«Марнування часу й коштів» ‒ експерти про «водні» позови російської влади Криму

Російська влада Криму готує судові позови про втрати в результаті перекриття Північно-Кримського каналу, від’єднання Україною Криму від енергопостачання, від транспортної та продовольчої «блокади». Про це повідомив спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов в ефірі програми «Відкрита розмова» на проросійському телеканалі «Миллет».

Константинов зазначив, що позови подаватимуть у російський суд Криму.

«Готуються документи. Колосальний обсяг роботи робиться зараз Радою міністрів, ця робота під контролем глави республіки й моїм особисто. Ми серйозно до цього ставимося, збитки будуть підраховані, тому що вони масштабні. Ми не можемо в цьому безперервному тиску, провокаціях ‒ постійно вдавати, що ми не розуміємо, скільки це коштує. Масштаб величезний, він обчислюється вже у мільярди, на трильйони вимір іде. Це тільки щодо одного позову ‒ щодо води. Другий позов, що стосується енергопостачання, він буде готовий трохи пізніше, там теж дуже великі суми, пов’язані з тими витратами та збитками, які ми мали, по суті створивши нову систему за ці короткі терміни, це колосальні вкладення. Колосальних збитків зазнали підприємства, приватний сектор, лікарні, пологові будинки… Все буде покладене на папір і буде виставлений відповідний позов. Далі щодо всіх інших ‒ транспортної блокади, продовольчої», ‒ розповів Константинов.

Експерт з міжнародного права, професор Борис Бабін вважає, що ці позови російської влади Криму не отримають підтримки у міжнародних інституцій.

Усі ці «вимоги» у стилі слів незабутнього Паніковського «дай мільйон», будуть формулюватися агресором або в «судах» окупованого Криму, або в московських судилищах
Борис Бабін

«Усі дії окупаційної адміністрації останніх років здійснюються за досить заїждженими і ще радянськими, чисто пропагандистськими методичками. Якоїсь правової реальності ці діяння агресора та його маріонеток стосуються вкрай слабо. Адже для того, щоб висувати якісь «майнові претензії», потрібно чітко розуміти ‒ в якому саме органі та на яких підставах це буде обговорюватися. Не обговорюючи безглуздості підстав цих «претензій» по суті, зазначу лише, що будь-яка міжнародна інституція, на стіл якої вони будуть покладені, у першу чергу, буде керуватися тим ‒ хто, власне, ці «претензії» висуває, яка держава насправді поширює свій суверенітет на Крим, де й відбулися «описувані події». Думаю, що відповіді на ці запитання відразу дуже не сподобаються ані пану Константинову, ані його керівництву. Тому що всі ці «вимоги» у стилі слів незабутнього Паніковського «дай мільйон», будуть формулюватися агресором або в «судах» окупованого Криму, або в московських судилищах», ‒ розповів у коментарі Крим.Реалії експерт.


Борис Бабін

На думку Бориса Бабіна, російська влада від цієї ініціативи матиме зворотний ефект.

Якщо в Сімферополі та Москві все ж таки наважилися відкрити цю юридичну «скриню Пандори» ‒ то ці в буквальному сенсі самогубні кроки агресора можна лише вітати
Борис Бабін

«Також, кажуть, у кримському «парламенті» запропонували «геніальну ідею» висувати ці претензії не безпосередньо державі Україна, а через певну «кримінальну справу» проти окремих осіб. Тому тепер «на виході» вони дійсно отримають міжнародні процеси, але вже не проти країни Україна, а справи цих окремих осіб проти Росії в міжнародних інституціях за неправомірне переслідування окупантами. З дуже, я б сміливо стверджував, передбачуваним результатом. Особливо у світлі нещодавніх рішень ЄСПЛ щодо Криму. Тому, якщо в Сімферополі та Москві все ж таки наважилися, повторюся, у межах підходів радянської пропаганди, відкрити цю юридичну «скриню Пандори» ‒ то ці в буквальному сенсі самогубні кроки агресора можна лише вітати», ‒ зазначив експерт.

Безперспективними підготовлювані позови вважає і заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров.


Ільмі Умеров

«Позови Росії до України навряд чи будуть коли-небудь складені. А якщо щось і підготують, то однозначно програють. За «порядок» на окупованих територіях відповідальність несе окупант. Навпаки, це Україна подаватиме позови проти Росії за порушення державного кордону та окупацію території України. А також за порушення прав людини й погіршення екології, знищення пам’яток історії та артефактів, знайдених при будівництві дороги «Таврида». Але головне у злочинній діяльності окупантів ‒ це масована пропаганда так званого «русского міра» та чужої ідеології. Це коли замість релігії ‒ війна, а замість фески ‒ пілотка. Дітям з дитячого садка вселяють, що вони «гарматне м’ясо», готове воювати з «піндосами» та «бандерами» в будь-який час. Після деокупації через це буде дуже багато роботи», ‒ сказав у коментарі Крим.Реалії заступник голови Меджлісу.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Вирішити проблему водопостачання Криму за допомогою Азовського моря неможливо – експерт

Кримський економічний експерт Олександр Басов зазначає непослідовність у риториці Константинова щодо води з материкової України.

«Перш за все, хотілося б звернути увагу на дивну непослідовність пана Константинова. Буквально три місяці тому в інтерв’ю «Парламентской газете» він сказав буквально наступне: «Перекриття каналу не стало занадто великою втратою для Криму. Ми до цього пристосувалися, провели дуже серйозні роботи, щоб більше не залежати від цієї води», ‒ далі ще цікавіше! ‒ «Більше того, я переконаний у тому, що вона нам зовсім не потрібна. Дорогою до Криму ця вода збирає нечистоти з усієї України, там ніде, в жодному місті, не дотримуються жодних екологічних норм». Минуло декілька місяців ‒ і той же пан Константинов змінює думку на протилежну й говорить про катастрофічну ситуацію, екологічну катастрофу, втрати сільського господарства та промисловості в результаті водної блокади Криму. Називаються астрономічні суми гіпотетичних збитків і намір стягнути їх через суд. А далі, увага! Позов (Держрада або Радмін) мають намір подавати до кримського суду. Чому в місцевий суд? Та тому, що жоден міжнародний арбітраж не прийме до розгляду їхню заяву. Спроба вже була, подавали в ЄСПЛ. Безрезультатно», ‒ прокоментував ситуацію для Крим.Реалії експерт.


Олександр Басов

Олександр Басов припускає, що ці позови виникли до виборів у Держдуму з метою підвищення рейтингу партії влади серед кримчан.

Підприємництво та малий бізнес на межі зникнення, у виграші тільки великі будівельні компанії, афілійовані з чиновниками
Олександр Басов

«З якою ж метою тоді пан Константинов стрясає повітря? Його партія ‒ ЕдРо ‒ йде на чергові вибори. Аналітики вважають, що після ухвалення законів про підвищення пенсійного віку, обнуління президентських термінів, розширення повноважень силових структур і, навпаки, обмеження прав громадян, перш за все, у галузі виборчих прав та свободи слова, єдиноросам буде складно домогтися високого результату у виборчій кампанії. У Криму місцевим «єдиноросам» нічого показати своїм виборцям. Вільна економічна зона, на жаль, не «породила» жодного Ілона Маска чи Павла Дурова, не створила нічого інноваційного чи комерційно успішного. ФЦП не привели до обіцяного соціально-економічному розвитку. Навпаки, ростуть ціни, інфляція, безробіття, смертність удвічі випереджає народжуваність, а рівень та якість життя кримчан неухильно знижуються з 2014 року. Підприємництво та малий бізнес на межі зникнення, у виграші тільки великі будівельні компанії, афілійовані з чиновниками, які по-хижацьки забудовують останні шматки кримської землі», ‒ вважає експерт.

Кримський журналіст та громадський активіст Рагім Гумбатов у коментарі Крим.Реалії зазначив, що ця ініціатива російської влади Криму обернеться лише «марнуванням часу та коштів».


Рагім Гумбатов

«З підготовкою позову Криму до України, звичайно, складається цікава ситуація. Річ у тім, що згідно з міжнародним правом, зокрема, Конвенцією ООН «Про юрисдикційні імунітети держав та їхню власність», Україна має імунітет щодо судового розгляду в іншій країні. Тут, звичайно, юристи-міжнародники краще пояснять, але зрозуміло, що свою згоду на відмову від імунітету Україна навряд чи дасть. Згідно ж з російським законодавством, суд, дізнавшись про імунітет держави, має припинити справу. У нинішніх реаліях такого розвитку ситуації, без сумніву, очікувати неможливл. Можна припустити, що Україна в цьому судовому процесі не братиме участь. Отже, суд рішення ухвалить, проте Україна після цього може виступити з пропозицією перенести суперечку в арбітраж, потім у Міжнародний суд, рішення якого буде обов’язковим до виконання. Ініціювання такого, на мій погляд, безперспективного процесу має характер заповнення інформаційного простору шумом, обернеться марнуванням часу й нецільовим використанням бюджетних коштів, залучених у цю справу співробітників різних відомств. І внесе додаткову напруженість в українсько-російські відносини», ‒ зазначив журналіст.

Українська правозахисниця Галина Койнаш бачить у цій ініціативі російської влади Криму пропагандистський сенс.

«А що їм залишається робити? Москва так завзято проштовхує міф про «російський Крим», а без української води, виявляється, не може обійтися. Чесно зізнатися, що окупантам не під силу забезпечувати водою населення захопленої землі й піти, звичайно, не хочуть. Краще звалювати все на Україну, погрожувати «міжнародними позовами», кримінальними справами та іншим і сподіватися, що люди купляться на очевидну підміну понять. Немає ж «водної блокади». Українська влада мала повне право перестати постачати дніпровську воду загарбникам, окупаційній владі, яка переслідує українських громадян у Криму й веде неоголошену війну проти України. У 2015 році, до речі, влада в Києві була готова укласти новий договір на постачання електроенергії до Криму. Але за умови, щоб у договорі було чітко написано, що Крим ‒ це Україна, і Москва відмовилася. Усі пафосні фрази про гуманітарну кризу, весь крик про злочинні «блокади» та й усі позови націлені на те, щоб люди забували, хто за все відповідає, повірили, що Україна в усьому винна. Результат? Лояльні суди в Росії або окупованому Криму, напевно, видадуть необхідні «рішення», але нехай тільки спробують судитися з Україною в міжнародних судах! Все ж абсолютно однозначно. Згідно з Женевською конвенцією, окупаційна влада несе повну відповідальність за водопостачання та забезпечення іншими ресурсами», ‒ розповіла Крим.Реалії правозахисниця.

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

Проросійське видання «Крымские известия» розповіло про завершення першого етапу роботи з притягнення до відповідальності осіб, винних у перекритті Північно-Кримського каналу та організації «енергетичної, продовольчої і транспортної блокад» півострова. «Дії як окремих фізичних осіб, так і держави Україна загалом були спрямовані на заподіяння тяжкої шкоди екології Криму, обмеження прав і свобод більше ніж 2 млн кримчан, і по суті ці злочинні діяння не що інше, як геноцид щодо громадян Російської Федерації, які живуть у багатонаціональному Криму», ‒ пише газета з посиланням на підконтрольного Росії голову «Робочої групи з аналізу збитків, завданих Криму Україною», Юхима Фікса. За інформацією газети, загальна сума збитків у результаті перекриття Північно-Кримського каналу становить понад 1 трильйон 406 мільярдів рублів.

Півострів уже сім років живе без дніпровської води, її перекрили 13 травня 2014 року. Через посушливу погоду та збільшення російського населення Крим майже вичерпав власні запаси води. Підконтрольна Росії кримська влада навіть збирається перекинути у водосховища гірські водоспади. Як кажуть військові аналітики, дефіцит води ‒ одна з причин того, що навесні 2021 року Росія стягнула свої війська впритул до України.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *