Розділ: Мальва TV – актуально

Харківські завулки. 17 серія. Оригінали та макети

https://www.youtube.com/watch?v=nOCYSt9uT_g

В самісінькому центрі Харкова ціла низка архітектурних пам’яток нині зникає просто на очах. Замість талановито зроблених відомими митцями будівель з’являються одноманітні багатоповерхові будинки. Не виключенням стали роботи майстрів Василя Кричевського та Олександра Гінзбурга. Про маловідомі факти з історії садиби Мігріної на вулиці Свободи, про зразок українського модерну на Мироносицькій та інші цікаві пам’ятки старовинного Харкова дивіться у новій 17-й серії "Харківських завулків". #Харків #Кричевський #садибаМігріної #вулицяСвободи #Гінзбург #Мироносицька #український_модерн #харківські_завулки #рейдерство …

Докладно...

IV Mіжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича (повний відеозапис, опис, переможці, буклет з учасниками), 2007 р.

IV Mіжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича Конкурс відбувався в місті Харкові 19-29 квітня 2007 року в стінах Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського та Харківської обласної філармонії. В конкурсі брали участь студенти десяти вищих музичних навчальних закладів, одного вищого педагогічного навчального закладу та трьох середніх спеціальних музичних навчальних…

Докладно...

ІІІ Міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах ім. Г. Хоткевича. Харків, 2004 р.

З нагоди 140 річниці від дня народження видатного українського митця, музиканта, композитора, письменника та науковця Гната Мартиновича Хоткевича пропонуємо переглянути відеозапис ІІІ Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича, що відбувся у квітні 2004 року в місті Харкові. На превеликий жаль, ми володіємо лише окремими фрагментами конкурсу, котрі представлені нижче. Відкриття конкурсу:…

Докладно...

Гуцульський рік. Вистава народного театру з Карпат, заснованого Г.Хоткевичем, показана у Харкові

https://www.youtube.com/watch?v=juFETCwJhmY

Один день з життя гуцулів — Новий рік, як його відзначали в народі. Багатство обрядів, традицій, своєрідність місцевої говірки. Все це вивчав Хоткевич і передавав в своїй творчості. Вистава написана Гнатом Хоткевичем ще у 1910 році. Тоді ж Гнат Мартинович у селі Красноїлля створив Гуцульський народний театр. Сучасна постановка здійснена нащадками ще перших учасників того народного театру. Запис вистави здійснений у приміщенні Харківського державного драматичного театру ім. Т. Шевченка 18 грудня 2002 року. © Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича …

Докладно...

Харківські завулки. 16 серія. Слобідський акцент “Голосу Америки”

https://www.youtube.com/watch?v=WYuCqzykv58

Нині мало хто знає, що з німецькими військами, які 1943 року відступали з Харкова, добровільно пішли тисячі й тисячі харків’ян, яким життя поза комуністичним режимом видалось безпечнішим, ніж перспектива знову стати радянським громадянином. Біженці згодом опинились на Заході, головно в США. Серед було чимало науковців та митців. Микола Француженко теж народився радянським громадянином, але закінчив свій земний шлях у США переконаним українським націоналістом, видатним діячем нашої діаспори та знаним журналістом і письменником. Щоправда, його дорога у вільний світ була іншою — через Харківський медичний інститут до Червоної армії 1941 року і через німецький полон до дивізії “Галичина” року 1944; по закінченні радянсько-німецької війни — британські табори для військовополонених в Італії, багаторічна праця на Радіо “Свобода” та “Голос Америки”, якому саме Микола Француженко надав слобідського акценту, надаючи ефір українським письменникам-емігрантам, колишнім харків’янам. Микола Француженко також був активним діячем Української Православної Церкви в США і зберіг живу пам’ять про першого українського Патріарха Мстислава й передав його документи до Харкова. …

Докладно...

Підіймається над Харковом новий собор УГКЦ

На найбільшому житловому масиві України — Салтівці — будується найбільший на східній Україні храм Української Греко-Католицької Церкви. Коротка відеоекскурсія по будові катедрального собору. 30.04.2017.…

Докладно...

Сковородинівська географія. 1 серія

В першій серії трисерійного документального фільму ви рушите стежками Григорія Сковороди, але тими, якими дуже рідко, або взагалі не водять екскурсантів. А відтак мандрівка почнеться з відомого села Бабаї та його околиць.

В бабаївських лісах під Харковом є тільки один вияв народної любові до Григорія Сковороди — невеличкий саморобний монументик, якого немає в переліках та реєстрах історичних пам’яток. В самих Бабаях доруйновується будинок, де мешкав видатний український мандрівний філософ. Нинішня мешканка того будинку Любов Галушкіна розповідає про безрезультатні багаторічні спроби привернути увагу до порятунку реліквії. В селі Безруки Деркачівського району Харківської області, де Григорій Сковорода зробив першу спробу перенести свої думки на папір, немає жодної згадки про його перебування там.

На батьківщині Григорія Сковороди — на Полтавщині, в Чорнухах бережуть кожну крихітку, пов’язану з мандрівним філософом, відновлено садибу, де він народився. На Горловій горі неподалік Чорнух встановлено пам’ятну стелу мандрівному філософу. В Чорнухах розпочав свою скульптурну “сковородіану” Іван Кавалерідзе.

Григорій Сковорода бував в Лохвиці, де навчав грамоті в козацькій школі сотника Мартоса та співав у хорі собору Різдва Пресвятої Богородиці. Саме в Лохвиці Іван Кавалерідзе встановив 1922 року перший в Україні пам’ятник великому українському мандрівному філософу, який з Лохвиці зазвичай повертав на Охтирку.

Докладно...

Сковородинівська географія. 2 серія

Мандруючи, Григорій Сковорода чомусь завжди обминав Полтаву, але ніколи не втрачав можливості побувати в Охтирці. Він був свідком будівництва знаменитого барокового Покровського собору, обов’язково прагнув побувати на “горі Ахтирь” в Троїцькому Охтирському монастирі. Саме там Григорій Сковорода пережив знаменну подію свого життя, коли відчув, що любить Бога не по-рабськи, а як свого найщирішого друга.

В Лебедині дивом зберігся будинок, в якому жив Григорій Сковорода, а згодом гостював Тарас Шевченко. Нині він перебудований під крамницю “Детский мір”. Місцевий краєзнавець та письменник Борис Ткаченко розповідає про перебування Григорія Сковороди на Лебединщині та Харківщині. В Лебединському художньому музеї зберігаються картини кінця ХVIII ст., які міг бачити український мандрівний філософ, а в Лебединському краєзнавчому музеї є експозиція, присвячена фундатору світового футуризму Давиду Бурлюку, уродженцю цих місць. Вперше зйомки відбулися в селі Рябушки, де гостював Григорій Сковорода і яке є батьківщиною Давида Бурлюка.

Покровський Сіннянський монастир в селі Писарівка Золочівського району Харківської області, де свого часу ігуменом був троюрідний брат Григорія Сковороди Іустин Звіряка, закритий у 1780-х рр. Мандрівний філософ дуже любив бувати в цьому монастирі, де написав кілька творів. Нині на місці монастиря — новозбудований храм та самодіяльний музей народної архітектури та побуту.

Докладно...

Сковородинівська географія. 3 серія

Григорій Сковорода був частим і бажаним гостем на Куп’янщині. Коли йдеться про його перебування там, часто-густо згадують село Гусинку, але дуже рідко — Моначинівку. У моначінівській школі обладнаний літературний музей Григорія Сковороди, а біля школи зберігся дуб, який згідно з легендою, посадив сам мандрівний філософ. Там же був панський будинок Розальйон-Сошальських, але він знищений. Така ж доля очікувала на сковородинівський дуб, але його вдалось зберегти.

Через Куп’янщину Григорій Сковорода мандрував до колись слобідського полкового міста Острогозька та українського міста Таганрог. Нині шлях для сковородинознавців та шанувальників Григорія Сковороди туди закритий: нині Острогозьк та Таганрог, а також Білгород, де свого часу побував мандрівний філософ, на території Російської Федерації — країни-агресора.

Практично ніхто не знає, що у своїх мандрах Слобідською Україною Григорій Сковорода не обминув і Донбасу, побувавши в Бахмуті. Свято-Троїцький собор, де молився мандрівний філософ, а також побував його знаменитий сучасник Омелян Пугачьов, був остаточно знищений вже в 1960-х роках. Ніхто не знає, що у бахмутському краєзнавчому музеї зберігається меморіальна дошка, яка нагадує про Свято-Троїцький собор та Григорія Сковороду.

Село Стариця Вовчанського району Харківскої області — та місцевість, де Григорій Сковорода прожив два роки, пізнаючи через себе самого Бога. Вперше зйомки відбулися в місцевості, яка відіграла велику роль в житті мандрівного філософа і де немає жодної згадки про нього.

Докладно...

Будівництво катедрального собору УГКЦ у Харкові

Парафія св. Миколая Чудотворця Української Греко-Католицької Церкви будує нижній та верхній храми собору, єпископську резиденцію, катехитично-пасторальний центр та центр благодійної допомоги.

Як відбувається будівельний процес? Що думають про розбудову церкви будівельники, парафіяни та духовні особи? Яка була історія парафії та де молилися перші греко-католики Харкова дивіться в цьому сюжеті.

Докладно...

Як пов’язують намітки. Забута навичка кожної української жінки

Українські сорочки з автентичною вишивкою — відомий всім традиційний одяг і в наш час. Проте мало хто знає тепер, що таке намітка.

Намітка (перемітка) — традиційний головний убір української заміжньої жінки. Тепер практично не можливо знайти жінку, котра вміла б її вдягнути.

Точне відтворення різних способів зав’язування наміток здійснив краєзнавець Богдан Петричук із с. Бабин (Косівський район Івано-Франківської обл.)

Відеозапис здійснено в Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія.

Докладно...

Яворівські ліжники, кептарі, вишиванки, писанки. Розповіє Микола Шкрібляк

Чи не вкожні хаті в карпатському селі Яворові Косівського району колись вміли робити ліжники. Також чудово розвивалося ткацтво, вишивка та инші ремесла.
Тут, в горах Карпатах, в оседку родини Шкрібляк відбувся триденний фестиваль, на котрому можна було ознайомитись з традиційною місцевою культурою, котра розвивається й в наш час.

Докладно...

Як робляться ліжники. Показують майстрині з Яворова Косівського району

Ліжники тут є в кожній хаті. Верстати для їх виготовлення мають багато мешканців села Яворів. "Це там, де ліжники роблять" —кажуть про Яворів мешканці сусідніх поселень. Важливим є той факт, що ліжники тут роблять так, як це робили тут сотні років тому на верстаті з дерева. Нитки для ліжників, як і раніше, тут також роблять власними руками.

Оседок родини Шкрібляк, Карпати

Докладно...

Хата-музей в оседку родини Шкрібляк. Карпати

Про традиції різбляства в Карпатах. Про те, як і за допомогою чого різблярі родини Шкрібляк створювали унікальни вироби мистецтва та самі ці витвори дивіться в цій відеоекскурсії.
Розповідь веде Олена Дмитрівна Прокоп’юк-Шкрібляк.
Косівський район, с. Яворів.

Докладно...

Посуд з дерева. Вироби карпатських майстрів. День міста Косів — 2016

Унікальний дерев'яний посуд дотепер використовується в побуті не лише в Карпатах. Як називаються і для чого використовуються ці вироби, розповідає майстр цієї справи під час їх демонстрації на фестивалі "Лудинє". 7.07.2016.

Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія.

Докладно...

Різблярські роботи місцевих майстрів по дереву. День міста Косів — 2016

Карпати славляться високопрофесійними майстарми по дереву. Зразки мистецтва різблення демонструють мешканцям міста та гостям на фестивалі "Лудинє". 7.07.2016.

Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія.

Докладно...

Кушнірство в Карпатах. Майстри роблять сумки зі шкіри. День міста Косів — 2016

Прямо під час святкування майстри робили традиційні гуцульські сумки. Всі охочі могли бачити метод виготовлення виробів з характерним тисненням. 7.07.2016.

Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія.

Докладно...

Унікальна кераміка, вишиванки, прикраси та інше. День міста Косів — 2016

Фестиваль "Лудинє" об'єднав навколо себе різноманітних ремісників та митців. Розмаїття виробів можна було роздивитися та придбати безпосередньо у їх майстрів. 7.07.2016.

Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія.

Докладно...

Музей Олекси Довбуша Михайла Дідишиного, с. Космач

Старовинна хата, де був вбитий славнозвісний Довбуш. Унікальні артефакти, цікаві експонати пропонує переглянути організатор і власник музею Михайло Дідишиний.

Село Космач, Косівський район, Івано-Франківська обл. Екскурсія відбулася в день села (храмове свято Петра і Павла, 12.07.2016.

Прямо під час святкування майстри робили традиційні гуцульські сумки. Всі охочі могли бачити метод виготовлення виробів з характерним тисненням. 7.06.2016.

Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія.

Докладно...

Заплітання коси нареченої. Як робили зачіску на одягали дівчину до шлюбу в Карпах

Щонайменше дві години під народні співи та гру скрипаля в Карпатах одягають наречену. Для цього в коси вплітають мушлі, кістки (ґудзики), нитки. Зачіску прикрашають різноманітними прикрасами. При цьому молоду називають княгинею. Адже зовнішній вигляд нареченої у шлюбному вбранні дійсно княжий.

Це традиційне для гуцулів дійство і зараз присутнє на весіллях в Карпатах. Плести коси має мати дівчини. І в цьому демонстраційному відео мешканка села Красник Верховинського району пані Катерина детально показує на своїй донці Уляні, як заплести коси та зодягнути княгиню згідно традиції.

Музей народної творчості Михайла Струтинського під керівництвом Романи Струтинської, м. Косів, 9.07.2016.

Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія.

Докладно...

Космач — 2016. День села. Дві церкви поруч в центрі. Місцеві мешканці святкують

Храмове свято Петра і Павла є днем села Космач. Розкинуте між горами в Косівському районі, має надзвичайні краєвиди Карпат. А характерна помаранчева місцева вишивка є у вбранні чи не кожного мешканця.

В центрі села розташовані дві церкви — УГКЦ і УАПЦ. Про них розповідає місцевий мешканець Іван Семчук. Сюжет містить свідчення мешканки Космача про часи підпілля церкви у радянські часи.

Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія.

Докладно...

Музей вівчарства. Як тримали вівці в Карпатах. Космач — 2016

Відеоексурсія про те, як віддавна працювали вівчарі. Що робили гуцули, аби розводити овець було вигідною справою.

Розповідає Роман Бойчук, село Космач Косівського району Івано-Франківської області. 12.07.2016.

Відеозапис здійснено під час проведення V Міжнародної Карпатської Школи Етнодизайну. Технічна підтримка — магазин "Техноцентр", м. Косів. Організаційна підтримка — Косівська гімназія.

Докладно...

Тисячі паломників на прощі. Крехівський монастир. Служба Божа

Відпустова проща на свято перенесення мощів св. Миколая у морнастирі св. Миколая, ЧСВВ. Архиєрейську Святу Літургію в день свята 22 травня очолив екзарх Харківський владика Василь (Тучапець). Частина вірян прибувала на відпуст пішки. 2016 р. Б. Відпустова проща на літнього Миколая. Крехівський василіянський монастир. Пізно ввечері паломники були на Святій Літургії. Проповідь. 21 травня 2016.…

Докладно...

Зрячі і незрячі люди. Літмузей. Кобзарський цех. Харків

Соціокультурна взаємодія зрячих і незрячих людей. Програма Харківського літературного музею “Віч-на віч”. В рамцях фестивалю Харківський кобзарський цех знайомив присутніх з традиціями співоцтва. Діти та дорослі могли спробувати себе і в майструванні музичних інструментів. 17 травня 2016 р.…

Докладно...

Спогади про Галину Гнатівну Хоткевич. Вечір до її річниці

Друзі, приятелі, знайомі та ті, кому не байдуже прізвище Хоткевич зібралися на вечір пам`яти, присвячений доньці відомого митця Галині Гнатівні Хоткевич. Харків, Літмузей, 24 лютого 2016 р. Б.…

Докладно...

Роберт Третьяков. Вечір на пошану харківського поета. Спогади друзів і не тільки

В лютому виповнилось вісімдесят років від дня народження видатного українського поета Роберта Третьякова (1936-1996). З цієї нагоди відбувся літературний вечір за участі харківських письменників, зокрема Анатолія Перерви, Володимира Брюггена, Анатолія Мірошніченка, Ігоря Михайлина, Володимира Калашника. Головував поет В’ячеслав Романовський. Учасники поділились своїми спогадами про найяскравішого харківського представника “шістедесятництва”, пролунали його вірші у виконанні заслуженого артиста…

Докладно...

Презентація книжки Владислава Проненка “Заповідник “Zaсharpolis”

Презентація книжки Владислава Проненка “Заповідник “Zaсharpolis”, де головував старійшина харківського письменницького цеху Володимир Брюгген, викликала неабияке зацікавлення — адже вона дуже вирізняється в потоці сучасної краєзнавчої макулатури. Чим саме — в оцінках книги поетом Ігорем Оржицьким та мовознавцем Сергієм Вакуленком, а надто ж – кандидатом філологічних наук о.Віктором Маринчаком. Презентація відбулася 12 січня 2016 року…

Докладно...

Розповіді живих свідків страшних випадків, котрі траплялися під час голодоморів 1932-33 та 1946-47 років

Пропонуємо цикл документальних відеозаписів – розповіді живих свідків страшних випадків, котрі траплялися під час голодоморів 1932-33 та 1946-47 років. Запис здійснено активістами СУМу на Харківщині. Жахливі випадки канібалізму 1933 р. Свідчення очевидця голодомору Своїми спогадами про голодомор в с. Черевки Полтавської області ділиться Микола Костянтинович Голобородько, 1929 р. н. Епізод 4. * * * Свідчення…

Докладно...

Розказки харківських письменників

В Харківському клубі письменників ветерани письменницької праці — Анатолій Перерва, Олександра Ковальова, Віктор Бойко, Валерій Дяченко, Леонід Тома, В’ячеслав Романовський, Сергій Шелковий, Аркадій Філатов зібрались, щоб пригадати своїх старших побратимів, яких сьогодні вже немає з нами. В розказках йдеться про трагічні й кумедні випадки з життя Василя Мисика, Івана Виргана, Ігоря Муратова, Роберта Третьякова та…

Докладно...

Давні та сучасні твори українських мандрівних співців-музикантів на кобзі, бандурі, торбані, лірі

До 180-річчя Гната Тихоновича Гончаренка. Концерт традиційної кобзарської музики у виконанні відомих майстрів з різних куточків України. У концерті беруть участь: Іван Попов (стихівничий), Андрій Борсук (бандура. Харківщина), Тимотей Черемський (бандура. Харків), фольклористичний гурт «Муравський шлях» (Харків), Ярослав Крисько (бандура, Львів), Назар Божинський (бандура), Максим Черемський (гудок. Харків), Кость Черемський (панська бандура. Харків), Святослав Силенко…

Докладно...

Народні танці. Майстер-клас від професіоналів. Харків

На зустрічі в фолькльорній вітальні присутні мали змогу розучити та потанцювати народні побутові танці разом із гуртами «Холостяки» (Валківський район) та «Муравський шлях» (Харків). Лабораторія досліджень нематеріальної культурної спадщини Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, Харків, 16 жовтня 2015 р.…

Докладно...

Народні виконавці співають про війну. Харків. Фольклорна вітальня «Їхав козак на війноньку…»

Від 17 століття вільні козаки та їх родини заселяли та освоювали слобідські землі. Військовий побут, походи, слава і смерть продовжують жити у козацьких піснях, які й донині складають основу репертуару більшості сучасних харківських фольклорних гуртів. Шанувальникам традиційного фольклору цікаво буде дізнатися, що про козаків співали не лише у суто козацьких піснях, а й в слобожанських…

Докладно...

Радіація в пасажирських літаках в 30 разів перевищує норму. Демонстраційний експеримент

Чому рівень радіації на висоті спочатку зменшується втричі, а потім збільшується в тридцять разів? Чи шкодить це здоров`ю людини? Дивіться репортаж з науковцем-ядерником з висоти понад 10 тисяч метрів.…

Докладно...

Жахливі випадки канібалізму 1933 р. Свідчення очевидця голодомору

Своїми спогадами про голодомор в с. Черевки Полтавської області ділиться Микола Костянтинович Голобородько, 1929 р. н. Епізод 4. Запис здійснено 1 травня 2015 року в Харкові у його власному помешканні.…

Докладно...

Захоплення журналістів та редакцій в Донецьку. Пропозиції співпраці з ДНР

Головний редактор газети “Донбас” Олександр Бриж про захоплення редакції та журналістів на окупованій території. Відень. Палац Хофбург. Штаб-квартира ОБСЄ.…

Докладно...