Назва

Тип

Район міста

Пропонована назва

Обґрунтування

Бєлінського

Бєлінський Віссаріон Григорович (1811-1848) – російський літературний критик і публіцист, дотримувався расистських і ксенофобських поглядів.

пров.

Жовтневий

Бойчука

Бойчук Михайло Львович (1882-1937) – український художник, маля-монументаліст, засновник школи бойчукістів. Один із засновників українського монументального мистецтва 20 ст. Оформлював приміщення Харківського оперного театру. Тривалий час жив і працював у Харкові.

Бєлінського

вул.

Жовтневий

Бойчукістів

Бойчукісти – представники школи монументального живопису, заснованої М.Бойчуком.

Воробйова

Воробйов Володимир Петрович (1876-1937) – радянський анатом, учасник бальзамування тіла В. І. Леніна

вул.

Київський

Скрипницька

Історична назва

Гвардійців Широнінців

вул.

Московський

Митрополита Андрея

Андрей Шептицький (1865-1944) – видатний релігійний та громадський діяч ХХ століття. Понад 50 років був головою (митрополитом) Української греко-католицької церкви в Україні. Митрополит Андрей зробив багато для становлення українського народу, як християнського. Сприяв розвитку української культури, мистецтва і науки. Працював для утворення єдиної Помісної Церкви в Україні та створення Соборної Української Держави. Під час Голодомору 1932-33 рр., коли Харків був столицею УРСР, Андрей Шептицький організовував продовольчу допомогу для східних областей України.

На вул. Гвардійців Широнінців навпроти будинку 11 будується перший катедральний греко-католицький собор та духовний центр УГКЦ на Харківщині. З початку нового тисячоліття осередок УГКЦ на Салтівці відіграє важливу роль в духовному відродженні краю і зміцненні міжконфесійної злагоди на Слобожанщині.

Героїв Сталінграду

Назава вулиці закарбовує образ головної персони комуністичних злочинів Сталіна

просп.

Фрунзенський

Українських Героїв

На честь героїв АТО, котрі загинули на Донбасі та в Криму, захищаючи незалежність України.

Вул. Українських Героїв разом з просп. Революції гідності (Маршала Жукова) утворюють топонімчний дует.

Городовікова

Городивіков Ока Іванович — один з найближчих соратників Семена Будьонного, комуніст, був активно задіяний у війні проти незалежності України у ХХ ст.

вул.

Дзержинський

Олександри Єфименко

Олександра Яківна Єфименко — перша жінка на теренах Російської імперії, якій присуджено вчений ступінь почесного доктора історії (Харківський університет, 1910 р.). Відомий історик та етнограф, активна діячка Історико-філологічного товариства при Харківському університеті, автор досліджень з історії українського народу, історії правових установ, економіки та статистики.  Очолювала кафедру російської історії й викладала історію України на Бестужевських вищих жіночих курсах у Санкт-Петербурзі.

Єрмаківська

Єрмак Тимофійович (1535(?) -1585) – отаман донських козаків, розбійник, ватажок походу на Сибірське ханство, пропагандивний образ радянської системи

вул.

Червонозаводський

Мелітопольска

Мелітополь – районний центр Запорізької області.

Калініна

Калінін Михайло Іванович (1875-1949) – радянський партійний і державний діяч, голова ЦВК СРСР (1922-1938), член Політбюро

вул.

Жовтневий

Коротичанська

Історична назва.

Коротич – селище міського типу в Україні, Харківському районі Харківської області.

Вул. Коротичанська /Калініна/, в-д Гранівський /Калініна 1-й/ та в-д Миронівський /Калініна 2-й/ утворюють топонімічний ансамбль.

Калініна

в-д

Жовтневий

Гранівський

Гранів — село в Дергачівському районі Харківської області.

Вул. Коротичанська /Калініна/, в-д Гранівський /Калініна 1-й/ та в-д Миронівський /Калініна 2-й/ утворюють топонімічний ансамбль.

Калініна 2-й

в-д

Жовтневий

Миронівський

Миронівка — назва села в Україні. Села з такими назвами є у Золочівському, Лозівському та Первомайському районах Харківської області.

Вул. Коротичанська /Калініна/, в-д Гранівський /Калініна 1-й/ та в-д Миронівський /Калініна 2-й/ утворюють топонімічний ансамбль.

Клочкова Василя,

Василь Клочков — політрук, один з міфологізованих персонажів літератуної вигадки про “подвиг Панфилівців”. Саме йому журналісти газета “Красная Звезда” приписали фразу "Велика Россия, а отступать некуда, — позади Москва". Згодом було зізнання у фальсифікації.

вул.

Ордженікідзевський

Хролівська

За найменуванням хутора Хролі, котрий розташований поруч

Кремлівська

вул.

Комінтернівський

Паращука

Юрій Григорович Паращук — герой україни, герой небесної сотні.

Юрій жив та працював у Харкові, був релігійною людиною та патріотом. Коли працював в Москві — навіть там завжди принципово говорив українською.

На Майдан приїздив із 1 грудня 2013 року. Рятував людей, не маючи жодних захисних засобів, навіть шолома. 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у Києві його вбила снайперська куля. Снайпер поцілив йому в потилицю під час відступу силовиків із барикад на Інститутській вулиці.

Лейтенанта Шмідта.

Шмідт Петро Петрович — військовик-моряк, учасник Першої російської революції 1905–1907, один з керівників Севастопольського збройного повстання 1905. Активний агітатор-соціаліст. Мав виявлені психічні захворювання. Є радянським пропагандивним образом.

вул.

Жовтневий

Гаращенка

Гаращенко Іван Степанович (1881, Красний Кут – 1952, Нью-Йорк) – харківський купець, меценат. На його кошти у Харкові утримувалась книгарня «Дзвін», українська гімназія ім. Грінченка. Один з організаторів УАПЦ на Харківщині, голова Парафіяльної Ради Миколаївського собору. Багато жертвував на церкву. Зазнав репресій від Радянської влади. Арештовувався у 1919-му, 1921-му, 1929-му роках. В 1931-му разом з сім’єю був вигнаний з власного будинку. В 1936-му отримав 3 роки таборів за к/р агітацію. В серпні 1950-го, на еміграції, прийняв священицький сан.

Вул. Малиновського

Ленінський

Вул. Йосипа Сліпого

Кардинал Йосип Сліпий – видатний український церковний і громадський діяч, Глава Української Греко-Католицької Церкви, вчений-богослов. Сліпий був редактором та керівником цілого ряду релігійних видань, брав участь у наукових конференціях та з’їздах. Цікавився українським мистецтвом, створив музей церковних мистецтв при Богословській академії.

У 1961 році, під час етапу до Мордовських таборів, Йосип Сліпий перебував кілька тижнів у Харківській пересильній в’язниці, розташованій на вулиці Маліновського (кол. Тюремній).

2004 року на фасаді колишньої тюрми за участю представників української діаспори, Світового Конґресу Українців місцевою громадою встановлено меморіальну дошку Йосипу Сліпому. У 2011 році її було знищено, однак незабаром її було відновлено Г.Кернесом і М.Добкіним 2012 року за участі Львівського міського голови М.Садового, що закорінило міжконфесійну злагоду та дружні стосунки між Львовом та Харковом.

Марата

Марат Жан-Поль – французький революціонер, член Якобінського клубу, один з ініціаторів і організаторів якобінського терору, жертвами якого за різними оцінками стали десятки тисяч осіб.

в-д

Червонозаводський

Старшинський

Старшина (Генеральна старшина) – вища державна та військова адміністрація в Гетьманщині та Слобожанщині у 17-18 століттях, вирішувала найважливіші політичні, адміністративні та військові питання, проводила дипломатичні переговори, відала фінансами і судовими установами, очолювала збройні сили.

Мініна

Мінін Кузьма (1570(?)-1616) – російський військовий діяч, один з організаторів народного ополчення Москви у 1611-1612 рр., пропагандивний образ радянської системи

вул.

Фрунзенський

Виговського

Іван Виговський (1608 — 1664) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького. Брав участь у Національно-визвольній революції 1648-1676 рр. Генеральний писар при гетьмані Б. Хмельницькому.

Вул. Скоропадського /Богунського/, пров. Івана Богуна /Богунського/, Виговського /Мініна/, вул. Суворова, вул. Нахімова, пров. Нахімова, пров. Перемоги, вул. Багратіона утворюють топонімічний ансамбль.

Панфілівців

28 героїв-панфіловців — один із міфів, які насаджувала Радянська держава. Офіційна версія “подвигу” була вивчена Головною військовою прокуратурою СРСР і визнана літературною вигадкою.

вул.

Генерала Кульчицького

Сергій Петрович Кульчицький (17 грудня 1963, Ваймар — 29 травня 2014, Слов'янськ) — український військовий, генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України. Герой України. Загинув 29 травня 2014 року в зоні бойових дій під час антитерористичної операції у місті Слов'янськ Донецької області.

Петрашевский,

Михайло Буташевич-Петрашевський російський революціонер, пропагандист соціалізму, організатор російського революційного гуртка петрашевців

пров.

Жовтневий

Ярещенка

Ярещенко Олександр Григорович (1890, с.Горбанівці, Полтавщина – не раніше 1934) – архієпископ Харківський УАПЦ в 1923-26 рр. Закінчив Московську Духовну Академію. Видатний проповідник. За спогадами сучасників, під час його проповідей Миколаївський собор був завжди переповненим. Багато зробив для відродження УАПЦ на Харківщині. Арештований 1 квітня 1926 року, висланий до Ташкенту. Звільнили лише 1934-го. Тоді ж стався повторний арешт, після якого доля архієпископа не простежується.

Петра Ширяєва

Петро Олексійович Ширяєв — російський радянський письменник і перекладач. После Жовтневого перевороту Був інспектором Червоної Армії в Тамбові і Борисоглібську.
Займався створенням комуністичних пропагандивних образів піч час військових дій революційного часу поч. ХХ ст.

вул.

Червонозаводський

Дрогобицька

Дрогобич — місто обласного значення у Львівській області.

вул. Дрогобицька разом з сусідньою вул. Макіївською створює топонімічний дует.

Повстання

Назви на честь виступів харківських робітників у 1905-1907 рр., зокрема «грудневого повстання» (12.12.1905). Майдан має історичну назву Кінний (1816-1925). Поруч знаходиться відомий у Харкові Кінний ринок.

пров.

Червонозаводський

Кінний

Історична назва.

Повстання

м-н

Комінтернівський, Московський, Червонозаводський

Кінний

Історична назва.

Пожарського

Пожарський Дмитро Миколайович (1578-1642) – російський державний і військовий діяч, князь, один з організаторів народного ополчення Москви у 1611-1612 рр., пропагандивний образ радянської системи

вул.

ОрджонікідзевськийФрунзенський

Полуботка

Полуботок Павло (1660-1724) – український військовий та політичний діяч, чернігівський полковник, наказний гетьман Війська Запорізького (1722-1724).

Вул. Полуботка доповнює наявний топонімічний ансамбль Вул. Скоропадського /Богунського/, пров. Івана Богуна /Богунського/, вул. Суворова, вул. Нахімова, пров. Нахімова, пров. Перемоги, вул. Багратіона.

Разіна

Разін Степан Тимфійович (1630-1671) – російський козак, ватажок Селянської війни 1670-1671 рр., пропагандивний образ радянської системи

вул.

Жовтневий

Чигиринська

Чигирин – місто районного підпорядкування, районний центр Чигиринського району Черкаської області. З 1648 по 1660 роки був резиденцією (столицею) гетьманів Війська Запорозького.

Вул. Чигиринська /Разіна/, пров. Гадяцький /Каляєва/ і пров. Глухівський /Каракозова/ утворюють топонімічний ансамбль столиць Гетьманщини

Райрадівський

Районний комітет комуністичної партії (Райком) – назва місцевих органів партійно-державного апарату в СРСР

пров.

Жовтневий

Барвінського

Барвінський Віктор Олександрович (1885-1940) – відомий український історик, архівіст, дослідник Гетьманщини XVI-XVIII ст. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету (1909). Старший науковий співробітник Центрального державного архіву стародавніх актів.

Уродженець с. Базаліївка Вовчанського повіту Харківської губернії. Українець, із службовців, позапартійний. Проживав у Харкові. Заарештований у 1937 року як учасник контрреволюційної української націоналістичної організації, ухвалою особливої трійки при УНКВС по Харківській обл. від 8 листопада 1937 року покараний на 10 років позбавлення волі у ВТТ. Помер у Тайшеттабі НКВС, дата смерті невідома.

Робесп'єра

Робесп‘єр Максиміліан – французький революціонер, член Якобінського клубу, один з ініціаторів і організаторів якобінського терору, жертвами якого за різними оцінками стали десятки тисяч осіб

вул.

Ленінський

Василя Симоненка

Василь Андрійович Симоненко (* 8 січня 1935, с. Біївці, Лубенський район, Харківська область — † 13 грудня 1963, Черкаси) — відомий український поет і журналіст, шістдесятник.

Вул. Петра Тронька /Крейсера Аврора/ та вул. Симоненка /Робесп’єра/ утворюють топонімічний дуєт.

Робесп'єра

пров.

Ленінський

Мариборський

Марибор − місто в Словенії, місто-побратим Харкова.

Пров. Мариборьский /Робесп’єра/ доповнює топонімічний ансамбль із вул. Псковська, Смоленська, Сочинська, Костромська, Ашхабадська.

Сапельника

Сапельник Максим Опанасович (?-1919) – учасник боротьби за встановлення радянської влади у Харкові, голова губвиконкому.

пров.

Комінтернівський

Іваничука

Михайло Миколайович Іваничук — український вчений-геоморфолог, дядько письменника, політичного і громадського діяча Романа Іваничука. Воював добровольцем у лавах Українських Січових Стрільців на Східній України. Працював в Українському Високому педагогічному Інституті імені Драгоманова в Празі. Проводив геоморфологічні дослідження в Закарпатті.

Працював в Українському науково-дослідний інститут географії і картографії в Харкові. У 1932–1933 Михайло Іваничук очолив експедицію на Землю Франца-Йосифа. Написав і видав українською і російською мовами працю "14 місяців на Землі Франца-Йосифа". У 1937 році був заарештований і розстріляний за рішенням "трійки".

Сусаніна Івана

Сусанін Іван – легендарний російський національний герой, костромський селянин к. XVI – п.XVII ст. Згідно з легендою, у 1613 р. завів у болота польсько-литовський загін, де й загинув, врятувавши цим новообраного московського царя Михайла Романова.

Професор М. І. Костомаров у статті «Иван Сусанин» (1862) розкритикував офіційну версію подвигу І. Сусаніна, назвавши його пізнішою вигадкою.

Радянська влада у 1920-х – 1930-х не визнавала подвигу І. Сусаніна, однак наприкінці 1930-х рр. відбулася його «реабілітація» і почав формуватись його культ. Образ І. Сусаніна з 1938 р. активно використовувався сталінською пропагандою.

Сучасна історична наука піддає сумніву «канонічну» версію подвигу Івана Сусаніна. Його образ в суспільстві сприймається, скоріше, як анекдотичний.

вул.

Орджонікідзевський

Каяльська

Каяла – давня назва річки Крайня Балаклійка (Харківська обл., Чугуївський і Балаклійський райони), права притока Балклійки (басей Сіверського Дінця).

Вул . Дністровська, Каяльська /Сусаніна Івана/ і пров. Студенокський /Сусаніна Івана/ утворюють топонімічний ансамбль.

Сусаніна Івана

пров.

Орджонікідзевський

Студеноцький

Знаходиться на березі річки Студенок.

Вул. Дністровська, Каяльська /Сусаніна Івана/ і пров. Студенокський /Сусаніна Івана/ утворюють топонімічний ансамбль.

Тимурівців

Тимурівці – члени піонерської організації, учасники руху послідовників персонажів твору А. Гайдара «Тимур та його команда», пропагандивний образ комуністичної влади

вул.

Московський

Стадницька

Від назви Стадницького Яру.

Червонобаварська

вул.

Жовтневий

Івана Багмута

Багмут Іван Андріанович (1907–1975) – український письменник. Автор дитячих повістей та оповідань. Проживав у Харкові. Лауреат літературної премії імені Лесі Українки 1973 р. Жертва сталінських репресій: в 1935-му отримав 6 років від Особливої Наради при Харківському УНКВС. З таборів пішов на фронт. Розвідник, удостоєний двох медалей «За відвагу». Тяжко поранений (втратив ногу). Написав і дотепер неперевершену річ – «Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим». Похований у Харкові.

Черепанових

Створений радянською пропагандою образ начеб-то винахідників паровозу (на противагу Європі). Натомість першість винаходу паровозу належить англійському винахіднику Стефенсону

вул.

Жовтневий

Пулюя

Іван Павлович Пулюй — український та австро-угорський фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, Державний радник з електротехніки Чехії і Моравії. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Віденського електротехнічного товариства.

Відвідував і Харків на запрошення лікаря В. С. Александрова.