«Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи» – свідчення с. Луїзи Цюпи після 33 днів реанімації

«Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добродійств його ніколи. Він… зціляє всі твої недуги» (Пс 103, 2-3). Цими скромними словами бажаю висловити щиру подяку та поділитися переживаннями непростого досвіду під час важкого захворювання на коронавірус.

Передусім хочу щиро подякувати Главі нашої Церкви Патріарху Святославу за батьківське благословення, турботу. Ваше Блаженство Святославе, сердечно дякую за те, що ви пам'ятаєте та дбаєте про кожну людину і за щиру молитву за мене та за всіх сестер!

Дякую моїм співсестрам спільноти Вія Кассія, Матері генеральній Софії, яка щодня посилала слова підтримки й молитви, та всім сестрам Згромадження, а головно моїм сестрам Провінції святого Михаїла в Бразилії, родині, владиці Діонісію, екзархові для українців в Італії, який сам будучи у лікарні постійно підтримував мене словами та молитвою, нашим священникам і громадам в Італії, владиці Борису та всім єпископам і священникам Філадельфійської митрополії, київській семінарійній спільноті та іншим спільнотам, всім священникам, сестрам, працівникам Катехитично-педагогічного Інституту УКУ та кафедрі соціальної педагогіки УКУ, катехитам, друзям та всім, хто засилав до Господа щирі молитви, благаючи здоров’я для мене. Господь вислухав ваші молитви та дарував мені життя після страждань через коронавірусну хворобу, яка серйозно знищила мої легені та нашкодила серцю…

33 дні я перебувала у відділенні інтенсивної терапії. Божа благодать, допомога фахових лікарів та молитви Церкви врятували моє життя. Дозвольте щиро подякувати кожній і кожному з вас за молитовну єдність, за турботу, любов, за численні глибокі слова підтримки, побажання, телефонні дзвінки. Ця молитовна єдність давала мені силу прийняти та пережити в мирі ці страждання та жертвувати їх з любові до Ісуса за спасіння душ, потреби нашої Церкви, Згромадження та за катехитичні справи.

Цей час недуги сприймаю як час благодаті та Божих відвідин, які дали мені нагоду співстраждати разом з народом, що переживає подібний, а часом і важчий, досвід та бути поруч з тими, що хворіють на цю небезпечну і дуже агресивну хворобу. Цей час був важким, бо відчувала голод за Пресвятою Євхаристією, Божественною Літургією та спільнотою, бо 33 дні була позбавлена Небесного Хліба.

Дуже відчувала Божу присутність, відчувала себе у люблячих Божих руках, відчувала духовну та моральну допомогу, внутрішню силу приймати та в мирі переживати цей досвід. А це сила ваших молитов – це сила молитви!

У суботу, 29 травня, мене виписали з лікарні. Тепер я вдома, у спільноті! Яка благодать!!! Потребую часу на реабілітацію, але найважче вже минулося, і це був досвід, за який дякую Богу, а всім вам за щирі молитви…

Прошу мені пробачити, що не відписувала на ваші запитання, бо справді було важко концентруватися, а дихання було вкрай утруднене… Я молилася і молюся за всіх вас. Хай Господь благословить усіх вас і береже. Прийміть моє сердечне ДЯКУЮ.

Молімося одні за одних! Молитва – це наша сила в ділі Господньому. Хай Пресвята Богородиця покриває увесь світ своїм материнським покровом, бо «лютими недугами й болючими терпіннями ми випробувані; тож поможи нам, Діво, бо знаємо, що Ти – незрівнянний і невичерпний скарб оздоровлень, Пренепорочна». 

Блаженна мати Йосафато, моли Бога за нас!

Пам’ятаю вас у молитві,

вдячна вам с. Луїза, СНДМ

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *