«Суто політична реакція»: чому Росія розкритикувала український законопроєкт про корінні народи Криму

У Державній думі Росії розкритикували законопроєкт президента України Володимира Зеленського про корінні народи, який той вніс на розгляд Верховної Ради ще 18 травня. Російських депутатів обурило те, що документ не передбачає статусу корінного народу України для росіян.

Слідом речник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова звинуватила Україну в «зміцненні на націоналістичних і неонацистських позиціях». Російська влада Криму навіть закликали Кремль запровадити проти України санкції. Український законопроєкт про корінні народи визначає такими кримських татар, караїмів і кримчаків – етноси без власних держав. У пояснювальній записці необхідність його ухвалення обґрунтовується, зокрема, російською анексією Криму і Севастополя – історичної батьківщини вищевказаних корінних народів. Про те, наскільки виправданою можна вважати російську критику законопроєкту, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева брала участь у розробці законопроєкту про корінні народи і розповіла Крим.Реалії, чим він допоможе цим етносам на практиці.

Там згадується підтримка культурних центрів, представницьких органів корінних народів, ЗМІ, які ведуть мовлення їхніми мовами
Таміла Ташева

– Там згадується підтримка культурних центрів, представницьких органів корінних народів, засобів масової інформації, які ведуть мовлення їхніми мовами. Законопроєкт був розроблений не за декларативними принципами. Коли у Верховній Раді за нього проголосують, Кабінет міністрів має розробити певні процедури виділення і витрачання коштів на конкретні заходи, проведення конкурсів і таке інше. Чисто механічно є процедура ухвалення закону, а є ухвалення підзаконних актів. Так ось, якщо буде вироблена процедура підтримки корінних народів, то далі це вже питання фінансових можливостей держави. Однак своє бажання допомогти їм Україна вже заявила. Це сильна позиція країни і на міжнародному рівні: ми зможемо говорити на різних майданчиках, що три корінні народи й особливо кримських татар пригнічують на території окупованого Криму.


Таміла Ташева

Саме з цим аспектом законопроєкту Таміла Ташева і пов’язує негативну реакцію депутатів Держдуми Росії.

У Криму окупаційна влада фактично нічого не дала кримським татарам, крім утисків
Таміла Ташева

– Вони озвучили низку страшилок, їм явно дуже не хочеться, щоб такий закон був ухвалений – саме тому, що він підсилить українські позиції на міжнародному рівні, а також консолідацію українців і кримських татар на півострові. У Криму окупаційна влада фактично нічого не дала кримським татарам, крім утисків. У Росії є закони про відновлення їхніх певних прав, які, втім, не стосуються статусу корінного народу і права на самовизначення. Наскільки я знаю, кримські татари розглядають це як фікцію. З приводу того, що депутати Держдуми вважають росіян корінним народом України – на жаль, не дуже освічені люди часто плутають корінні народи і національні меншини. В останніх є своя держава за межами країни, де вони живуть, а у перших – немає. Мені здається, в Держдумі ці поняття плутають цілеспрямовано.

За оцінкою Таміли Ташевої, це лише один із прикладів того, як сучасна Росія недоречно втручається в справи інших держав.

Гоаоа Меджлісу кримськотатарського народу, який також брав участь у розробці законопроєкту, Рефат Чубаров вважає цей документ важливим етапом на шляху до забезпечення прав корінних народів України.

– У ньому є статті про культурні права корінних народів – освітні, мовн, про право на сталий розвиток, про інформаційні права, про правовий статус представницьких органів і національних інститутів, а також про міжнародне представництво корінних народів України. Всі ці напрямки сприяють розвитку і збереженню корінних народів України, і їхні проблеми не можуть бути вирішені без затвердження законом підходів самої держави. Важливо підкреслити, що згідно з першою статтею законопроєкту, корінними народами вважаються автохтонні етнічні спільноти, які сформувалися на території України, є в меншості, виступають носіями самобутніх мови і культури, мають традиційні соціальні, культурні або представницькі органи, але не мають власного державного утворення за межами країни.


Рефат Чубаров

У свою чергу, заступник голови української громадської організації «Фонд дослідження та підтримки корінних народів Криму» В’ячеслав Ломброзо зазначає, що їхні представники чекали ухвалення такого закону ще з 1996 року.

Дуже важливо, що цей законопроєкт передбачає захист культурних, освітніх, релігійних, мовних прав
В'ячеслав Ломброзо

– Тоді в Конституції України було вказано, що статус корінних народів визначається окремим законом, який так і не ухвалили. Це було несправедливо. Те, що зараз є такий законопроєкт, я оцінюю тільки позитивно. Насправді він допомагає не тільки корінним народам, а й самій Україні визначитися, що у неї є зобов’язання щодо забезпечення і гарантії їхніх індивідуальних і колективних прав. Дуже важливо, що цей законопроєкт передбачає захист культурних, освітніх, релігійних, мовних прав, тому що корінні народи України нечисленні. Відповідно, їм потрібно надавати додаткові права й гарантії для збереження і розвитку цих культур. Також важливе положення, що дає представникам корінних народів можливість брати участь в офіційних делегаціях.

Член Мелітопольської караїмської громади України Олена Арабаджи також вітає законопроєкт, особливо в частині правового статусу та офіційного представництва.

Тепер ми отримуємо законний статус свого існування
Олена Арабаджи

– Тепер ми отримуємо законний статус свого існування. Я в Мелітополі живу вже в п’ятому поколінні, а мої діти й внуки вже в шостому-сьомому поколіннях – і нас не вважали корінним народом. Наші предки в Криму живуть 800 років. У нас є «Спілка караїмів України», і тепер ми зможемо говорити про офіційне представництво. У нас є і локальна організація, що представляє караїмів материкової частини України. Цей законопроєкт дає нам право говорити на міжнародному рівні від імені свого народу, так що, звичайно, це величезна підтримка. Я зараз не говорю про якісь фінансові вливання – ні, ми про це не думаємо. В першу чергу, ми думаємо про наш правовий статус і збереженні культурно-історичної спадщини нашого народу.

Тим часом, член Комітету Верховної Ради України з прав людини і національних меншин Неллі Яковлєва прогнозує, що законопроєкт про корінні народи пройде перше читання вже до кінця літньої парламентської сесії.

Ухваливши цей законопроєкт, ми отримуємо один з інструментів для деокупації Криму
Неллі Яковлєва

– В принципі, ми можемо провести через комітет рішення ухвалити його в першому читанні та в цілому. Але ми розуміємо, що для цього потрібна згода всіх політичних фракцій. На сьогодні я не можу відповісти, чи всі фракції в парламенті готові голосувати за законопроєкт в цілому чи жо все-таки наполягатимуть на своїх поправках. Я, чесно кажучи, не розумію, чому в Держдумі настільки однозначно засуджують наш законопроєкт. Ми зі свого боку закріплюємо історичне право на землі й на територію Криму відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року і до Декларації про права корінних народів. Ухваливши цей законопроєкт, ми отримуємо один з інструментів для деокупації Криму. Паралельно колеги розробляють законопроєкт про національні меншини, і цілком логічно, що росіян визначать саме так.

Керівник російського антидискримінаційного центру «Меморіал» Стефанія Кулаєва вказує на те, що Росія, негативно реагуючи на український законопроєкт, має недоробки у власному законодавстві про корінні народи.

Реакция российской стороны, конечно, политическая
Стефания Кулаева

Реакція російської сторони, звичайно, політична і має суто політичне коріння. При цьому вона неправильна в юридичному плані: поняття корінних народів введено міжнародними документами, воно не придумано ні в Україні, ні в Росії. Ні під одну статтю Декларації ООН про права корінних народів російське населення України не підпадає. У цьому сенсі я думаю, що Україна прямує ближче до міжнародного права, ніж Росія. Російський закон про гарантії прав корінних і нечисленних народів спирається тільки на той пункт міжнародного визначення, який говорить про людей, які живуть племінним, кочовим способом. Це неправильно: корінними народами Росії слід визнати, згідно з другим пунктом визначення, нащадків народів, що населяли ці землі до виникнення нинішніх кордонів, які сьогодні вже не кочують і живуть в містах.

Втім, за спостереженнями Стефанії Кулаєва, навіть наявний російський закон не реалізується повною мірою, а права корінних і нечисленних народів зневажаються: зокрема, в екологічному аспекті, при видобутку корисних копалин на їх територіях.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *