Міжвідомча комісія Міндовкілля обстежила стан Домбровського кар’єру на Калущині.

Сьогодні, 27 травня, на Калущині члени міжвідомчої комісія Міністерства захисту довкілля ознайомилися зі станом Домбровського кар’єру, видобуток солі на якму зупинили 14 років тому. За цей період через потрапляння води карєр перетворився на великий резервуар соляного розчину і загрожує спричинити засолення прісних вод Лімниці та Дністра, повідомили у Калуській міській раді.

До складу комісії увійшли представники Міндовкілля, ДСНС, Мінфіну, Фонду держмайна, Держводагентства, та депутат ВР від цього округу Едуард Прощук, який раніше надіслав звернення до уряду з проханням звернути увагу на екологічну проблему, яка розростається.

Начальник управління екології та природних ресурсів Івано-Франківсьокї облдержадміністрації Андрій Пліхтяк розповів, що калійні солі з Домбровського кар’єру видобували з 1967 до 2007 року. Відтак тут працювала дренажна траншея та насосні станції, які відкачували поверхневі води і атмосферні опади. Коли видобуток зупинили, чаша кар’єру почала наповнюватися водою. Загроза полягає в тому, що відбувається розчинення калійних солей, які перетворюються в розсоли. Рівень розсолів уже досягнув відмітки 288 метрів над рівнем моря.

Також існує небезпека для прісних підземних вод. Через потрапляння солей у водоносні горизонти існує загрозу водоносних прісних підземних вод. Наразі об’єм розсолів становить 27 мільйонів м3.

«Проблем на цьому об’єкті є багато. Перш за все, через потрапляння води з Сівки відбувається розчинення калійних солей. Тож існує загроза підняття рівня води в кар’єрі і засолення прісних вод. Ще одна проблема – північний борт де річка Сівка здійснює дренаж і розмиває берег. Загалом можу сказати, що зараз тут є 27 млн м3 солей», – повідомив Андрій Пліхтяк.

Станом на сьогодні мінералізація води на поверхні становить 10 мг/л, на дні – близько 400 мг/л. Ситуація має загрозу транскордонного характеру, адже розсоли через Лімницю та Дністер можуть потрапити в сусідню Молдову.

Члени комісії оглянули пошкоджений Сівкою північний борт кар’єру де відбулась ерозія і утворилось провалля.

«Ми стежимо за динамікою руйнування бортів кар’єру за останні роки. Проблема в тому, що немає сталого моніторингу. Загальна картина є, але постійного моніторингу і деталізації немає. Є розроблений план заходів з моніторингу від Івано-Франківського національного університету нафти і газу. Тепер чекаємо на фінансування 2,3 мільйони гривень з бюджету», – повідомив Пліхтяк.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зауважила, що за два роки ситуація значно погіршилася. За її словами, якщо не прийняти термінових заходів, то вже через 5-7 років солоні розсоли можуть опинитися в Дністрі та підземних водоносних горизонтах і весь регіон залишиться без питної води.

Опісля члени комісії ознайомились з ситуацією на хвостосховищах. Як пояснив Андрій Пліхтяк, головними загрозами є потрапляння соляних розчинів із хвостосховищ у річки Кропивник, Сівка та Млинівка, які є притоками Лімниці і Дністра.

За словами начальника Дністровського БУВР Романа Михайлюка лабораторія моніторингу вод Західного регіону постійно моніторить якість води місці впадання річки Сівки в Дністер.

«За результатами досліджень виявлено перевищення середньорічних екологічних нормативів якості. Зокрема, у два рази перевищений допустимий рівень солей, є залишки дихлофосу, у два з половиною рази перевищення рівня ртуті і у п’ять разів міді, та багато іншого. В 2010 році коли тут було оголошено зону надзвичайної екологічної ситуації ми встановили свій пост і робимо аналізи поверхневих вод. Результати нашого моніторингу дозволять спеціалістам визначити, як розв’язувати проблему, щоб в річку Сівка і в Дністер не потрапляла ця вода», – зазначив Михайлюк.

Наразі, за словами очільника управління екології, є розроблена проєктно-кошторисна документація на рекультивацію солевідвалів, забір стічних вод та ін.

«Якраз солевідвали і хвостосховища є основною загрозою для водоносних горизонтів, а не сам Домбровський кар’єр. Зараз загроза є дуже серйозна. Якщо сюди потраплять води з річки – це буде надзвичайна ситуація транскордонного рівня», – підсумував Пліхтяк.

Своєю чергою міський голова Калуша Андрій Найда повідомив, що наразі міська рада очікує виділення коштів на моніторинг рівня засоленості, просідання земельної ділянки.

«Далі треба рухатися в напрямку перероблення розсолів, адже це єдиний вихід. Коли ми заберемо звідси калійну сіль, тоді це питання вирішиться. Проте, це питання залежить не тільки від нас, але й від державної влади. Нам надходили пропозиції від інвесторів, які готові займатися виробництвом, але поки йде конфлікт між «Оріана» та «Оріана ЕКО» за право власності ми нічого зробити не можемо. Можливо на круглому столі зможемо розв’язати проблему, адже на нього запрошені представники підприємства. Втім, на мою думку, окрім судів цю проблему ніхто не вирішить. Загалом питання про перероблення розсолів стоїть на місці з 2015 року. Ми зверталися куди тільки можна, розробили проєкт, але не можемо його реалізувати, бо це не наше майно», – пояснив міський голова.

У червні на Калущині очікують візиту представників екологічного комітету Верховної Ради України. Востаннє нардепи цього комітету побували в Калуші 2013 року. Тоді народні обранці зауважили: ситуація на Калущині – складна, і поставили її на друге місце після аварії на ЧАЕС.

Фото blitz.if.ua

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *