-садиби Лесі Українки.

В експозиції музею представлені меморіальні речі Лесі Українки та її родини, прижиттєві видання творів поетеси та її матері Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.

Косачі дуже любили Колодяжне і не раз у листах до друзів висловлювали свої почуття: «Колодяжне – це, власне, вдома, а решта, то це все так собі — між іншим. Для всієї нашої родини ця квартира (в Києві) не була нашим «вдома», вона була раніше в Колодяжному, поки ще цілою родиною ми там жили, а потім то все було тимчасове, випадкове і не своє».

Поїздку здійснили разом з одинадцятьма військовослужбовцями з Канади та їхнім капеланом – падре Робертом (з протестанської спільноти), які проходять міжнародні військові навчання.

З попередньої їхньої ротації частина канадських військових разом з капеланом о. Іваном Нагачевським УГКЦ співпрацювали з «Домом надії», як волонтери з вивчення англійської мови. І тому цього разу військове керівництво теж звернулося з побажанням співпраці. Тож, враховуючи обмеження, пов’язані з карантином, вирішили здійснити спільну поїздку трьома транспортними засобами. В екскурсії взяли участь канадські офіцери і солдати, які перебувають на тренувальній місії в Яворівському полігоні. Усіх разом у подорожі було двадцять дві особи.

Після пізнавальних відвідин літературно-меморіального музею Лесі Українки, учасники туристичного паломництва побували в Луцькому замку Любарта – одному з найдавніших збережених замків, що є пам’яткою архітектури ХV ст. Опісля вирушили до монастиря отців василіан у Луцьку, де їх гостинно прийняли і почастували вечерею.

Саме тут також привітали уродинниць з березня – червня, яких виявилося сім осіб – шестеро дівчат і с. Магдалина Чайківська. Традиційними святковими тортами, які цього разу спекла для с. Святослава Пилип’юк, СНДМ, привітали іменинниць, побажавши їм різних добродійств.

Помолившись у підземному монастирському храмі і подякувавши за гостинність отцям, прочани вирушили додому. Хоч фізично втомлені насиченою програмою дня, та однак всі були переповнені позитивними емоціями і гарними враженнями від спільно проведеного часу. Наприкінці с. Єроніма подякувала військовим, подарувавши їм символічний дарунок – оригінальну свічку ручної роботи з національним візерунком і написом «я люблю Україну» і домовилися про подальший контакт щодо можливої співпраці. Канадці, зі свого боку, теж висловили слова подяки сестрам і дівчатам за гарно проведений час, а також захоплення від багатої і цікавої, хоч також часами й трагічної історії нашої країни.

Департамент інформації УГКЦ за матеріалами https://www.ssmi-ua.org

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *