«Зручно бути росіянином»: якої допомоги потребують українці в Криму

«Українство живе і нікуди не дінеться з Криму», – упевнений колишній політичний в’язень, кримчанин Володимир Балух. Водночас українці в Криму потребують підтримки, кажуть як громадські діячі, так і чиновники України. У вересні 2020 року в Києві було відновлено діяльність Крайової ради українців Криму (КРУК). В основі своєї роботи організація декларує захист прав, свобод та інтересів українців Криму, зміцнення їх національної ідентичності, сприяння відновленню територіальної цілісності України і багато іншого.

Кого об’єднує і чим займається Крайова рада українців Криму? Як вона може допомогти зберегти зв’язок українців півострова з материковою Україною? Як державі підтримати українців на тимчасово окупованих територіях?

У студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» на запитання ведучого Олександра Янковського відповідали: представник Крайової ради українців Криму Сергій Мокренюк; представник Крайової ради українців Криму Андрій Щекун; колишній політичний в’язень, кримчанин Володимир Балух.



– Що таке Крайова рада українців Криму, Сергію?

Мокренюк: Ми – інститут самоорганізації українців Криму. Ми об’єдналися для захисту прав та інтересів, насамперед, тих українців, які залишилися в Криму. Ми маємо можливість на материковій Україні говорити те, що вважаємо за потрібне, в Криму українці такої можливості не мають.


Сергій Мокренюк

– Хто такі кримські українці, Андрію?

Ми – інститут самоорганізації українців Криму
Сергій Мокренюк

Щекун: Це ті люди, які ідентифікують себе з Україною, це ті українці, які захотіли приєднатися до КРУК. Якщо до нас прийде росіянин чи кримський татарин і захоче бути частиною організації, виконувати нашу програму, то чом би й ні.

– А якою є програма дій КРУК?

Щекун: Ми чекаємо на перший з’їзду КРУК (через карантинні обмеження його доводиться переносити), щоб закріпити наші повноваження і пропрацювати програму дій в юридичному аспекті.

Крайова рада українців Криму була створена в 1918 році при УНР. У 1990-х роках була боротьба проти «мєшковщини» (хвиля проросійських настроїв у Криму під егідою першого президента Криму Юрія Мєшкова – КР), тоді українці організовувалися і створили комітет «Крим за Україну». Організація провела два конгреси, де учасники протистояли спробам окупації Криму Росією вже в той період. Ми говоримо, що сьогоднішня КРУК приймає спадщину тієї боротьби українців за український Крим і продовжує цю місію.


Андрій Щекун

– Якщо поглянути на статистику, видно, що до 2014 року українців у Криму стало менше, згідно з уже російськими даними. Чому так виходить? Люди їдуть чи інакше стали себе ідентифікувати?

Політика Росії спрямована на те, щоб витіснити всі спогади про Україну
Сергій Мокренюк

Мокренюк: Для цього є кілька причин. У Криму знищено українську освіту: було 12 тисяч дітей, які навчалися українською мовою, тепер такої можливості немає. Переслідування церкви: Українська Православна Церква в Криму знищується системно. Знищення історії: політика Росії спрямована на те, щоб витіснити всі спогади про Україну. Наприклад, Росія сьогодні стверджує, що стародавня церква Іоанна Предтечі в Керчі (один з найдавніших християнських храмів України і всієї Східної Європи, вважається пам’ятником візантійського зодчества VI століття – КР) – це споконвічно російська храм.






Photo Gallery:
Давнина в кожному камені: храм Іоанна Предтечі в Керчі (фотогалерея)

Як виглядає унікальний храм зараз – показує і розповідає кореспондент Крим.Реалії

Батьки працювали в державних органах за Радянського Союзу, їм просто було зручно бути росіянами
Сергій Мокренюк

У таких умовах, без можливості освіти, без своєї церкви і зі знищенням історії дуже складно жити. Люди ухвалюють рішення переїжджати, в тому числі через загрозу життю. Хтось вирішує «записатися в росіяни», оскільки так легше досягати вершин у кар’єрі. На прикладі моєї родини: був такий наратив, що ми – росіяни. Я досліджував історію роду і з’ясував, що мої діди й бабусі – українці, один дід – поляк. Але батьки працювали в державних органах за Радянського Союзу, їм просто було зручно бути росіянами.

– Наскільки церква є елементом самоідентифікації кримських українців у Криму?

Щекун: Українська православна церква – єдина структура в Криму, що ідентифікує себе як українська. Богослужіння тут відбуваються українською мовою, молитви проходять за Україну, за український народ, позиція церкви – неприйняття окупації, вона не зареєструвала свою діяльність за російським законодавством. Парафіяни церкви – в основному українці, які шукають спілкування і підтримки. Фактично митрополит Кримської єпархії Православної церкви України Климент – не тільки релігійний пастир, а й лідер українців Криму.






Photo Gallery:
Співали колядки та вітали українців: як у храмі ПЦУ в Сімферополі провели різдвяне богослужіння (фотогалерея)

Українська православна церква – єдина структура в Криму, що ідентифікує себе як українська
Андрій Щекун

Зараз не вистачає комунікації між українською владою з материка та організаціями українців у Криму щодо захисту церкви, відновлення освіти, підтримки Українського культурного центру. Ми зробили моніторинг переслідування української церкви в Криму, виявили прокурорів, виконавців, суддів, усіх, хто займався знищенням українських храмів. Ми це зробили за державні органи України і передали пакет документів до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Ми очікуємо, що це буде розглянуто на РНБО, буде указ президента і будуть запроваджені санкції проти конкретних осіб.

Державна політика повинна бути більш агресивною. Чиновники мають можливість залучати до роботи українців, які в екзилі, і возити на ОБСЄ, в ООН, де є росіяни, і ми повинні говорити і показувати, що відбувається. Адже Росія після 2017 року дуже активізувалася: створила російську організацію «Українська громада Криму», возить цих людей і показує, що з українцями в Криму все добре. Є і сайт цієї організації, і журнал видають. Це все – дезінформація, але Росія це робить, а Україна не протидіє і не показує, що це брехня.

– Крим.Реалії неодноразово намагалися отримати коментар від керівника «Української громади Криму» Анастасії Гридчиної, але безуспішно. Проте, що потрібно робити, щоб українці в Криму залишалися українцями?

Балух: Було б добре отримати відповідь на це питання від української влади. Я знаю людей, які створили КРУК. Такі ініціативи, коли громадські активісти не тільки намагаються зберегти пам’ять про українську ідентичність, а й розвивають це розуміння – це постійний процес, що вимагає уваги і потрібно цим жити. Добре, що є люди, які готові нести цю місію. Підтримувати цей процес має держава, потрібно демонструвати знання власної історії, стабільність власного світогляду і транслювати це на весь світ. Підтримувати українців у Криму.


Володимир Балух

– Чи можливо зберегти українську ідентичність, особливо тим, хто дорослішає в умовах, коли немає ні мови, ні прапора, ні історії?

Я пам'ятаю дітей у Криму, які бачили український прапор на моєму будинку і підходили до мене з подякою
Володимир Балух

Балух: Я пам’ятаю дітей у Криму, які бачили український прапор на моєму будинку і підходили до мене з подякою. Є і зараз такі діти в окупації, які не можуть отримати український паспорт через бюрократичні перепони. Є ті, хто живе з батьками, у яких «Путін на всю голову», а держава Україна вимагає, щоб приїхали батьки (на материкову частину України – КР) для оформлення українських паспортів дітям. Відповідно, для дітей з таких сімей отримання українського паспорта стає неможливим. І таких прикладів десятки. Але українство живе і нікуди не дінеться з Криму.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Українська мова в Криму: «Імперська політика придушення»

– Представники КРУК часто зустрічаються з українськими чиновниками. Їхньої роботи зараз достотньо?

Мокренюк: Український порядок денний з’явиться тоді, коли міністерства виконуватимуть свою роботу. Є дослідження Інституту масової інформації, де йдеться про те, що серед джерел інформації про Крим органи державної влади представлені лише в дев’яти відсотках випадків. Тобто ми з вами читаємо Facebook, слухаємо експертів, громадських діячів. Це, звичайно, добре, але повинна бути озвучена позиція держави, що держава думає з цього приводу. Ось сидить ваш слухач під окупаційною владою, йому не потрібно думку Щекуна і Мокренюка, вони хотіли б чути позицію міністерств – і не один раз на рік, а щодня – і розуміти, що про них говорять. Це і є підтримка.

Крим.Реалії готові надати слово представникам органів влади України, якщо вони захочуть озвучити своє бачення ситуації

(Текст підготувала Інна Аннітова)

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *