Григорій Сковорода був частим і бажаним гостем на Куп’янщині. Коли йдеться про його перебування там, часто-густо згадують село Гусинку, але дуже рідко — Моначинівку. У моначінівській школі обладнаний літературний музей Григорія Сковороди, а біля школи зберігся дуб, який згідно з легендою, посадив сам мандрівний філософ. Там же був панський будинок Розальйон-Сошальських, але він знищений. Така ж доля очікувала на сковородинівський дуб, але його вдалось зберегти.
Через Куп’янщину Григорій Сковорода мандрував до колись слобідського полкового міста Острогозька та українського міста Таганрог. Нині шлях для сковородинознавців та шанувальників Григорія Сковороди туди закритий: нині Острогозьк та Таганрог, а також Білгород, де свого часу побував мандрівний філософ, на території Російської Федерації — країни-агресора.
Практично ніхто не знає, що у своїх мандрах Слобідською Україною Григорій Сковорода не обминув і Донбасу, побувавши в Бахмуті. Свято-Троїцький собор, де молився мандрівний філософ, а також побував його знаменитий сучасник Омелян Пугачьов, був остаточно знищений вже в 1960-х роках. Ніхто не знає, що у бахмутському краєзнавчому музеї зберігається меморіальна дошка, яка нагадує про Свято-Троїцький собор та Григорія Сковороду.
Село Стариця Вовчанського району Харківскої області — та місцевість, де Григорій Сковорода прожив два роки, пізнаючи через себе самого Бога. Вперше зйомки відбулися в місцевості, яка відіграла велику роль в житті мандрівного філософа і де немає жодної згадки про нього. …
Читання Св. Євангелія та проповідь владики Василя (Тучапця), Екзарха Харківського УГКЦ під час Божественної Літургії в день св. Миколая Чудотворця. 19.12.2016, Харків, Салтівка. …
Діти парафії св. Миколая готувалися до зустрічі з ним на свято протягом року: ходили на катехизацію, відвідували богослужіння, брали участь в таїнствах. Та ще й підготували власні виступи до храмового свята. Св. Миколай прийшов до них після вечірні з великим мішком подарунків, котрі вручав маленьким парафіянам… …
В храмі св. Миколая Чудотворця відбулася вечірня з литією. З вірянами, серед яких була значна частина дітей, молилися разом владика Василь (Тучапець), екзарх Харківський УГКЦ та владика Ігор (Ісіченко), єпископ Харківський і Полтавський УАПЦ. 18.12.2016 …
Сотні небайдужих харків`ян вийшли на найбільшу площу столиці Голодомору, аби згадати загиблих від жахливого злочину окупаційного більшовицького режиму північного сусіда. 26.11.2016, майдан Свободи. …
Екуменічною панахидою УАПЦ і УГКЦ та мітингом пам`яти вшанували харків`яни жерт голодоморів на колишньому першому міському цвинтаріі (нині Молодіжний парк) в Харкові. …
Щонеділі опівдні в монастирі покрови Пресвятої Богородиці ЧСВВ, котрий розташований в смт Покотилівка біля Харкова, розпочинається Служба Божа, де присутні переважно діти з батьками. 20 листопада 2016 року став особливим для Дмитра та Федора. Адже вони вперше в житті приступили до таїнства Св. Сповіді та Першого врочистого Св. Причастя. …
За мир , єдність і любов в Україні — в такому намірі впреше за всю історію розвитку Української Греко-Католицької Церкви на Харківщині була зорганізована проща. 15 жовтня 2016 р. Б. віряни пройшли пішки з Харкова до селища Покотилівка.
Тут розташований василіянський монастир Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ. Тут відбулися нічні чування і зранку в неділю, 16 жовтня — Святкова Літургія на честь храмового свята обителі. …
Сотні і сотні людей в Харкові вишли в День захисника Вітчизни, котрий є в свято Покрови Пресвятої Богородиці. Учасники ходи несли багатометрові сині та жовті полотнища Українського Прапору.
Патріоти, націоналісти, харків`яни під гаслами боротьби за цілісну Україну проти російського супостата пройшли від майдану Конституції по вул. Сумській до майдану Свободи.
Тут, після мітингу, було викладено Герб України із свічок.
Опісля цього було проведено вшанування бійців за волю України біля пам`ятника УПА (Молодіжний парк) активістами СУМу. Пам`ятний знак встановлено 24 роки тому в це ж свято, коли воно ще не було державним, а лише народним. …
Вшанувати пам`ять видатного українського художника, етнографа, фольклориста Порфирія Денисовича Мартиновича зібралися до Харкова 5 жовтня 2016 року сучасні подвижники кобзарсько-лірницького мистецтва. У актовій залі Харківського обласного організаційно-методичногоцентру культури і мистецтва на пошану Мартиновича було проведено цікавий і актуальний для сьогодення концерт. Учасниками нинішнього Кобзарського цеху були продемонстровані питомі народним співцям репертуарні форми — від дум,…
Десятки людей змогли записалися на безкоштовні курси української мови в Харківському національному унівеситеті радіоелектроніки. Адже тут утворилися вільні для відвідування всіма охочими мовні клуби. Відкриття відбулося в ХНУРЕ 8.10.2016.
Українська мова поступово відновлює своє життя на сході України. Тому не дивно, що частина харків`ян потребує допомогу в опануванні рідної мови. Безперечно, вмотивованість відвідувачів безкоштовних курсів української мови робить комфортним сам процес навчання.
Учасники заходу із зони АТО розповіли про те, якою важливою стала українська мова на Донбасі в теперішній час війни за цілісність України. Мовні курси створюються волонтерами вздовж всієї лінії фронту.
Окрім української, всі охочі можуть повчитися польської мови. Адже мовні клуби мають різні вектори навчання. Тим паче, що саме з Польськими унівеситетами ХНУРЕ має домовленості про співпрацю, котрі дають можливість там навчатися та отримати разом з українським ще й польський диплом про вищу освіту. …
Вшанувати пам`ять видатного українського художника, етнографа, фольклориста Порфирія Денисовича Мартиновича зібралися до Харкова 5 жовтня 2016 року сучасні подвижники кобзарсько-лірницького мистецтва.
У актовій залі Харківського обласного організаційно-методичногоцентру культури і мистецтва на пошану Мартиновича було проведено цікавий і актуальний для сьогодення концерт. Учасниками нинішнього Кобзарського цеху були продемонстровані питомі народним співцям репертуарні форми — від дум, псальм, балад , історичних пісень — і до танцювальних й жартівливих мелодій. Важливим елементом концерту стала демонстрація виконавцями складених у наш час творів, які відбивали гострі духовні потреби сучасного буття, у тому числі – переосмислення українських реалій — від Скнилівської трагедії і до війни з російськими окупантами на Сході. Вдалим доповненням до кобзарських виступів стала добірка слобідських гуртових пісень, підготовлена харківським фольклорним колективом “Муравський шлях”.
Концерт проходив при переповненій залі — багато слухачів стояло в проходах і проміжках приміщення. Аудиторія, більшість якої складала молодь жваво реагувала на виступи співців і щиро аплодувала кожному учаснику концерту.
Завершився концерт пам`яти Порфирія Мартиновича традиційним кобзарським зиченням слухачам щастя й здоров`я на многая літа.
Учасники концерту: Іван Попов (Харків) — стихівничий; Тимофій Черемський (Харків)— традиційна бандура; Андрій Борсук (Харків)— традиційна бандура; Михайло Коваль (Черкащина) – традиційна бандура; Тарас Силенко (Київ)- традиційна бандура; Назар Божинський (Харків) – – традиційна бандура, кобза, колісна ліра; Кость Черемський (Харків) — панська бандура; Максим Черемський (Харків) — гудок; Олександр Тріус (Сумщина) — традиційна бандура, колісна ліра; Фольклорний гурт “Муравський шлях”(Харків). …
Про традиції різбляства в Карпатах. Про те, як і за допомогою чого різблярі родини Шкрібляк створювали унікальни вироби мистецтва та самі ці витвори дивіться в цій відеоекскурсії. Розповідь веде Олена Дмитрівна Прокоп’юк-Шкрібляк. Косівський район, с. Яворів. …
Щонайменше дві години під народні співи та гру скрипаля в Карпатах одягають наречену. Для цього в коси вплітають мушлі, кістки (ґудзики), нитки. Зачіску прикрашають різноманітними прикрасами. При цьому молоду називають княгинею. Адже зовнішній вигляд нареченої у шлюбному вбранні дійсно княжий.
Це традиційне для гуцулів дійство і зараз присутнє на весіллях в Карпатах. Плести коси має мати дівчини. І в цьому демонстраційному відео мешканка села Красник Верховинського району пані Катерина детально показує на своїй донці Уляні, як заплести коси та зодягнути княгиню згідно традиції.
Музей народної творчості Михайла Струтинського під керівництвом Романи Струтинської, м. Косів, 9.07.2016.
Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія. …
Парафія св. Миколая Чудотворця Української Греко-Католицької Церкви будує нижній та верхній храми собору, єпископську резиденцію, катехитично-пасторальний центр та центр благодійної допомоги.
Як відбувається будівельний процес? Що думають про розбудову церкви будівельники, парафіяни та духовні особи? Яка була історія парафії та де молилися перші греко-католики Харкова дивіться в цьому сюжеті. …
Українські сорочки з автентичною вишивкою — відомий всім традиційний одяг і в наш час. Проте мало хто знає тепер, що таке намітка.
Намітка (перемітка) — традиційний головний убір української заміжньої жінки. Тепер практично не можливо знайти жінку, котра вміла б її вдягнути.
Точне відтворення різних способів зав’язування наміток здійснив краєзнавець Богдан Петричук із с. Бабин (Косівський район Івано-Франківської обл.)
Відеозапис здійснено в Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія. …
Чи не вкожні хаті в карпатському селі Яворові Косівського району колись вміли робити ліжники. Також чудово розвивалося ткацтво, вишивка та инші ремесла. Тут, в горах Карпатах, в оседку родини Шкрібляк відбувся триденний фестиваль, на котрому можна було ознайомитись з традиційною місцевою культурою, котра розвивається й в наш час. …
Ліжники тут є в кожній хаті. Верстати для їх виготовлення мають багато мешканців села Яворів. "Це там, де ліжники роблять" —кажуть про Яворів мешканці сусідніх поселень. Важливим є той факт, що ліжники тут роблять так, як це робили тут сотні років тому на верстаті з дерева. Нитки для ліжників, як і раніше, тут також роблять власними руками.
Про традиції різбляства в Карпатах. Про те, як і за допомогою чого різблярі родини Шкрібляк створювали унікальни вироби мистецтва та самі ці витвори дивіться в цій відеоекскурсії. Розповідь веде Олена Дмитрівна Прокоп’юк-Шкрібляк. Косівський район, с. Яворів. …
Унікальний дерев'яний посуд дотепер використовується в побуті не лише в Карпатах. Як називаються і для чого використовуються ці вироби, розповідає майстр цієї справи під час їх демонстрації на фестивалі "Лудинє". 7.07.2016.
Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія. …
Карпати славляться високопрофесійними майстарми по дереву. Зразки мистецтва різблення демонструють мешканцям міста та гостям на фестивалі "Лудинє". 7.07.2016.
Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія. …
Прямо під час святкування майстри робили традиційні гуцульські сумки. Всі охочі могли бачити метод виготовлення виробів з характерним тисненням. 7.07.2016.
Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія. …
Фестиваль "Лудинє" об'єднав навколо себе різноманітних ремісників та митців. Розмаїття виробів можна було роздивитися та придбати безпосередньо у їх майстрів. 7.07.2016.
Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія. …
Старовинна хата, де був вбитий славнозвісний Довбуш. Унікальні артефакти, цікаві експонати пропонує переглянути організатор і власник музею Михайло Дідишиний.
Село Космач, Косівський район, Івано-Франківська обл. Екскурсія відбулася в день села (храмове свято Петра і Павла, 12.07.2016.
Прямо під час святкування майстри робили традиційні гуцульські сумки. Всі охочі могли бачити метод виготовлення виробів з характерним тисненням. 7.06.2016.
Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія. …
Щонайменше дві години під народні співи та гру скрипаля в Карпатах одягають наречену. Для цього в коси вплітають мушлі, кістки (ґудзики), нитки. Зачіску прикрашають різноманітними прикрасами. При цьому молоду називають княгинею. Адже зовнішній вигляд нареченої у шлюбному вбранні дійсно княжий.
Це традиційне для гуцулів дійство і зараз присутнє на весіллях в Карпатах. Плести коси має мати дівчини. І в цьому демонстраційному відео мешканка села Красник Верховинського району пані Катерина детально показує на своїй донці Уляні, як заплести коси та зодягнути княгиню згідно традиції.
Музей народної творчості Михайла Струтинського під керівництвом Романи Струтинської, м. Косів, 9.07.2016.
Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія. …
Храмове свято Петра і Павла є днем села Космач. Розкинуте між горами в Косівському районі, має надзвичайні краєвиди Карпат. А характерна помаранчева місцева вишивка є у вбранні чи не кожного мешканця.
В центрі села розташовані дві церкви — УГКЦ і УАПЦ. Про них розповідає місцевий мешканець Іван Семчук. Сюжет містить свідчення мешканки Космача про часи підпілля церкви у радянські часи.
Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія. …
Враженнями від восьмиденної школи етнодизайну, котра вже п`ятий раз проводиться в Карпатах, поділилися у часники цього проекту. Майстер-класи, мандрівки, відкриті лекції, круглі столи, зустрічі з майстарами декоративно-прикладного мистецтва та чудова природа Карпат. На всіх цих заходах змогли побувати учасники V Школи Етнодизайну (Косів — Космач, 6—13 липня 2016 р.)
Відеоексурсія про те, як віддавна працювали вівчарі. Що робили гуцули, аби розводити овець було вигідною справою.
Розповідає Роман Бойчук, село Космач Косівського району Івано-Франківської області. 12.07.2016.
Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія.
Силами громади Харкова 2 травня 2015 р. було впорядковано символічну могилу загиблим воїнам Української Повcтанської Армії. Пам’ятний знак розташований на території Молодіжного парку, де ще менш як півстоліття тому було міське кладовище. На цвинтарі були поховані відомі науковці, митці, університетська інтеліґенція позаминулого століття. Пам’ятний знак загиблим воїнам УПА – єдиний на східній Україні. Від 2006…
