Розділ: Документальне відео Мальва TV

День українськомовної преси — 2019. 12 листопада

Урочиста академія в ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ в Науковій бібліотеці НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Організатори: Європейська медійна спілка, Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Харківська обласна організація Національної спілки письменників України, Лубенський медіаклуб, Спілка української молоді, Наукова бібліотека НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Українську пресу на Харківщині ми втратили, як не парадоксально і як не прикро це визнавати, саме на початку незалежности України. За радянських часів три з чотирьох великих газет в обласному центрі виходили українською мовою, як і більшість районних, міських, заводських «багатотиражок». Переважно україномовними були також радіо і телебачення. І справа тут не в особливій прихильності влади до української мови, а винятково у дотриманні вимог Москви, яка прагнула засвідчити всьому світові, що ніякого утиску національних мов у “васальних” республіках не існує. Таким чином на тлі існування доволі розгалуженої мережі україномовних ЗМІ мовби не помічалися майже повна відсутність шкіл з українською мовою навчання, неможливість отримати вищу освіту будь якою мовою, окрім російської, панування її у всіх державних установах.

Незалежно від мови застосування усі ЗМІ проводили у життя політику КПРС і мали однакове ідеологічне забарвлення. Утім, не однаковою була прихильність читачів до ріжних ЗМІ. Вона залежала виключно від контексту, бо навіть, дотримуючись усіх партійних вимог, можна було знаходити цікаві теми і писати так, щоб це було цікаво читати.

Вийшовши з-під державної опіки, власники ЗМІ у незалежній Україні чомусь вирішили, що саме російська мова сприятиме зростанню накладів, популярності і насамкінець — збільшенню прибутків. Політика центральної й особливо регіональної влади поблажлива до «двомовности», що практично надає повну свободу використанню російської мови у всіх сферах життя, і це, безумовно, теж уплинуло на те, що україномовна преса стала падчеркою у рідній країні. Журналісти, навіть українськомовні, змушені були переходити на російську, і поступово звикали до цього.

Так тривало понад два десятиріччя. І тепер, коли влада принаймні декларує необхідність реально надати українській мові статус державної, нема сенсу чекати вказівок, щоб ізнову «зверху» все регламентувалося аж до мови в Інтернеті. Треба визнати, що й самі ЗМІ не змогли, як треба, захистити рідну мову, і тепер насамперед самим журналістам необхідно докорінним чином змінити ситуацію. І ліпший шлях до цього – якість наших текстів і взагалі контенту, який ми пропонуємо споживачам. Замало просто наголосити: «Ми пишемо тільки українською». Необхідно обов’язково додати: «Ми вміємо цікаво писати українською!» Тільки так переможемо!

Докладно...

Харківські завулки. 17 серія. Оригінали та макети

https://www.youtube.com/watch?v=nOCYSt9uT_g

В самісінькому центрі Харкова ціла низка архітектурних пам’яток нині зникає просто на очах. Замість талановито зроблених відомими митцями будівель з’являються одноманітні багатоповерхові будинки. Не виключенням стали роботи майстрів Василя Кричевського та Олександра Гінзбурга. Про маловідомі факти з історії садиби Мігріної на вулиці Свободи, про зразок українського модерну на Мироносицькій та інші цікаві пам’ятки старовинного Харкова дивіться у новій 17-й серії "Харківських завулків". #Харків #Кричевський #садибаМігріної #вулицяСвободи #Гінзбург #Мироносицька #український_модерн #харківські_завулки #рейдерство …

Докладно...

Поїздка до музею Гната Хоткевича в с. Високий. IV Міжнародний конкурс ім. Г. Хоткевича, 2007 р.

https://www.youtube.com/watch?v=46VNWXiInjM

На завершенні IV Міжнародного Конкурсу виконавців на українських народних інструментах ім. Гната Хоткевича всі охочі могли взяти участь в екскурсії до будинку-музею Гната Хоткевича в с. Високий. Екскурсанти також відвідали місце поховання Гната Мартиновича на меморіалі розстріляних під час репресій (раніше це були околиці Харкова, нині Лісопарк). В с. Високий гостей чекала пізнавальна екскурсія та розповідь про цікаве життя Гната Хоткевича. Також височани привітали гостей невеликим концертом. Харків-Високий, 29 квітня 2007 р. Опис конкурсу, буклет учасників, склад журі та ін. за посиланням: http://khotkevych.info/fond/2019/02/05/4-konkurs-khotkevycha/ © Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича #музейХоткевича #КонкурсХоткевича #Хоткевич #Високий #Харків #бандура …

Докладно...

IV Mіжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича (повний відеозапис, опис, переможці, буклет з учасниками), 2007 р.

IV Mіжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича Конкурс відбувався в місті Харкові 19-29 квітня 2007 року в стінах Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського та Харківської обласної філармонії. В конкурсі брали участь студенти десяти вищих музичних навчальних закладів, одного вищого педагогічного навчального закладу та трьох середніх спеціальних музичних навчальних…

Докладно...

Презентація книг Галини Хоткевич “Слідом за пам’яттю” та Гната Хоткевича “Бандура та її можливості”

https://www.youtube.com/watch?v=tm_JS3G87kg

На презентації промовляли: Галина Хоткевич (донька Гната Хоткевича, музикознавець, м. Гренобль, Франція), Віктор Мішалов (керівник Канадської капели бандуристів у м. Торонто, Канада, заслужений артист України), Василь Вецал (майстер та конструктор бандур, м. Торонто, Канада), Ігор Мацієвський (професор, зав. сектора інструментознавства Російського інституту історії мистецтв у м. С-Петербурґ, академік міжнародної Академії інформатизації при ООН, заслужений діяч мистецтв України). Презентація відбувалася під час проведення IV Міжнародного Конкурсу виконавців на українських народних інструментах ім. Гната Хоткевича (див: http://khotkevych.info/fond/2019/02/05/4-konkurs-khotkevycha/) Харків, вул. Сумська, 44/2, 27 квітня 2007 р. © Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича #бандура #ГалинаХоткевич #КонкурсХоткевича #Харків #Хоткевич …

Докладно...