НЕПЕРЕЙМЕНОВАНІ ОБЄКТИ ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ ХАРКОВА

Назва	Тип	Район міста	Пропонована назва	Обґрунтування
Богунського Антоній Савович Шарій-Богунський (1899-1919) – командир 1-го українського радянського (Богунського) полку (1918-1919) Червоної армії, учасник встановлення радянської влади в Україні.	вул.	Фрунзенський	Скоропадського	Скоропадські — український козацький рід XVII — XX століття. За родинною легендою походив від шляхтича Федора Скоропадського, що оселився на Брацлавщині й став козаком. Рід дав двох гетьманів України — Івана Скоропадського і Павла Скоропадського. Пропозиція у відповідності до ст. 1 та ст. 4 Закону України № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 9 квітня 2015 року та Указу Президента України №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» від 22 січня 2016 року. Вул. Скоропадського /Богунського/, пров. Івана Богуна /Богунського/, вул. Ватутіна, вул. Гвардійська, вул. Суворова, вул. Нахімова, пров. Нахімова, вул. Панфілівців, пров. Перемоги, вул. Багратіона утворюють топонімічний ансамбль.
Богунського	пров.	Фрунзенський	Івана Богуна	Іван Богун (? — 1664) — український військовий і державний діяч, козацький полководець, полковник, один із соратників Богдана Хмельницького в період Національно-визвольної революції 1648-1676 р. Вул. Скоропадського /Богунського/, пров. Івана Богуна /Богунського/, вул. Ватутіна, вул. Гвардійська, вул. Суворова, вул. Нахімова, пров. Нахімова, вул. Панфілівців, пров. Перемоги, вул. Багратіона утворюють топонімічний ансамбль.
Василевської Ванди	в-д	Червонозаводський	Старшинський	Старшина (генеральна старшина) – вища державна адміністрація у Гетьманщині та Запорозькій Січі у 16-18 ст. Входить до топонімічного ансамблю Жихор Козацький.
Василевської Ванди Василевська Ванда Львівна (1905-1964) – польська та радянська письменниця, громадська діячка, член ВКП(б), учасниця встановлення радянської влади в Західній Україні (1939-1940); написала донос Сталіну на Євгена Степановича Березняка («Майор Вихор»)	вул.	Червонозаводський	Гетьманська	Гетьман – назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита та Військо Запорозьке Низове (Гетьманщина). Входить до топонімічного ансамблю Жихор Козацький.
Василевської Ванди	пров.	Червонозаводський	Січовий	Січ (Запорізька Січ) – адміністративний та військовий центр запорозького козацтва. Входить до топонімічного ансамблю Жихор Козацький.
Ганни Хоперська Ганна Петрівна (1893-1920) – революціонерка-більшовик, учасниця встановлення радянської влади на Харківщині	вул.	Червонозаводський	Міхновського	Микола Іванович Міхновський (19 (31) березня 1873, с. Турівка, Полтавська губернія — 3 травня 1924, Київ) — український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, автор брошури «Самостійна України» - політичної програми, в основу якої покладено ідею української незалежності. Один із засновників Революційної української партії (РУП) – першої української політичної партії у Російській імперії. У 1898-1914 рр. проживав у Харкові, займався адвокатською практикою; у 1912-1913 – член товариства ім. Квітки-Основ‘яненка. Пропозиція у відповідності до ст. 1 та ст. 4 Закону України № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 9 квітня 2015 року та Указу Президента України №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» від 22 січня 2016 року.
Ейдемана Роберта Ейдеман Роберт Петрович (1895-1937) – радянський військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, один з організаторів червоного терору, командувач військами Харківського військового округу, помічник командувач Збройними Силами України і Криму (1921), член Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету	вул.	Московський	Шевельова	Юрій Володиимирович Шевельов (1908, Харків —2002, Нью-Йорк) − славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміграції. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). 1949 — доктор філософії. Президент УВАН у 1959–1961 та 1981–1986 роках. Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США. Почесний доктор Альбертського, Лундського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії.
Ізотова Микити Ізотов Микита Олексійович (1902-1951) – шахтар-ударник, засновник ізотовського руху – одного із пропагандистських символів Другої П’ятирічки (1933-1937).	вул.	Київський	Порічкова	Вулиця у приватному секторі. Вул. Порічкова /Ізотова Микити/ доповнює топонімічний ансамбль вул. Квітучої, пров. Квітучого, пров. Садового.
Клапцова Клапцов Дмитро Іванович (1895-1938) – один з організаторів і керівників Комсомолу на Харківщині, учасник встановлення радянської влади в Україні	вул.	Ленінський, Жовтневий	Валківська	Назва вулиці до 1968 р.
Козлова Козлов Іван Андрійович (1888-1957) – радянський партійний діяч, член більшовицького підпілля у Харкові та Севастополі (1917-1919), учасник встановлення радянської влади в Україні	вул.	Ленінський	Житомирська	Житомир – місто в Україні, обласний центр. Вул. Житомирська /Козлова/ доповнює топонімічний ансамбль вул. Вітебської, вул. Кам‘янець-Подільської, вул. Гомельської, вул. Білоруської, вул. Балтійської.
Колгоспна Колгосп (від скорочення — колективне господарство; рос. колхоз) — форма сільськогосподарського підприємства в СРСР, стала масовою формою господарювання під час кампанії з форсованої колективізації (1929-1933), яка призвела до Голодомору 1932-1933 рр.	вул.	Жовтневий	Фермерська	Вул. Фермерська /Колгоспна/, вул. Господарська /Посівкомівська/, вул. Комбайнівська утворюють топонімічний ансамбль.
Колгоспний	в-д	Київський	Аґрусовий пров.	Провулок у приватному секторі. Аґрус – вид ягідних рослин родини аґрусових.
Колгоспний	в-д	Київський	Шипшиновий	В-д у приватному секторі. Шипшина - дикорослий рід рослин родини трояндових.
Комуни Комуна – форма суспільної організації, одне з ключових понять комуністичного вчення; форма соціалістичної сільськогосподарської та промислової кооперації у Радянськіій Росії та СРСР у 1918-1920-х рр..	вул.	Фрунзенський	Республікансь-ка	Республіка (від лат. res publica — справа громади) — форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноваженнями; існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову. Форма правління в Україні (Конституція України, ст. 5). Вул. Республіканська /Комуни/, Виробнича, Міжнародна, Трудящих, Профспілкова , пров. Злагоди /вул. Піонерська/ утворюють топонімічний ансамбль.
Культкомівський Культурна комісія (Культком) – назва радянських партійних, профспілкових, громадських культурнихвідділів у 1920-1930-х рр	пров.	Жовтневий	Алексіна	Микола Миколайович Алексін (1877 — 1943) — полковник Армії Української Народної Республіки. З квітня 1918 року — курсовий старшина Інструкторської школи старшин Армії УНР, згодом — Армії Української Держави. З листопада 1918 року — сотенний командир Чугуївської військової юнацької школи Армії Української Держави, згодом — Дієвої армії УНР. У 1920-х рр. жив на еміграції у Польщі, повернувся на Батьківщину. Станом на 1926 рік мешкав у Харкові. 1930 притягався ДПУ як учасник контрреволюційної організації. 7 березня 1943 році заарештований та засуджений до 5 років заслання до Кустанайської області. Помер після Другої світової війни у Ніжині. Пропозиція у відповідності до ст. 1 та ст. 4 Закону України № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 9 квітня 2015 року та Указу Президента України №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» від 22 січня 2016 року.
Культкомівський	в-д	Жовтневий	Рідченка	Володимир Миколайович Рідченко (1893 — ?) — підполковник Армії Української Народної Республіки. Народився у м. Харків. З січня 1918 р. — командир сотні Окремого куреня ім. Яна Кармелюка військ Центральної Ради. З грудня 1918 р. — командир 1-го куреня 2-го Запорізького полку ім. Я. Кармелюка Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу у складі збірного пішого полку Запорізької дивізії. У 1920–1921 рр. — командир 8-го Кармелюцького куреня 3-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР. Пропозиція у відповідності до ст. 1 та ст. 4 Закону України № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 9 квітня 2015 року та Указу Президента України №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» від 22 січня 2016 року.
Лебедєва Павла Лебедєв Павло Павлович (1872-1933) – радянський військовий діяч, начальник польового штабу РСФРР і Штабу РСЧА (1919-1924), член Реввійськради СРСР (1923-1924), учасник встановлення радянської влади в Росії та Україні.	вул.	Дзержинський	Дітмарівська	Микола Федорович фон-Дітмар (1865-1919) — визначний промисловець, підприємець, громадський і політичний діяч, голова Ради з'їзду гірничопромисловців півдня Росії. Заснував механічну майстерню, що в подальшому виросла у завод (сьогодні «Світло шахтаря») Був членом Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства. Учасник створення Харківського комерційного інституту та член його Піклувальної ради та Навчального комітету. Видав підручник з основ бухгалтерського обліку. З1902 року обирався гласним міської думи.
Минайленка Минайленко Іван Захарович (1902-1919) – революціонер-більшовик, учасник боротьби за встановлення радянської влади у Харкові, організатор Івано-Холодногірського райкому комсомолу (1918-1919).	вул.	Жовтневий	Чорновола	В’ячеслав Максимович Чорновіл (1937 — 1999) — український політик, публіцист, літературний критик, дисидент, правозахисник, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років;Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна (1975). Народний депутат України (1990-1999), член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи (1995-1999). Неодноразово бував у Харкові. Пропозиція у відповідності до ст. 1 та ст. 4 Закону України № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 9 квітня 2015 року.
Островського Островський Микола Олексійович (1904-1936) – радянський військовий та партійний діяч, письменник; учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом, служив у бригаді І. Котовського,1-й кінній армії та Частинах особливого призначення Чевоної армії (ЧОН), співробітник Ізяславської ЧК (19191-1921), секретар райкому комсомолу в Берездові та Ізяславі, секретар окружкому комсомолу в Шепетівці (1924); бригадний комісар Політуправління Червоної армії (1936).	вул.	Жовтневий	Яснополянська	Ясна Поляна – історичний район м. Харкова.
Першої Маївки Перший масовий виступ робітників Харкова, підготовлений місцевим комітетом РСДРП 1 травня 1900 року.	вул.	Ленінський	Копиловська	Історична назва.
Першої Маївки	пров.	Ленінський	Копиловський	Історична назва.
Плеханівська Плеханов Георгій Валентинович (1856-1918) - теоретик і пропагандист марксизму, філософ, діяч російського і міжнародного соціалістичного рухів. Один із засновників РСДРП та газети «Іскра», соратник В. І. Леніна	вул.	Комінтернівський, Червонозаводський	Петінська	Історична назва.
Плеханівський	пров.	Комінтернівський	Петінський	Історична назва.
Посівкомівська Посівні комітети (посівкоми) – виконавчі органи радянської влади часів воєнного комунізму, створювалися постановою Раднаркому від 2 лютого 1919 року для контроль над посівними площами та врожаєм	вул.	Жовтневий	Господарська	Вул. Фермерська /Колгоспна/, вул. Господарська /Посівкомівська/, вул. Комбайнівська утворюють топонімічний ансамбль.
Правди Назви на честь газеті «Правда» – головного друкованого органу ЦК КПРС	в-д	Дзержинський	Івана Кривошлика	Іван Кривошлик – перший отаман харківських козаків (1655-1661), осадчий 587 козаків, яких він привів до Харкова разом із сім‘ями у 1654 р. Слобідський бульвар /просп. Правди/ та в-д Івана Кривошлика /Правди/ утворюють топонімічний дует в районі пам‘ятника засновникам Харкова.
Правди	просп.	Дзержинський	Слобідський бульвар	Слобожанщина (Слобідська Україна) – історико-географічний регіон у східній частині України та прикордонних областях РФ, територія якого перекривається приблизно з територією п'яти Слобідських козацьких полків 17 — 18 століть. Харків є центром Слобідської України. За формою просп. Правди є бульваром, тому пропонується змінити вид топоніма на бульвар. Слобідський бульвар /просп. Правди/ та в-д Івана Кривошлика /Правди/ утворюють топонімічний дует в районі пам‘ятника засновникам Харкова.
Профінтерну Червоний інтернаціонал профспілок (Профінтерн) – міжнародна організація комуністичних та ліворадикальних профспілок, які не увійшли до Амстердамського інтернаціоналу. Створений у Москві у 1921 р., фактично перебував під контролем Іноземного відділу НКВС.	вул.	Фрунзенський	Турбінницька	Турбінники – працівники турбіно будівної галузі. «Турбоатом» — одне з найбільших у світі турбінобудівних підприємств, що знаходиться у Харкові. Спеціалізується на виробництві парових турбін для теплових і атомних електростанцій, гідравлічних турбін для гідроелектростанцій і гідроакумулюючих електростанцій, газових турбін для теплових електростанцій. Вул. Турбінницька /Профінтерну/ знаходиться поруч с заводом «Турбоатом».
Радгоспна Радянські господарства – державне сільсько-господарське підприємство. За радянською теорією, найвища форма сільського господарства, сільсько-господарська фабрика, з націоналізованими засобами виробництва й найманою робочою силою. Створювались в Україні у 1920-х рр., масовими стали під час розгортання кампанії суцільної колективізації 1929-1933 рр.	вул.	Київський	Івана Піддубного	Іван Максимович Піддубний (1871-1949) – український спортсмен-борець. Шестиразовий чемпіон світу з боротьби, і 25 років поспіль залишався непереможним борцем у світі. Вул. Івана Піддубного /Радгоспна/, в-д Баркалова /Колгоспний/, пров. Бабкіна /Радгоспний/, вул. Фізкультурна, пров. Фізкультурний, вул. Фестивальна, пров. Фестивальний утворюють топонімічний ансамбль.
Радгоспний	пров.	Київський	Бабкіна	Олександр Іванович Бабкін (1906 - 1991, Харків) – український радянський спортсмен, вратар команди Харківського паровозобудівельного заводу ХПЗ - «Червоний залізничник» - «Локомотив» у 1924-1937 рр. (зараз – ФК «Металіст»); з 1929 р. – вратар збірної Харкова та збірної УРСР; футбольний тренер. Вул. Івана Піддубного /Радгоспна/, в-д Баркалова /Колгоспний/, пров. Бабкіна /Радгоспний/, вул. Фізкультурна, пров. Фізкультурний, вул. Фестивальна, пров. Фестивальний утворюють топонімічний ансамбль.
Ромена Роллана Роллан Ромен (1866-1944) – французький письменник. Один із «адвокатів» сталінської політики на Заході. У 1930-х відвідав СРСР, захоплювався колективізацією. Виправдовував Й. Сталіна, заперечував Голодомор в УРСР 1932-1933 рр.	вул.	Дзержинський	Василя Стуса	Василь Семенович Стус (1938 —1985,) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України (посмертно). Пропозиція у відповідності до ст. 1 та ст. 4 Закону України № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 9 квітня 2015 року.
Скорохода Скороход Олексій Георгійович (1879-1919) – революціонер, брав участь у встановлені радянської влади у Харкові	вул.	Ленінський	Болбочана	Петро Федорович Болбочан (1883 —1919) — український військовий діяч, полковник Армії УНР. Випускник Чугуївського піхотного юнкерського училища (1909). У 1918 р. командував Запорізьким корпусом армії УНР, який був основною силою українських військ на Харківщині. Пропозиція у відповідності до ст. 1 та ст. 4 Закону України № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 9 квітня 2015 року та Указу Президента України №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» від 22 січня 2016 року.
Соціалістична	вул.	Ленінський	Європейська	Вул. Європейська /Соціалістична/, в-д Хорватський /Соціалістичний/ та пров. Бельгійський /Соціалістичний/ утворюють топонімічний ансамбль.
Соціалістичний	в-д	Ленінський	Хорватський	Вул. Європейська /Соціалістична/, в-д Хорватський /Соціалістичний/ та пров. Бельгійський /Соціалістичний/ утворюють топонімічний ансамбль.
Соціалістичний	пров.	Ленінський	Бельгійський	Вул. Європейська /Соціалістична/, в-д Хорватський /Соціалістичний/ та пров. Бельгійський /Соціалістичний/ утворюють топонімічний ансамбль.
Союзна	вул.	Дзержинський	Волонтерська	Волонтер — добровільний помічник. Волонтерство як суспільний рух виникло на Заході у 1859 р. З початком окупації Криму Росією у березні 2014 року та антитерористичної операції на сході України у квітні 2014 року, в Україні активізувався волонтерський рух. Пріоритетними напрямками діяльності волонтерів є забезпечення ресурсами українських військових,та допомога вимушеним переселенцям із Криму та Донбасу. Сприяння волонтерській діяльності та іншим формам громадської активності визначено стратегічним пріоритетом державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні.
Союзний	пров.	Жовтневий	Симиренка	Левко Платонович Симиренко (1855 — 1920) — селекціонер, помолог і плодовод, член-кореспондент Бельгійського товариства садівників, почесний член Французького національного помологічного товариства. Селекціонував відомий сорт яблук Ренет Симиренка. Пров. Симиренка /Союзний/ доповнює топонімічний ансамбль вул. Селянської, пров. Землемірного, пров. Орача, пров. Селянського.
Столєтова Столєтов Всеволод Миколайович (1906-1989) – Радянський державний діяч, голова міністерства вищої освіти СРСР. Після його статті у «Правді» про «О вражеской науке» один з найстаріших агрономів країни, академік М. Тулайков, а також Г. Мейстер були розстріляні.	вул.	Московський	Веделя	Артем Лук'янович Ведель (Ве́дельський) (1767— 1808) — український композитор, диригент, співак, скрипаль. Випускник Києво-Могилянської академії. У 1796-1798 рр. проживав у Харкові. Тут А. Ведель організував новий намісницький хор і оркестр, викладав спів і музику в Казенному училищі при Харківському колегіумі. керував губернською капелою, його учні посідали найперші місця у придворній капелі Санкт-Петербурга, Москви та Петербурзьких митрополичих хорах. Написав концерти: «Воскресни Боже», «Услиши Господи глас мой» та інші. Концерти Веделя вивчалися й виконувались у Харківському колегіумі, їх співали у церквах. Вул. Бортнянського /Лафарга/, пров. Леонтовича /Лафарга/, вул. Столєтова /Веделя/, пров. Мусоргського, вул. Вагнера утворюють топонімічний ансамбль.
Тимурівців Тимурівці – члени піонерської організації, учасники руху послідовників персонажів твору А. Гайдара «Тимур та його команда».	вул.	Московський	Стадницька	Від назви Стадницького Яру.
Тореза Торез Моріс (1900-1964)– діяч французького і міжнародного комуністичного руху, генеральний секретар Французької комуністичної партії. Заочно засуджений до страти за дезертирство з французької армії у 1940 р., у 1944 р. помилуваний президентом Де Голлем. Прихильник політики Й. Сталіна	вул.	Московський	Лавріненка	Лавріненко Юрій Андріянович (1905 — 1987) — український літературознавець, публіцист, есеїст, критик, редактор, дослідник «Розстріляного відродження». З 1926 по 1930 рр. жив у Харкові. Повернення історичної назви «Познанська» є недоцільним через наявність у Харкові вул. з такою назвою. Вул. Лавріненка /Тореза/ утворює топонімічний дует з вул. Академіка Білецького.
Червонобаварська	вул.	Жовтневий	Решетнікова	Євген Миколайович Решетніков (1881 — після 1931) — полковник Армії УНР. Народився у м. Харків. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус. В українській армії з квітня 1918 р. — командир батареї 11-ї легкої гарматної бригади Армії УНР, згодом — Армії Української Держави, служив у гарматному полку військ Директорії , був у польському полоні. 1919-1920 рр. У 1931 р. був засуджений до 10 років виправно-трудових робіт. Подальша доля невідома. Пропозиція у відповідності до ст. 1 та ст. 4 Закону України № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 9 квітня 2015 року та Указу Президента України №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» від 22 січня 2016 року.
Червоного Льотчика	вул.	Дзержинський	Тимченка	Тимченко Йосип Андрі́йович (1852, с. Окіп (зараз Золочівський район Харківської обл.) —1924, Одеса) — український механік-винахідник, винайшов перший кіноапарат, один з першовідкривачів кіно.
Червоноселищна	вул.	Ленінський	Капустинська	Від історичної назви – Капустянський (Капустинський) провулок.
Червоношкільна	наб.	Червонозаводський	Гімназійна	Історична назва
Червоношляховий	пров.	Московський	Оксамитовий	Провулок у приватному секторі.
Чернікова Черніков Олександр (?-1919) – революціонер, член більшовицького підпілля в Харкові, учасник встановлення радянської влади в Україні.	вул.	Жовтневий	Івана Кобзи	Кобза Іван Іванович (1874 – 1928) — український громадський та військовий діяч доби визвольних змагань 1917-1921 рр. Брав участь у формуванні підрозділів козацьких на Харківщині, отаман Вільного козацтва. У листопаді 1918 р. з сформував Харківський Слобідський Кіш, підрозділ Запорізького корпусу армії УНР. І. Кобза є незмінним командиром кошу до самого його розформування у червні 1919 р. Був довіреною особою Головного отамана військ УНР Симона Петлюри. Після проголошення радянським урядом амністії для офіцерів і солдатів українських армій у 1922 р. І.Кобза повернувся до Харкова. У 1922—1928 рр. викладає у Харківському Технологічному інституті. 3 березня 1928 р. був заарештований ДПУ і висланий на Соловки. Протягом року І.Кобза був розстріляний за нез'ясованих обставин. Пропозиція у відповідності до ст. 1 та ст. 4 Закону України № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 9 квітня 2015 року та Указу Президента України №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років» від 22 січня 2016 року.
Шліхтера Шліхтер Олександр Григорович (1868-1940) – радянський державний і партійний діяч, учасник встановлення радянської влади в Росії та Україні, народний комісар земельних справ, народний комісар продовольства (1917-1918), член Тимчасового робітничо-селянського уряду України (1918-1919), народний комісар продовольчих справ УСРР (1919), голова Тамбовського губвиконкому (1920-1921), придушував селянський повстанський рух.	вул.	Київський	Кнорозова	Юрій Валентинович Кнорозов (1922, Харків – 1999, Санкт-Петербург) — радянський історик та етнограф, спеціаліст з епіграфіки та етнографії; засновник радянської школи майяністики. Доктор історичних наук (1955). Лауреат Державної премії СРСР (1977). Кавалер Ордена Ацтекського орла (Мексика) та Великої золотої медалі (Гватемала). Відомий своєю дешифровкою писемності майя, впровадженням математичних методів дослідження недешифрованих писемностей. Навчався на історичному факультеті Харківського державного університету ім. А. М. Горького

РАДЯНСЬКІ ПРОПАГАНДИСТСЬКІ НАЗВИ

Желябова Желябов Андрій Іванович (1851-1881) – російський революціонер, терорист, організатор і учасник убивства імператора Олександра ІІ.	пров.	Ленінський	Затишний	Провулок у приватному секторі.
Каляєва Каляєв Іван Платонович (1877-1905) – російський революціонер, терорист, організатор та учасник убивства великого князя Сергія Олександровича.	пров.	Жовтневий	Гадяцький	Гадяч – місто обласного значення в Полтавській області України, адміністративний центр Гадяцького району. У 1663–1668 роках Гадяч був столицею Лівобережної Гетьманщини, резиденцією Івана Брюховецького. Вул. Чигиринська /Червонофлотська/, пров. Гадяцький /Каляєва/ і пров. Глухівський /Каракозова/ утворюють топонімічний ансамбль столиць Гетьманщини.
Каракозова Каракозов Дмитро Володимирович (1840-1866) – російський революціонер, терорист, органзатор та учасник замаху на вбивство імператора Олександра ІІ.	пров.	Жовтневий	Глухівський	Глухів –місто в Україні, центр Глухівського району Сумської області. Столиця Війська Запорозького впродовж 1708–1764 років та адміністративний центр Малоросійської губернії з 1765 по 1773 роки. Вул. Чигиринська /Червонофлотська/, пров. Гадяцький /Каляєва/ і пров. Глухівський /Каракозова/ утворюють топонімічний ансамбль столиць Гетьманщини
Маршала Жукова	про-спект	Комінтернівський, Фрунзенський	Революції Гідності	Революція Гідності — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Однією з головних причин протестів стала надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї», створення системи управління з ознаками фашизму. В палаці Спорту, котрий розташований на проспекті Маршала Жукова, 22 лютого 2014 року відбувся з’їзд сепаратистів, котрий, однак, не приніс очікуваних прибічниками Януковича результатів. Саме в цей день десятки тисяч харків’ян зібралися біля станції метро Маршала Жукова та підійшли до місця проведення з’їзду, де провели велелюдний мітинг з метою блокувати проведення заколоту. Рівно за рік на цьому проспекті був здійснений найбільший терористичний акт в Харкові, в наслідок котрого загинуло четверо харків’ян та ще кілька євромайданівців було поранено. На проспекті встановлено пам’ятний знак загиблим від теракту.
Міліціонера	вул.	Київський	Гідропаркова	Знаходиться поруч і проходить через Журавлівський гідропарк.
Міліціонера	пр-д	Київський	Горіховий
Міліціонера	м-н	Жовтневий	Львівський	Львів – місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України. У Львові є вул. Харківська.
Московський	про-спект	Комінтернівський, Фрунзенський	Симона Петлюри	Петлюра Симон Васильович (10 (22) травня 1879, Полтава, Російська імперія — 25 травня 1926, Париж, Франція) — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради (від 28 червня — 31 грудня 1917[1]) на посаді Генерального секретаря з військових справ. Головний отаман військ УНР (з листопада 1918). Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920).
Паризької Комуни Паризька Комуна — революційний уряд, який захопив владу після укладення перемир’я під час франко-прусської війни в Парижі (18 березня — 28 травня 1871 р.). Був оголошений марксистами першим в історії прикладом диктатури пролетаріату, став важливим символом комуністичного тоталітарного режиму.	вул.	Київський	Генерала Удовиченка	Микола Іванович Удовиченко (1885 —1935) — генерал-хорунжий Армії УНР. член українського генерального військового комітету Центральної Ради. начальник розвідчого відділу Гайдамацького Коша Слобідської України, начальник головного управління персонального складу Головного штабу УНР, у подальшому — Української Держави. Пропозиція у відповідності до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», від 9 квітня 2015 року № 314-VIII
Перовської Перовська Софія Львівна (1853-1881) – російська революціонерка, терористка, організатор та учасниця вбивства імператора Олександра ІІ.	вул.	Жовтневий	Заньковецької	Заньковецька Марія (1854-1934) – українська актриса, зірка театру к. ХІХ – поч. ХХ ст., народна артистка УРСР.
Повстання Назви на честь виступів харківських робітників у 1905-1907 рр., зокрема «грудневого повстання» (12.12.1905). Майдан має історичну назву Кінний (1816-1925). Поруч знаходиться відомий у Харкові Кінний ринок.	пров.	Червонозаводський	Кінний	Історична назва.
Повстання	м-н	Комінтернівський, Московський, Червонозаводський	Кінний	Історична назва.
Революції 1905 року Радянська державна та партійна символіка. Вулиця отримала назву у 1936 р	узв.	Ленінський	Кузінський	Історична назва.
Революції 1905 року	вул.	Ленінський	Кузінська	Історична назва.
Ульянова Олександра Ульянов Олександр Ілліч (1866-1887) - російський терорист, революціонер-народоволець, один з організаторів та керівників терористичної організації «Народна воля», організатор та учасник замаху на імператора Олександра ІІІ. Брат В. І. Леніна Отримала назва у 1936 р. за поданням Архіву Революції (Держархів Харківської обл., Ф. Р-408, оп. 10, спр. 782, арк. 37)	вул.	Київський	Манойла	Микола Федорович Манойло ( 1927, с. Манили, тепер Валківського району Харківської області — 1998, Харків) — український оперний співак (баритон) та вокальний педагог, громадський діяч, соліст Харківського театру опери та балету (1958-1987), народний артист УРСР (1971), народний артист СРСР (1976), професор Харківського інституту мистецтв ім. Котляревського (з 1990 р.) Вулиці Шаляпіна, Манойла /Ульянова Олександра/ утворюють топонімічний ансамбль.
Фіґнер Фігнер Віра Миколаївна (1852 – 1942) — російська революціонерка,терористка член виконкому «Народної волі», організаторка та учасниця замахів на убивство імператора Олександра ІІ	вул.	Жовтневий	Олександра Засядька	Олександр Дматрович Засядько (1779 - 1837, Харків, Курязький монастир) — видатний український інженер-артилерист, генерал-лейтенант артилерії. Конструктор ракет, піонер використання їх у військових цілях. Першим створив (1817) кілька типів бойових порохових ракет та спеціальний пусковий пристрій для стрільби ними, організував їх виробництво і розробив тактику їх використання. Організував і очолював Артилерійське училище, пороховий завод та арсенал у С.-Петербурзі. Останні десять років свого життя проживав у Харкові. Ісенем Засядька названо один із кратерів на Місяці.
Халтуріна Халтурін Степан Миколайович (1857-1882) – російський революціонер, терорист, оранізатор та виконавець замаху на імператора Олександра ІІ, в результаті якого загинули 11 та було поранено 56 осіб – солдатів-героїв російсько-турецької війни 1877-1878 рр., організатор та учасник убивства одеського військового прокурора В. Стрельнікова.	вул.	Московський	Капітана Лавренка	Олександр Миколайович Лавренко (1983, Лозова – 2014, Піски) — капітан Збройних сил України, командир танкової роти,93-я бригада. Кавалер Ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. 21 липня екіпаж танку під командуванням О. Лавренка знищив один з танків терористів, кулеметні розрахунки та 2 автобуси терористів. Танкісти захопили блокпост та прикривали дії механізованого підрозділу й евакуаційної групи вогнем танкової гармати і кулемета. При маневруванні задля ухилення від вогню противника, бойова машина потрапила на фугас, члени екіпажу Вохромєєв та Кулягін загинули. Капітан Лавренко, важкопоранений, не здався ворогу та не допустив захоплення танка, підірвавши себе. Завдяки діям екіпажа вдалося не допустити контратаки підрозділу терористів «Кальміус» — це надало змогу підрозділам групи 93-ї бригади закріпитись та виконати бойове завдання.
Халтуріна	пров.	Московський	Генуезький	Генуя – місто в Італії, місто-побратим Харкова.
Червона	вул.	Червонозаводський	Миколаївська	Миколаїв – обласний центр Миколаївської області. Вул. Луцька /Комсомольська/ і вул. Миколаївська /Червона/ доповнюють топонімічний ансамбль вул. Макіївської, в-да Макіївського, вул. Обоянської, вул. Азербайджанської, вул. Донецької, вул. Саратовської.
Червона Алея	вул.	Жовтневий	Києво-Печерська	Успенська Києво-Печерська ла́вра — одна з найбільших православних святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури, а також діючий монастир Української православної церкви (Московського патріархату) зі статусом лаври. Від часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 р. Києво-Печерська обитель була центром православ'я на Русі. Внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Вул. Києво-Печерська /Червона Алея/, в-д Почаївський /Червона Алея/, в-д Святогірський /Червона Алея 2-й/ утворюють топонімічний ансамбль.
Червона Алея	в-д	Жовтневий	Почаївський	Свято-Успенська Поча́ївська ла́вра — православний чоловічий монастир у Почаєві, Тернопільська область, Української православної церкви (Московського патріархату) зі статусом лаври. Найбільша православна святиня Волині. Вул. Києво-Печерська /Червона Алея/, в-д Почаївський /Червона Алея/, в-д Святогірський /Червона Алея 2-й/ утворюють топонімічний ансамбль.
Червона Алея 2-й	в-д	Жовтневий	Унівський	Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу — один із найдавніших монастирських комплексів України, центральна обитель Галицької єпархії впродовж XIV—XVIII ст.ст., осередок чернечого життя монахів Студійського уставу, унікальний архітектурний ансамбль-пам'ятка. Розташована в селі Унів Перемишлянського району Львівської області. Монахи дотримуються Студійського уставу, який в ХІ ст. принесли в Україну з Константинополя та Афону преподобні отці Антоній і Теодосій Печерські. Вул. Києво-Печерська /Червона Алея/, в-д Почаївський /Червона Алея/, в-д Святогірський /Червона Алея 2-й/ утворюють топонімічний ансамбль.
Червоний	в-д	Київський	Петро-павлівський	Від Петропавловського храму, який знаходиться поруч.
Червоні Ряди	вул.	Ленінський	Ярмаркові Ряди	Похідна від історичної назви Ярмарковий провулок.

«ПЕРЕЙМЕНОВАНІ» МІСЬКРАДОЮ ТА МІСЬКИМ ГОЛОВОЮ

ОБ’ЄКТИ ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ ХАРКОВА

Назва	Нова назва	Тип	Район міста	Пропонована назва	Обґрунтування
Іванова Іванов Андрій Васильович (1888-1927) - партійний і державний діяч, один з активних організаторів повстань проти Центральної Ради (1917-1918), учасник встановлення радянської влади в Україні, Голова Київського губернського революційного комітету (1919-1920).	Іванова	вул.	Київський	Володимира Великого	Володимир Великий (Володимир Святославович) (956 — 1015) — великий князь Київський (980–1015), правитель і хреститель Київської Русі. Першим із руських князів розпочав карбувати власну монету. Використовував особистий знак «тризуб», що став гербом України. Володимир Святославич вшановується як рівноапостольний святий у католицькій і православній традиціях. Вул. Володимира Великого /Іванова, вул.Ярослава Мудрого /Петровського/,вул. Княгині Ольги /Артема/ утворюють топонімічний ансамбль.
Латиських Червоних Стрільців Латиські червоні стрілки – особовий склад стрілецьких частин, сформованих з мешканців Ліфляндської, Курляндської та Вітебської губерній, які після Жовтневого перевороту перейшли на бік більшовиків; брали участь у придушенні антибільшовицьких повстань в Росії та Україні, учасники встановлення радянської влади	Латиських Стрільців	вул.	Київський	Січових Стрільців	Січові Стрільці — одна з регулярних формацій Армії УНР у 1917–1919.
Радянська	Раднянська	вул.	Жовтневий
Радянський	Раднянський	в-д	Жовтневий
Спартака «Союз Спартак», «Юные пионеры имени Спартака» - назва піонерської організації у 1922-1924 рр. (З 1924 р. – Всесоюзна піонерська організація ім. В. І. Леніна)	Спартака	вул.	Московський	Аркова	Вулиця починається від арки будинку за адресою просп. Московський, 97. Повернення історичної назви Монастирська не є доцільним через можливу плутанину з Монастирським провулком /Спартаківський пров./
Спартаківський	Спартаківський	пров.	Дзержинський	Монастирський	Історична назва. Розташований навпроти Покровського монастиря.
Червоноармійська	Конарєва Конарєв Микола Семенович - міністр шляхів сполучення СРСР (1982-1991),	вул.	Ленінський	Петра Григоренка	Петро Григорович Григоренко (1907-1987) —генерал-майор Радянської армії, учасник Великої вітчизняної війни (1941-1945), начальник штабу 8-ї стрілецької дивізії 4-го українського фронту, кандидат військових наук (1949), правозахисник, засновник Української Гельсінської групи. Навчався в Харківському технологічному інституті (зараз – НТУ «ХПІ») (1929-1931).
Раднаркомівська	Жон Мироносиць	вул.	Київський	Алчевських	Від 1989 року українська громада наполягала на наданню вул. Раднаркомівській назву на честь родини Алчевських. Саме тут розташований їх маєток (тепер ДК міліції), а також недільна школа Христини Алчевської (тепер Художній музей). Також на цій вулиці встановлений пам’ятник Олексію Алчевському, який був подарований Харкову містом Алчевськом (Луганська область) – ця обставина зараз має ще і загально українське та політичне значення. Окрім того, назва Жон мироносиць є граматично помилковою. Слово Жони, як вказано в академічному словнику української мови – це слово застаріле і вживається дуже рідко. Вулиця розташована у центрі міста і неприйнятно, щоб вона називалася застарілим церковним терміном, який немає ніякого відношення ані до історії вулиці, ані до історичних назв цієї вулиці. До того ж, назва установ силових структур, корті розташовані на цій вулиці, у поєднанні з адресою викликатиме певний сарказм у жителів міста.
Артема	Алчевських	вул.	Київський	Адама Міцкевича	Адам Міцкевич — пол. Adam Bernard Mickiewicz; біл. Адам Міцкевіч; лит. Adomas Bernardas Mickevičius; нар. 24 грудня 1798 — пом. 26 листопада 1855) — один із найвидатніших польських поетів, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху. Засновник польської романтичної драми. У 1825 р. при переїзді на роботу в Москву у Харкові познайомився з відомим письменником Петром Гулаком-Артемовським, внаслідок чого вийшла балада «Пані Твардовська» українською мовою. У Харкові зупинявся в будинку неподалік цієї вулиці.

СТАНЦІЇ МЕТРОПОЛІТЕНУ

Назва	Нова назва
Метробудівників ім. Г. Ващенка	Метробудівників	Перша назва станції
Площа Повстання	Кінний майдан	Історична назва місцевості
Пролетарська	Зелений Гай
Радянської армії	Української армії	Українська Армія героїчно захищає від нападників і мешканців України, і територію нашої держави. Завдяки жертовній боротьбі, внаслідок якої загинули та поранені тисячі бійців, Харків залишається вільним від агресора містом.
Маршала Жукова	Революції Гідності	Революція Гідності — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Однією з головних причин протестів стала надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї», створення системи управління з ознаками фашизму. В палаці Спорту, котрий розташований на проспекті Маршала Жукова, 22 лютого 2014 року відбувся з’їзд сепаратистів, котрий, однак, не приніс очікуваних прибічниками Януковича результатів. Саме в цей день десятки тисяч харків’ян зібралися біля станції метро Маршала Жукова та підійшли до місця проведення з’їзду, де провели велелюдний мітинг з метою блокувати проведення заколоту. Рівно за рік на цьому проспекті був здійснений найбільший терористичний акт в Харкові, в наслідок котрого загинуло четверо харків’ян та ще кілька євромайданівців було поранено. На проспекті встановлено пам’ятний знак загиблим від теракту.
Московський Проспект	Турбоатом	Станція розташована в безпосередній близкості до загальновідомого великого підприємства “Турбоатом”, що значно полегшує орієнтування пасажирам метро.

ПАРКИ ТА СКВЕРИ

Назва	Тип	Район	Нова назва
Жовтневий гідропарк	парк	Жовтневий	Удянський гідропарк
Сквер палацу піонерів Орджонікідзевського району	сквер	Орджонікідзевський	Юнацький сквер

РАЙОНИ МІСТА ХАРКОВА

Назва	Пропонована назва
Жовтневий	Гончарівський
Комінтернівський	Європейський
Московський	Салтівський
Фрунзенський	Немишлянський
Червонозаводський	Основ’янський

Дивіться також список пропозицій, наданих окремо від пропозицій Харківської топонімічної групи іншими громадськими активістами, в котрому використовуються також певні ідеї, котрі виникали в попередній роботі Харківської топонімічної групи

Перейти до публікації "Вимога прибрати Жукова — Райніну передали списки необхідної декомунізації в Харкові"