«Доведеться платити»: що чекає на кримських боржників перед українськими банками

П’ять юридичних осіб отримали акредитацію для стягнення боргів з жителів Криму перед українськими банками, повідомляє видання «Примечания» з посиланням на Telegram-канал «ЧКХ». Йдеться про такі ТОВ, як «ЮК «Правові Ініціативи», «Лед технології груп», «Діджі Фінас Рус», «Ритм», а також АТ «Фондовий конверс-центр».

Як пишуть журналісти, у першу чергу вимоги про виплату заборгованостей почали отримувати ті, хто не зареєструвався в російському Фонді захисту вкладників. За твердженнями каналу «ЧКХ», відсотки за деякими кредитами вже значно перевищили розміри початкових позик. Ці заборгованості утворилися після того, як Росія провела так звану націоналізацію активів українських банків у Криму. «Ощадбанк» та «ПриватБанк» подали позови до міжнародних арбітражів, вимагаючи від Москви компенсації, а тим часом заборгованість кримчан за українськими кредитами почали продавати третім компаніям. Про те, наскільки активно з кримчан можуть стягувати старі борги, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



В ефірі радіо «Спутник в Крыму» від 11 травня експертка з прав позичальників Загальноросійського народного фронту Олександра Пожарська підтвердила, що п’ять названих вище юридичних осіб мають право стягувати з кримчан старі борги:

Такі організації мають право звертатися в російські суди й отримувати судові накази про стягнення боргів
Олександра Пожарська

«Дійсно, Фонд захисту вкладників акредитував декілька організацій, які мають право висувати вимоги щодо боргів перед українськими банками. У 2016 році їх було лише три. Такі організації мають право звертатися в російські суди й отримувати судові накази про стягнення боргів ‒ і, відповідно, при позитивному рішенні надсилати ці накази у Федеральну службу судових приставів для отримання виконавчого листа. На цьому тлі з’являються повідомлення про свавілля колекторів ‒ якісь поховальні вінки, нецензурні повідомлення родичам у соцмережах тощо. Це інший бік медалі, і це в будь-якому випадку порушення російського законодавства ‒ федерального закону 230. Якщо громадяни отримують такого роду вимоги, то необхідно звертатися в прокуратуру, в поліцію та у Федеральну службу судових приставів».







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Гроші у банку є ‒ віддавати не хоче»

Керівник «ТОВ Ритм» Петро Ярошенко в коментарі Крим.Реалії розповів, що його фірма намагається стягнути заборгованість за кредитним портфелем «OTP-банку» на суму близько 500 мільйонів гривень:

«Боржників 200-220 осіб. Зараз відбулися судові процеси, там близько десяти справ, але виникла проблема з Фондом захисту вкладників ‒ у них немає грошей, щоб відшкодовувати. У Росії трохи інша схема стягнення: там ти не маєш права безпосередньо звертатися до боржника, все через Фонд захисту вкладників. Уже списали багато боргів до п’яти мільйонів рублів. Поки ми ще нічого не стягували, хоча позитивних рішень отримали приблизно на 200 тисяч доларів. А пишуть про нашу роботу повну брехню: тут все дуже жорстко, чітко регламентується, тут набагато більше порядку, ніж в українському законодавстві. Система влаштована так, що немає свавілля колекторів. Ти не маєш права «наїжджати» на людину ‒ все тільки за рішеннями судів, все у правовому полі».

Голова координаційного центру правозахисного комітету «Справа Честі» у Криму Вікторія Жуковська висловила Крим.Реалії думку, що рішення судів про стягнення боргів за українськими кредитами іноді суперечать російському законодавству в частині приналежності самого півострова.

‒ Звичайно, такого беззаконня, яке відбувалося у 2014-2015 роках, зараз не спостерігається. У нас усі відносини щодо колишніх українських кредитів регулюються Фондом захисту вкладників Російської Федерації. Він допустив стягнення цих кредитів з кримчан не кримськими, а російськими компаніями: краснодарськими, санкт-петербурзькими. Одна з краснодарських афілійована з українською компанією й отримала кредитний портфель на 144 мільйони гривень за 18 тисяч рублів ‒ грубо кажучи, за 300 доларів. Причому в одному з пунктів договору зазначено, що «Крим є тимчасово окупованою територією». В результаті й Фонд захисту вкладників, й Арбітражний суд Республіки Крим за цим договором стягнули з кримського підприємства боргів на суму 200 з гаком мільйонів рублів. Суддю потім звільнили, але гроші ж довелося віддавати.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Чи поверне ПриватБанк кримські борги

Окрім того, Вікторія Жуковська стверджує, що незважаючи на закон російського уряду Криму від 2017 року, який фактично списав кредитні заборгованості кримчан перед українськими банками в розмірі до п’яти мільйонів рублів, колектори все одно намагаються стягнути їх.

Мені здається, потрібне втручання правоохоронних органів, щоб кримчан вже не чіпали
Вікторія Жуковська

‒ Причому, наприклад, з пенсіонерів ‒ зі слабких громадян. Стягують за спрощеною формою, через накази мирових судів, і з картки «РНКБ» у людей починають знімати ці гроші. Вони пишуть скарги, але Фонд захисту вкладників ніяк не регулює такі дії. В арбітражних судах та сама історія: фонд подав тільки за 2020 рік 229 позовних вимог до підприємств, у яких вже навіть за бухгалтерськими балансами списані всі документи. У фонду точних сум теж немає, тому вони роблять так: наприклад, у 2006 році підприємство взяло кредит на два мільйони гривень в «Ощадбанку», на цій підставі вираховують відсотки на 2014 рік і намагаються стягнути 40 мільйонів. Ось такі абсурдні ситуації відбуваються. Мені здається, потрібне втручання правоохоронних органів, щоб кримчан вже не чіпали.

Український економіст, керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній заперечує, що в глобальній банківській системі борги просто так не зникають.

Люди будуть платити, буде тиск, і дуже потужний
Тарас Загородній

‒ Їх можна продати та передати, але в результаті ці зобов’язання залишаються. Багато з банків з українськими назвами, які працювали в Криму до 2014 року, мали зокрема й російських власників ‒ дуже часто або міноритаріїв, або мажоритарників. Банкам невигідно тримати ці борги у себе, тому їх продають з дисконтом до 80-90%, і не обов’язково відразу російській компанії: спочатку, наприклад, українській, а та вже російській. Далі вони просто приходять до жителів Криму й кажуть: «Хлопці, у вас пропущені виплати, у вас основний борг, судові витрати й ще додаткове відтермінування». Звичайно ж, ці борги будуть вибивати, причому остаточні суми можуть і вдвічі зрости. На жаль, люди будуть платити: наскільки мені відомо, російське законодавство жорсткіше в плані стягнення заборгованостей. Буде тиск, і дуже потужний.


Тарас Загородній

На пресконференції у квітні 2014 року президент Росії Володимир Путін порадив жителю Криму не платити лізинг ‒ одну з форм кредитування ‒ оформлений у «ПриватБанку». Путін тоді розсміявся і сказав кримчанину: «Катайтеся спокійно. Не хоче пан Коломойський з Фінкельштейном отримувати з вас гроші. Це їхня справа».

(Текст підготував Владислав Ленцев)







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Кримські депозити

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *