Нагорода святої Ріти: жінки, що засвідчили євангельські прощення і любов

Нагорода святої Ріти: жінки, що засвідчили євангельські прощення і любов
Також і цього року в італійському місті Кашії відбулось вручення Міжнародної нагороди святої Ріти жінкам, які дали свідчення прощення й любові – тих цінностей, якими жила ця велика свята.

с. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан

Літургічний спомин святої Ріти з Кашії (Santa Rita da Cascia), яку також називають Рітою Кассійською, припадає на 22 травня. Цю італійську монахиню, що жила в XІV сторіччі, знають в усьому світі як небесну покровительку безнадійних справ. З довірою до Господа та смиренням вона віддавала Господеві всі життєві труднощі як дружина, мати, вдова, монахиня. В юності вона прагнула посвятитись Богові, але витримала випробування нелегким шлюбом; як дружина, була насильно позбавлена чоловіка, що вмер з рук убивців; як мати, пішла на все заради вічного спасіння своїх дітей; як вдова, була здатна прощати, сіяти добро й припинити криваву ворожнечу; як монахиня принесла себе в жертву за ближніх, щоб страждати з розп’ятим Христом.

Міжнародна премія

Починаючи від 1988 року, напередодні літургічного спомину святої Ріти, в Кашії відбувається урочисте вручення Міжнародного нагороди її імені, віддаючи належне жінкам, які за прикладом святої Ріти засвідчили, що й сьогодні можна прощати, любити, захищати права й гідність людини. За час існування Міжнародної нагороди нею вже відзначено 119 жінок з різних країн світу. Лауреатами 33-ї з черги премії святої Ріти 2021 року стали Джельтруде (Джіна) Ґаррісі з Калтабеллота (Італія), Анна Лоренца (Анналорі) Ґорла Амброзолі з Мілану (Італія) та Моніка Корнецка з Кракова (Польща).

Гельтруде Ґаррісі отримала це відзначення за те, що з любов’ю зустріла й прийняла народження дуже бажаної дочки, яка страждає на серйозне генетичне захворювання. Велика відданість Джіни святій Ріті навчила її знаходити сили для здійснення своєї місії, насамперед, через молитву та близькість до Господа. Вона є прикладом утішення та надії для багатьох матерів, які щодня переживають страждання своїх дітей.

Анналорі Амброзолі, подібно до святої Ріти, змогла перетворити свій болісний особистий та сімейний досвід на активну відданість загальному добру. Вона простила вбивцям свого чоловіка, вірного й непідкупного державного діяча, і передала цю моральну спадщину не лише своїм дітям, а також новим поколінням протягом понад 40 років невтомної суспільної діяльності.

Моніка Корнецка з Кракова за прикладом святої Ріти без вагань простила вбивцеві свого 23–річного сина, відкинувши вимоги помсти та ненависті з боку оточуючих та присвятивши своє життя хворим та вмираючим дітям, а тепер піклуючись хворим на Ковід-19.

Свята Ріта

Свята Ріта народилася в Роккапорена поблизу Кашії приблизно 1381 року. При хрещенні отримала ім’я Марґеріта, але протягом усього життя її називали зменшувальним ім’ям Ріта. Хоч з юних років прагнула стати черницею, але за бажанням батьків вийшла заміж за Паоло Манчіні, що виявився жорстокою та схильною до насильства людиною, але Ріта смиренно переносила приниження та жорстоку поведінку з боку чоловіка, намагаючись виховати у християнському дусі двох синів, які, на жаль, успадкували характер свого батька. Хоч наприкінці життя, завдяки дружині, Павло Манчіні поліпшив свій характер, його підступно вбили.

Ріта простила вбивцям, але рідня чоловіка засуджувала її за це, а сини прагнули помсти. Ріта намагалась відмовити їх і палко молилась за їхнє навернення. Незабаром хвороба забрала обох синів і єдиною втіхою для Ріти було те, що вони не скривавили свої руки помстою.

Після смерті чоловіка і синів Ріта хотіла вступити в монастир сестер августиніянок святої Марії Магдалини в Кашії, але їй поставили, здавалося би, неможливу умову: привести до повного примирення ворогуючі родини покласти край суперечкам. Їй вдалося це зробити невпинними молитвами й терплячими бесідами, примиривши обидва ворогуючі роди. У віці 36 років її прийняли в монастир, де вона посвятилась молитві, покуті, піклуванню хворими та убогими.

Свята Ріта постійно роздумувала про страждання Ісуса, і на знак безпосередньої участі в Господніх муках, отримала на чолі рану від терня з Христового вінка й ця рана кривавила протягом 15 років аж до її смерті. Останні чотири роки життя внаслідок важкої хвороби вона провела в ліжку.

Свята Ріта померла 22 травня 1447 року, а вже наступного день після її смерті за її заступництвом почали діятись чуда. Вона прославилася як заступниця у важких і навіть безнадійних життєвих ситуаціях. Її нетлінні мощі зберігаються в скляному саркофазі в Кашії, в базиліці, спорудженій 1937 року, що є місцем численних паломництв. Свята Ріта проголошена блаженною 1628 року Папою Урбаном VIII, а в 1900 році її канонізував Папа Лев XIII.

Твій внесок у велику місію: підтримай нас в несенні слова Папи до кожної домівки

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *