Таїнство Подружжя є Доброю новиною, Євангелієм, яке Церква проповідує серед світу самотності

У 52-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ звертається до одного із Таїнств Служіння, а саме – до Таїнства Подружжя. Християнське подружжя, засноване на взаємній любові, освячується благодаттю Святого Духа у чині вінчання. Даючи згоду на подружжя, чоловік і жінка приймають дари, які Дух Святий дає тим, хто приймає це Таїнство. Пропонуємо текстову версію і відеозапис цієї катехизи.

Христос Воскрес!

Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо нашу духовну мандрівку, заглиблюючись у зміст Святих Семи Таїнств Христової Церкви. Сьогодні пропоную розпочати розгляд Таїнств, які ми називаємо Таїнствами Служіння. Їх у нашій Церкві два – це Святе Таїнство Подружжя і Святе Таїнство Священства.

Чому вони так називаються, який зміст цих Таїнств, хто є їхнім служителем, які плоди Дух Святий чинить у душах тих, хто святкує ці Таїнства, до них приступає, їх одержує?

Подружжя – таїнство любові чоловіка і жінки

Святе Таїнство Подружжя – особливе таїнство. Християнське подружжя – це нерозривний, вірний і плідний союз чоловіка і жінки. Метою цього союзу, найперше, є взаємна любов – любов, яка  доповнює чоловіка і жінку і єднає їх в одне тіло, любов, яка є плідною. І тому другою метою подружжя є продовження людського роду, відкритість до народження дітей.

Таїнство Подружжя Господь наш Ісус Христос підніс до гідності Святого Таїнства з огляду на дуже важливе місце і роль Таїнства не тільки у житті християнської спільноти, але й у житті людського суспільства як такого. Подружжя, як плідна, вірна, нерозривна єдність у любові чоловіка і жінки, є єдиною інституцією людського суспільства, яке сотворив сам Господь Бог. А, відтак, наш Спаситель відновив цю гармонію – гармонію любові між чоловіком і жінкою, силою і благодаттю Святого Духа.

Ми читаємо про християнське подружжя, а, відтак, про подружжя як Таїнство Христової Церкви у Христовому Євангелії. Євангелист Матей передає нам слова нашого Спасителя у такий спосіб. Каже Христос, відповідаючи фарисеям: «Хіба ви не читали, що Творець від початку створив їх чоловіком і жінкою». І мовив: «Тому покине чоловік батька і матір, і пристане до своєї жінки, і будуть вони двоє одним тілом – так що вони не будуть більше двоє, а тільки одне тіло. Що Бог поєднав, людина хай не розлучає», – каже Спаситель.

Такі слова у тогочасному суспільстві –  навіть у тогочасному ізраїльському народі, видавалися дуже радикальними, дуже відповідальними. Це був певний виклик для слабкої людини, яка нездатна так вірно, нерозривно і плідно любити. Чоловік і жінка, згідно цієї любові, відчували якесь дуже високе, нереалістичне покликання. І тому Йому відповідають слухачі, кажучи: «Учителю, чому ж тоді Мойсей звелів дати розвідний лист і відпустити її, ту жінку?» А Христос каже: «Задля жорстокості сердець ваших Мойсей дозволив вам відпускати жінок ваших. Спочатку ж не було так. А я кажу вам: «Хто відпускає свою жінку, за винятком розпусти, і жениться з іншою, той чинить перелюб. І хто ожениться з розведеною, чинить перелюб».

У цих словах Христа – зміст усього вчення Христової Церкви про Таїнство Подружжя.

Вінчання – це подружня згода і Боже благословення на дари подружнього життя

Ми мусимо мати на увазі, що Таїнство Подружжя як Таїнство любові, має кілька дуже важливих елементів, без яких воно не може відбутися. Для того, щоб можна було сказати, що це Святе Таїнство є справжнім, є дійсним, між чоловіком і жінкою має існувати так звана подружня згода. У чині вінчання священик запитує: «Чи маєш ти добру, непримушену волю і тверду думку взяти собі за чоловіка оцю особу, яку бачиш перед собою, – чи взяти собі за дружину цю жінку, яку бачиш перед собою?» І лише тоді, коли ця пара наречених виявить перед спільнотою Церкви своє бажання, свою добру і непримушену волю, лише тоді це Святе Таїнство зможе відбутися.

Згідно духовної і канонічної традиції Східної Церкви – нашої Церкви, є ще один дуже важливий елемент для того, щоб це Святе Таїнство відбулося. Замало лише людської згоди – навіть твердої, добровільної і виявленої. Щоб можна було уділити Таїнство Подружжя, необхідне Боже благословення, яке уділяє священнослужитель. Ми чуємо слова Христа – «що Господь Бог поєднав, людина хай не розлучає». Якраз цю людську любов, людську згоду жити разом аж до смерті, яку людина представляє перед Боже обличчя, священик благословляє. Він є служителем Таїнства Подружжя, він є тим, хто уділяє це Таїнство, благословляючи цю подружню згоду.

Очевидно, що є певний елемент, певні складові частини, де ми можемо стверджувати, що така подружня згода є повною і справжньою. Бо саме через певні чіткі ознаки може сказати, що існує такий ступінь взаємної любові, який справді може бути підставою для святкування Святого Таїнства Подружжя.

Ми кажемо про те, що даючи згоду на подружжя, чоловік і жінка – подруги, які вступають у подружжя, мають дати згоду на три блага подружнього життя. Ми скажемо – три особливих дари, які Дух Святий дає тим, хто приймає це Таїнство з рук священнослужителя. Цими трьома благами Таїнства Подружжя є вірність, нерозривність і згода на народження дітей, а, відтак усвідомлення того, що це подружжя є Святим Таїнством, яке діється не людською силою, а силою і благодаттю Святого Духа. 

Якщо хтось, вступаючи у подружжя, заперечує, свідомо чи несвідомо, одне із тих трьох благ подружнього життя, тоді, згідно вчення Церкви, така подружня згода є несправжньою. І навіть може бути причиною того, що таке подружжя може бути недійсним, подружжям, яке не відбулося.

Чин Таїнства Подружжя – вінчання

Відповідно до чину Таїнства Подружжя, після подружньої присяги, де ця декларована згода перетворюється в присягу на Святому Євангелії, священнослужитель здійснює чин вінчання, де в урочистий спосіб благословляє цю взаємну подружню любов, виявлену у подружній згоді такими словами: «Господи Боже наш, славою і честю вінчай їх». Це означає, що Таїнство Подружжя є святим, є чимось, що Господь Бог благословляє і підносить до високої гідності, чимось, що звершиться колись у вічності короною, вінцем Небесної слави.

Слід сказати, що не кожен священик може уділяти Святе Таїнство Подружжя. Згідно прадавньої традиції Христової Церкви, той служитель, який дійсно важно здійснює, уділяє це Таїнство, – це єпископ у межах своєї єпархії. Сьогодні єпископ особливим призначенням делегує право благословляти подружжя своїм священикам, даючи їм особливе право – зокрема, коли надає їм право і обов’язок уряду пароха чи адміністратора парафії. Таким чином, вповноваженим єпископом в межах своєї парафії священик може правосильно уділяти святе Таїнство Подружжя.

Таїнство християнського подружжя – це дорога до щастя і святості удвох

Сьогодні Церква хоче дуже серйозно опікуватися тими, хто приступає до цього Таїнства. Тому в душпастирському житті нашої Церкви, бути вінчаними, отримати Таїнство Подружжя, можна лише після попереднього приготування, для того, щоб ті, хто готуються до цього Святого Таїнства, могли справді усвідомити всю відповідальність, яку вони беруть на себе, але також і всю ту допомогу, ту поміч, яку Господь Бог їм хоче дати, щоб вони були здатними виконати ці обітниці, ці обіцянки, цю присягу, яку вони готуються складати. Тому текст присяги на Святому Євангелії каже: «Так мені, Боже, допоможи у Тройці Святій Єдиній, і всі святі».

Так само після укладення подружжя Христова Церква опікує молодих подругів, молоді сім’ї окремою душпастирською опікою. Тому що благодать Святого Духа, яка єднає подругів в одне тіло, яка підносить людську здатність любити до сили і плідності Божої любові, супроводжує їх упродовж цілого їхнього життя.

Таїнство Подружжя є тою основою, на якій будується щастя подружньої пари. Тому сьогодні ми кажемо, що Таїнство Подружжя є доброю новиною, Євангелієм, яке проповідує Церква серед світу самотності, світу, коли людина часом почувається такою одинокою.

Ми згадуємо ці слова Творця, сказані на початку – «недобре людині бути самій». Тому Таїнство християнського Подружжя – це дорога до щастя і святості удвох. Нехай Господь Бог благословить наших подругів. Нехай не бояться сьогодні дівчата і хлопці виявляти свою подружню згоду і любов перед Божим обличчям. Нехай не бояться відповідальності батьківства і материнства. Тому що благодать Святого Духа, сам Господь є запорукою успіху вашої подружньої згоди, любові і життя.

† Святослав

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *